Ухвала суду № 58567557, 29.06.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "29" червня 2016 р.

Справа №320/4004/16-ц

2/320/2727/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» червня 2016 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В., перевіривши виконання вимог ст. ст. 118-121 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити імя (найменування) відповідача, його місце проживання (перебування або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі).

Відповідачем є особа, яка порушує, не визнає або оспорює права, свободи та інтереси особи, що звертається до суду за їх захистом.

Так, позивачем, особою, яка порушує, не визнає або оспорює її права, свободи та інтереси, визначено ОСОБА_3, а згідно вимог позовної заяви він просить визнати право власності на гараж, який належить ОСОБА_4 та припинити право власності саме ОСОБА_4.

Також в порушення п.5 ч.2 ст. 119 ЦПК України, з позовної заяви не зрозуміло, який з гаражів вважає своєю власністю ОСОБА_1, оскільки в позові йде мова і про гараж 45/7, і про гараж 46/6, і про гараж 46/7, при цьому вимогу про визнання права власності заявляє на гараж 45/7.

Крім того, відповідно до п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, позивач зазначає, що власником спірного гаражу №45/7 по вул. Бронзоса в місті Мелітополь Запорізької області є ОСОБА_3, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаної обставини. З копії свідоцтва про право власності, яка додана до позову, вбачається лише те, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить гараж б/н по вул. Вакуленчука, 78, що жодного відношення до даної справи немає.

Також, позивачем не зазначено докази на підтвердження користування позивачем гаражем №45/7 понад 12 років.

Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В додатках до позовної заяви міститься дві квитанції по сплаті судового збору №256 та №90 у розмірі 551,21 гривень та 893,06 гривень відповідно.

Ціна позову, яка визначена позивачем у позовній заяві складає 144427,00 гривень. При цьому, визначаючи ціну позову, позивач виходив із звіту про оцінку майна від 22 червня 2016 року, яка додана до позову. Разом з тим, згідно вказаного звіту, висновок щодо ринкової вартості надавався на гараж №45/6 по вулиці Бронзоса в місті Мелітополі Запорізької області, а в позовній заяві позивач просить визнати за ним право власності на гараж №45/7 по вулиці Бронзоса в місті Мелітополі Запорізької області.

Вказана обставина підлягає уточненню в цій частині, а отже підлягає уточненню і ціна позову, виходячи з дійсної ринкової вартості обєкта, на який просить визнати право власності позивач, а також розраховано відповідно до цього державне мито за вимогу майнового характеру.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява містить майнову та немайнову вимоги, а саме:

1)визнати за ним право власності за набувальною давністю на гараж №45/7 по вул. Бронзоса в місті Мелітополь Запорізької області, який належить ОСОБА_4;

2)припинити право власності ОСОБА_4 на гараж №45/7 по вул. Бронзоса в місті Мелітополь Запорізької області.

Тому, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 551,20 гривень.

Отже, зазначені в ухвалі недоліки перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р., якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 4 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст. 119, ч. ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р., суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном в 4 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.В.Сметаніна