Ухвала суду № 58571162, 22.03.2016, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/16258/15-ц

Провадження № 2/520/509/16

УХВАЛА

22.03.2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгорової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа №520/16258/15-ц за позовом Садового товариства «Маяк-3» до ОСОБА_1, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про знесення самочинно збудованого нерухомого об'єкту, в якому позивач просить суд: зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно збудований двоповерховий будинок з масандрою, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У попередньому судовому засіданні 22 березня 2016 року відповідач ОСОБА_1 заявив заяву про відвід судді Калініченко Л.В., посилаючись на те, що провадження по вказаній справі було відкрито суддею Калініченко Л.В. 16.12.2015р. Справа на попередньому слуханні була призначена до розгляду на 25.02.2016 р. Відповідач ОСОБА_1 25.02.2016 р. уклав угоду на представництво своїх інтересів в суді так як він не юрист за фахом і не знає своїх прав в суді. У зв'язку з чим, відповідно до ст.27 ЦПК України було подано клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи для підготовки документів для захисту інтересів відповідача, до числа яких відносяться: право заявляти матеріально-правові чи процесуальні заперечення, пред'являти зустрічний позов направлений на руйнування основи первісного позову, наводити докази і вчиняти інші процесуальні дії щоб переконати суд в необґрунтованості позову. Однак суддею Калініченко Л.В. було відмовлено у даному клопотанні та продовжено слухання справи. У зв'язку з чим відповідач відповідно п.4 ч.1 ст. 20 ЦПК України заявив заяву про відвід судді Калініченко Л.В., оскільки дії судді викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала вказану заяву та просила суд її задовольнити.

Представник позивача СТ «Маяк-3» Дячук П.М. заперечив щодо задоволення заяви про відвід судді, посилаючись на те, що відсутні передбачені статтями 20, 21 ЦПК України підстави для відводу судді у справі.

Вислухавши пояснення сторін по справі, суд зазначає наступне:

Садове товариство «Маяк-3» 01 грудня 2015 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про знесення самочинно збудованого нерухомого об'єкту, в якому просить суд: зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно збудований двоповерховий будинок з масандрою, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 02.12.2015 року позовну заяву СТ «Маяк-3» було залишено без руху, надано строк терміном у п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої заяви та роз'яснено, що у разі не усунення недоліків заява буде вважатись неподаною та повернутою.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 16 грудня 2015 року після усунення позивачем недоліків поданої заяви було відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання на 08 лютого 2016 року о 12 годині 00 хвилин.

18 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву про ознайомлення та зняття ксерокопій з матеріалів цивільної справи №520/16258/15-ц.

23 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами цивільної справи №520/16258/15-ц, що підтверджується його підписом у заяві про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.46).

У попередньому судовому засіданні 08.02.2016 року відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення попереднього судового засідання, у зв'язку з тим, що не є юристом за фахом та йому потрібен час для укладення договору на правову допомогу.

Судом було задоволено вищевказане клопотання відповідача та відкладено попереднє судове засідання на 25 лютого 2016 року о 11 годині 00 хвилин.

У попереднє судове засідання призначене на 25.02.2016 року з'явився відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, яка надала клопотання про відкладення попереднього судового засідання, у зв'язку з тим, що не ознайомлена з матеріалами справи, оскільки угоду про надання правової допомоги ОСОБА_1 уклала з ним лише 25.02.2016 року.

Представник позивача СТ «Маяк-3» у попередньому судовому засіданні 25.02.2016 року заперечив щодо вказаного клопотання, оскільки на його думку відповідач та його представник зловживають своїми правами.

Судом було відмовлено представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки минуле попереднє судове засідання 08.02.2016 року було відкладено за клопотанням відповідача для укладення договору про правову допомогу, було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та відповідно до ст. 130 ЦПК України, не має підстав для відкладення попереднього судового засідання.

Надалі у попередньому судовому засіданні 25.02.2016 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості підготувати заперечення проти позову та надати необхідні докази, яке було задоволено судом та оголошено перерву у попередньому судовому засіданні для надання можливості представнику відповідача підготувати заперечення проти позову та надати докази по справі до 22 березня 2016 року о 15 годині 30 хвилин.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Також Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.8 ст.130 ЦПК України, відкладення попереднього судового засідання допускається один раз.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач будучи ознайомлений з матеріалами цивільної справи 23.12.2015 року, заявив клопотання про відкладення розгляду справи призначене на 08.02.2016 року, яке було задоволено, та відкладено попереднє судове засідання на 25.02.2016 року саме для надання можливості ОСОБА_1 укласти договір про надання правової допомоги. Тобто відповідач будучи ознайомлений з матеріалами справи, мав два місяці на укладення договору правової допомоги.

Укладення відповідачем ОСОБА_1 договору про надання правової допомоги у день попереднього судового засідання 25.02.2016 року є його правом.

Відповідно до ст.20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається відповідач, є надуманими та безпідставними, а також не підтверджено існування жодної з обставин, передбачених ст. 20 ЦПК України, тому заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому по цивільній справі №520/16258/15-ц за позовом Садового товариства «Маяк-3» до ОСОБА_1, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про знесення самочинно збудованого нерухомого об'єкту, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 20-24 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий Калініченко Л. В.