Постанова № 58572183, 24.06.2016, Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/10804/16-а

Провадження № 2а/522/619/16

24 червня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Тарасова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко О.О.,

розглянувши в залі суду в м. Одесі справу адміністративної юрисдикції за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі державного реєстратора Оперчук Ірини Михайлівни, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, уточнивши яку просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Оперчук І.М. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 29162206 від 08.04.2016 року; зобов`язати державного реєстратора зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - НОМЕР_2; зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради забезпечити організацію надання Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області адміністративної послуги ОСОБА_1 у вигляді державної реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - НОМЕР_2.

Позов обґрунтований такими обставинами. 23.03.2016 року позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції в Одеській області через відділ Центру надання адміністративних послуг Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою про державну реєстрацію права власності та надав документи: копію витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, договір дарування, державний акт на право власності на земельну ділянку. Рішенням державного реєстратора від 08.04.2016 року йому було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - НОМЕР_2, з посиланням на те, що згідно ДРРП право власності на об'єкт нерухомого майна було скасовано на підставі рішення суду. Зазначена земельна ділянка належить позивачу на підставі договору дарування від 09.09.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. Цей договір не визнавався судом недійсним, передбачені законом підстави вважати цей договір нікчемним також відсутні. Таким чином, позивач вважає, що державний реєстратор грубо порушила вимоги Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127, безпідставно перевищила надані їй владні повноваження. При цьому позивач зазначає, що саме на Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, структурним підрозділом якого є Центр надання адміністративних послуг, покладено завдання забезпечити організацію надання Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області відповідних адміністративних послуг.

У судовому засіданні представник позивач позов підтримала та просила його задовольнити.

Представники Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за їхньою відсутності не подавали, письмових заперечень проти позову не надали.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, зважаючи на такі обставини.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.09.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. За умовами цього договору ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дар земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2012 року позов заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_1, за участю третьої особи - Управління Держкомзему у м. Одесі про визнання незаконним та скасування державного акту на земельну ділянку та витребування майна з незаконного володіння задоволено частково. Зазначеним рішенням визнано незаконним і скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, серія НОМЕР_3, від 15.01.2008 року, виданий ОСОБА_4, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Одеською регіональною філією підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №010850500074; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010850500074, а також скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в Поземельній книзі від 04.10.2010 року за №505450050027001. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 22.10.2012 року.

23.03.2016 року позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції в Одеській області через відділ Центру надання адміністративних послуг Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та необхідними документами для проведення державної реєстрації.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Оперчук І.М. від 08.04.2016 р. № 29162206 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку. Рішення вмотивовано тим, що згідно ДРРП право власності на об'єкт нерухомого майна було скасовано на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку правомірності оскарженого рішення державного реєстратора, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Серед підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки в ч. 1 ст. 81 ЗК України, зокрема, зазначено придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому укладений ОСОБА_4 та ОСОБА_1 договір дарування заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2012 року недійсним не визнавався та відповідні вимоги взагалі не були предметом судового розгляду. Крім того, цей договір було вчинено з додержанням вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, у межах цивільної дієздатності сторін договору, із зазначенням імені обдарованого, без порушення публічного порядку. Таким чином, відсутні передбачені законом підстави (ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 221, ч. 1 ст. 226, ч. 2 ст. 228, ч. 3 ст. 719, ч. 4 ст. 720 ЦК України) вважати цей договір нікчемним. Таким чином, зважаючи на те, що договір дарування зазначеної земельної ділянки як правовстановлюючий документ зберігає свою чинність, то ОСОБА_1 має право на реєстрацію права власності на земельну ділянку, 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі зазначеного договору задля завершення процесу переходу права власності від дарувальника до обдарованого згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи на викладені вище обставини та неподання відповідачем письмових заперечень проти позову і доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, суд вважає, що оскаржене рішення № 29162206 від 08.04.2016 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень було прийнято державним реєстратором без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та положень чинного законодавства України. Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення і зобов'язання державного реєстратора провести реєстрацію права власності є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради забезпечити організацію надання Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області адміністративної послуги ОСОБА_1 у вигляді державної реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - НОМЕР_2, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині.

Суд погоджується з позивачем в тому, що з огляду на положення ст. ст. 9, 12 Закону України «Про адміністративні послуги», розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523-р, а також рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 р. № 6703-VI «Про затвердження переліків адміністративних послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради, у новій редакції» (в редакції рішення Одеської міської ради №6911-VI від 10.09.2015 року), саме на Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, структурним підрозділом якого є Центр надання адміністративних послуг, покладено завдання забезпечити організацію надання Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області відповідної адміністративної послуги у вигляді державної реєстрації Головним управлінням юстиції в Одеській області права власності на нерухоме майно.

Разом із тим, позивач не зазначив та не довів, у чому саме полягає порушення його прав з боку Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (невчасне отримання оскарженого рішення про відмову або чинення будь-яких інших перешкод в отриманні ним зазначеної адміністративної послуги). При цьому завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі державного реєстратора Оперчук Ірини Михайлівни, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Оперчук Ірини Михайлівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 29162206 від 08 квітня 2016 року.

Зобов`язати державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області зареєструвати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - НОМЕР_2.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги.

Суддя А.В. Тарасов

24.06.2016