Рішення № 5857161, 04.08.2009, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа №2-1042-09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Лисаченко М.І.

при секретарі - Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красний Лиман Донецької області за участю представника позивача - ОСОБА_1, цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 661,93 гривень, суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 661,93 грн. та судових витрат, який в судовому засіданні повністю підтримав представник позивача і суду показав, що відповідач ОСОБА_2 є власником жилого будинку, розташованого в м.Красний Лиман, Донецької області по пров.Пролетарський, №9 і є споживачем електричної енергії, яку поставляє позивач. 06.01.2009 року між ОСОБА_2 та позивачем була підписана угода про погашення боргу за спожиту електричну енергію на суму 1392,91 гривень. Згідно даної угоди відповідач взяв на себе забов*язання щомісячно сплачувати борг до 28.07.2009 року по 165,49 гривень. Відповідач своє зобов*язання не виконав, у зв*язку з чим 10.06.2009 року відповідачу було направлено вимогу про необхідність погашення заборгованості в сумі 661,93 грн., яка до теперішнього часу не погашена. Тому просив позов задовольнити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився з невідомої причини, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, не надав суду заяви про відкладення розглядом справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_4 належить на праві власності жилий будинок з господарськими спорудами, розташований в м.Красний Лиман, Донецької області по пров.Піонерському, №9, в якому він проживає та користуються послугами позивача, який подає їй електроенергію (а.с.5-10).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України “Про електроенергетику” від 16 жовтня 1997 року, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357. Постачання фізичним особам електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією. У разі відсутності договору як такого, само по собі підключення електроенергії за заявою наймача (власника будинку), відкриття особового рахунку (а.с.5-10) слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України “Про електроенергетику” та Правилами. Таким чином суд вважає, що між сторонами виникли договірні правовідносини. Виходячи з положень ст.ст.6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов»язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.611 ЦК України в разі порушення зобов*язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Нормою ч.4 ст.26 Закону України “Про енергетику” передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно з законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.06.1999 року №1357, споживач електричної енергії зобов*язаний: додержуватися вимог нормативно-технічної документації; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; письмово погоджувати з поставщиком нові підключення електроустановок і переобладнання внутрішньої електропроводки; забезпечувати доступ представника поставщика, які пред*явили свої службові посвідчення, в квартиру для обстеження приладу обліку, електроприладів, електроустановок, електропроводки; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та Правил. А також відповідно до п.48 Правил споживач відповідає за: прострочення термінів внесення платежів за електричну енергію; порушення Правил користування електричною енергією для населення; крадіжку електричної енергії у випадках самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. Згідно п.20 Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Судом встановлено, що 06.01.2009 року між ОСОБА_2 та позивачем була підписана угода про погашення боргу за спожиту електричну енергію на суму 1392,91 гривень. Згідно даної угоди відповідач взяв на себе забов*язання щомісячно сплачувати борг до 28.07.2009 року по 165,49 гривень. Відповідач своє зобов*язання не виконав, у зв*язку з чим 10.06.2009 року відповідачу було направлено вимогу про необхідність погашення заборгованості в сумі 661,93 грн., яка до теперішнього часу не погашена. Тому просив позов задовольнити.

Суд вважає, що позивачем доведено, що він виконав умови договору і постачав відповідачу електричну енергію, а відповідач не виконав умови договору та не сплатив заборгованість. Статті 526, 530 ЦК України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений для цього строк. Виконання зобов’язання забезпечується відповідно до ст.548 ЦК України договором або законом. Оскільки відповідач в односторонньому порядку не виконав обов’язки, передбачені п.п.20, 42, 48 Правил, ст.714 ЦК України і завдав збитків позивачу, він обґрунтовано звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, бо вказане передбачено ст.22 ЦК України, бо особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування При цьому збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Тому суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Крім того при зверненні до суду позивач сплатив судові витрати по судовому збору в сумі 51,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 252,00 грн.(а.с.1,2). Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову повністю відповідно до ст.88 ЦК України вказані судові витрати слід стягнути з відповідача. Керуючись ст.ст.6, 22, 526, 530, 548, 611, 714 ЦК України, п.п.20, 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги позивача ВАТ «Донецькобленерго» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Донецькобленерго» Краматорських ЕМ, Краснолиманського РЕМ на розрахунковий рахунок 260303051295, ОКПО 00131127, МФО 335106, ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за спожиту електроенергію в сумі - 661,93 (шістьсот шістдесят одна грн. 93 коп.) гривень.

- у відшкодування витрат на сплату судового збору 51,00 грн (п*ятдесят одну) гривню та інформаціно-технічне зебезпечення розгляду справи 252,00 (двісті п*ятдесят дві) гривень на користь ВАТ «Донецькобленерго» р/р 26001045365300 в АКЦ.-КОМ. Иннов.Банк «Укрсиббанк», МФО 351005, код ОКПО 00131127.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя -