Рішення № 58564404, 22.06.2016, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/718/16-ц

22.06.16

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді Слободяного О.Є.

із секретарем Пясковською Н.А.,

з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницьке обласне управління - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницьке обласне управління про поновлення її на роботі на посаді інженера ІІ категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132 філії Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з 22 березня 2016 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

Позивачка посилається на те, що наказом № 654-к від 22 березня 2016 року вона звільнена з посади інженера II категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ № 10001/0132 філії Вінницьке обласне управління «Ощадбанк» з 22 березня 2016 року у зв'язку з скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Відділу організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю запропоновано виплатити їй компенсацію за невикористану відпустку, як матері, що виховує двох дітей, віком до15 років за 2015-2016 роки в кількості 20 днів. Наказано виплатити їй вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку. Підставою зазначено наказ № 7 від 05.01.2016 року філії Вінницьке обласне управління. Станом на 22 березня 2016 року всі виплати, зазначені в наказі, вона отримала.

Її звільнення з роботи проведено з суттєвим порушенням норм закону. Так, із наказу № 654 від 22 березня 2016 року її звільнення з роботи проведено за згодою голови профкому ОСОБА_3. Однак, відповідно до ст. 43 КЗпП України, її звільнення з роботи повинно було обговорюватися на засіданні профспілкового комітету. На засідання профкому її не викликали. Адміністрація не врахувала при звільненні позивачки з роботи той факт, що на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. Дітей вона виховує одна, оскільки з чоловіком розлучилася. Власного житла вона не має. Проживає разом з дітьми в орендованому будинку. Дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тяжко хвора. Діагноз захворювання: мультикізтоз правої нирки, гідронефроз правої нирки, тобто дитина живе з однією ниркою, друга нирка хвора. Прооперована у 2012 році. Позивачка не має сторонньої допомоги. Її батько ОСОБА_5 переніс інсульт, був прооперований 1 грудня 2015 року. Разом з матір'ю проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Копію наказу Управління АТ «Ощадбанк» від 22 березня 2016 року позивачці не видали з посиланням на ту обставину, що це таємниця.

В обґрунтування факту заподіяння моральної шкоди та розміру відшкодування позивачка посилається на те, що наказом про її звільнення з роботи принизили її честь і гідність, вона перенесла нервовий стрес, позбавлена можливості нормально жити і виховувати дітей. Її діти залишилися без матеріальної допомоги. Вважає, що з урахуванням принципів розумності і справедливості на її користь з відповідача необхідно стягнути 5 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, підтвердила обставини, що вказані в позовній заяві. Позивачка також пояснила, що ніяка інша посада їй не пропонувалась, на засідання профкому її не викликали.

Представник відповідача позов не визнав, в запереченні проти позову зазначив, що позивачка була прийнята на роботу на посаду інженера II категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ (територіально відокремлене безбалансове відділення) №10001/0132 (м. Козятин. Вінницької області, вул. Леніна, 9) з 14 квітня 2014 року на підставі її заяви від 14.04.2014р. (наказ №220-К від 14.04.2014р.). Постановою Голови Правління ПрАТ «Державний ощадний банк України» від 02.09.2015 року за №785 (надалі постанова №785 від 02.09.2015р.) внесено зміни до Типової організаційної структури регіонального управління АТ «Ощадбанк» та п.2 постанови №785 від 02.09.2015р. затверджено цільовий показник скорочення чисельності персоналу окремих структурних підрозділів регіональних управлінь АТ «Ощадбанк». Пунктом 8 зазначеної постанови постановлено начальникам регіональних управлінь АТ «Ощадбанк» забезпечити виконання цільового показника скорочення чисельності персоналу, визначеного у п.2 цієї постанови, з дотриманням чинного трудового законодавства України. Так, на виконання постанови №785 від 02.09.2015р. по філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» видано наказ №7 від 05.01.2016 р., відповідно до якого введено в дію Положення про філію - Вінницьке обласне управління в новій редакції з 22 січня 2016 року та Положення про ТВБВ згідно графіку, додаток 1, встановлено тип ТВБВ, згідно додатку 2 та зони відповідальності в організації відносин у частині виконання організаційно-розпорядчих функцій щодо ефективності організації роботи, координації і контролю бізнес-діяльності, згідно додатку 3. Фінансово-економічному відділу наказано внести відповідні зміни до штатного розпису.

Згідно з витягом з протоколу №1 від 11.01.2016 засідання профкому первинної професійної організації філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», профкомом прийнято рішення про надання згоди на наступне вивільнення окремих працівників філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» відповідно до списку (додаток №1) у звязку із скороченням штату згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, зокрема і ОСОБА_2, інженера ІІ категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132.

20.01.2016 р. позивачці вручено попередження про наступне звільнення 22.03.2016р. з посади за п.1 ст. 40 КЗпП, про що свідчить підпис позивачки на попередженні.

Відповідно до витягу з протоколу засідання профкому прийнято рішення про надання згоди на припинення трудового договору з ОСОБА_2, інженером II категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132 за п. 1 статті 40 КЗпП Украни у звязку із скороченням штату працівників.

22.03.2016 року позивачку звільнено з посади, згідно з наказом по філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» №654-К від 22.03.2016 р.. З даним наказом позивачка ознайомлена, про що свідчить її підпис на зазначеному наказі. Трудову книжку позивачка отримала, про що свідчить її підпис в книзі обліку трудових книжок та вкладишів до них. Також позивачці 22.03.2016 року направлено повідомлення №21-06/58 від 22.03.2016р., в якому їй повідомлено про необхідність отримання нею її трудової книжки. Отже, звільнення позивачки проведено з дотриманням норм КЗпП.

Крім того, позивачкою не надано жодного доказу, яким підтверджується факт заподіяння їй фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, з чого виходить позивачка при оцінці заподіяної їй моральної шкоди.

Посилання позивачки на те, що її звільнення проведено без врахування того, що на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей не підтверджені відповідними доказами. Також не надано доказів її проживання в орендованому будинку. Про хворобу дитини позивачка відповідача взагалі не повідомляла і відповідних доказів не надавала. Крім того, наведені позивачкою обставини не надають їй переважного права на залишення на роботі. Просить відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що позивачка працювала на посаді ІТ-забезпечення. Ця посада скорочувалася. 22.01.2016 року вона та деякі їнші працівники Вінницького обласного управління приїхали у Козятинське відділення, щоб поспілкуватися з тими, чия посада скорочувалась. Під час розмови з ОСОБА_2 розглядалися варіанти прийняття позивачки на іншу посаду. Розмова велась для виявлення знань в інших галузях банківської системи знання банківських продуктів. ОСОБА_2 знання банківських продуктів не виявила. Будь-які письмові пропозиції щодо іншої роботи ОСОБА_2 не вручались.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в АТ «Ощадбанк» відбувалось скорочення чисельності працівників. Представники Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» їздили по відділеннях, розмовляли з людьми, посади яких скорочувались, для виявлення рівня знань, щоб запропонувати іншу посаду. Вони проводили моніторинг.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що в січні 2016 року вона була в комісії по оцінюванню рівня знань кадрів банку, посади яких скорочувались, щоб запропонувати іншу посаду..Вони проводили бесіди з працівниками, щоб виявити рівень знань в інших напрямках банківської сфери.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що посаду, яку займала позивачка, скорочували. Позивачці пропонувалась посада холл-менеджера. ОСОБА_2 приїжджала у Вінницьке відділення для проведення іспитів, однак не могла дати відповіді на питання.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №220-К від 14.04.2014 року позивачку ОСОБА_2 прийнято на посаду інженера ІІ категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132 з 14.04.2014 року (а.с.29).

Наказом начальника Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 22.03.2016 року №654-К позивачку ОСОБА_2 було звільнено з посади інженера ІІ категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132 філії-Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 22.03.2016 року у звязку із скороченням штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.8). З даним наказом позивачка була ознайомлена 28.03.2016 року (а.с.8).

Судом встановлено. що скорочення штату (чисельності) працівників у ПАТ «Державний ощадний банк України» дійсно мало місце, що доведено:

-постановою правління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 02.09.2015 року «Про затвердження Типової організаційної структури регіонального управління АТ «Ощадбанк» у новій редакції(а.с.30-34);

-наказом начальника Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 05.01.2016 р. «Про виконання постанови правління АТ «Ощадбанк» від 30.12.2015 р. №1173 (а.с. 35-38);

- наказом начальника Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» №7-К від 11.01.2016р. згідно якого начальнику відділу по роботі з персоналом, начальнику відділу інкасації та перевезення цінностей, начальнику відділу банківської безпеки, керуючим ТВБВ №10001/02/02, №10001/047, №10001/051, №10001/061, №10001/0132, №10001/160, №10001/0175 наказано попередити працівників згідно Графіка (наказ №7 від 05.01.2016) та відповідно до списку (додаток №1) про наступне звільнення у звязку із скороченням штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України, забезпечивши дотримання соціально-правових гарантій, передбачених КзПП України (а.с.43-46);

-штатним розписом Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» станом на 22.03.2016 року та станом на 23.03.2016 року(а.с.54-56).

ОСОБА_2 була попереджена про наступне вивільнення 20.01.2016 року(а.с.46).

Відповідно до витягу з протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 22.03.2016 року профком надав згоду на припинення трудового договору з ОСОБА_2 за п. 1 статті 40 КЗпП Украни у звязку із скороченням штату працівників З протоколу вбачається, що ОСОБА_2 на засідання профкому не запрошувалась, під час проведення засідання профкому була відсутня (а.с.47). Тим самим було порушено вимоги ч.3 ст.43 КЗпП України, згідно з якими подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися в присутності працівника, на якого воно винесено.

В той же день, 22.03.2016 року наказом начальника Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 22.03.2016 року №654-К позивачку ОСОБА_2 було звільнено з посади інженера ІІ категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132 філії-Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 22.03.2016 року у звязку із скороченням штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.8).

22.03.2016 року позивачці направлено повідомлення №21-06/58, в якому їй повідомлено про необхідність отримання нею її трудової книжки (а.с.48). Трудову книжку позивачка отримала 28.03.2016 року (а.с.51-52).

Відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Судом встановлено, що після попередження позивачки про її наступне вивільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган не пропонував позивачці ОСОБА_2 іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Згідно протоколу про проведення зустрічі від 28.03.2016 року позивачка відмовилася від запропонованої їй посади головного інженера сектору супроводження програмного забезпечення відділу інформаційних технологій управління у м. Вінниці, посилаючись на віддаленість запропонованого місця роботи від місця її проживання (а.с.53). Зазначена посада пропонувалась позивачці вже після винесення наказу про її звільнення з роботи.

Судом також встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду від 10.03.2015 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_10 розірвано (а.с.12). Позивачка є матірю двох малолітніх дітей, а саме: дочки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10), та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9), які проживають разом із позивачкою по вул. Суворова, 102 в м. Козятин та знаходяться на її утриманні, що доведено довідкою №113 від 01.04.2016 року квартального комітету №5 виконкому Козятинської міської ради. Із зазначеної довідки також вбачається, що склад сімї позивачки три особи: вона та двоє малолітніх дітей(а.с.11).

Відповідно до ч. 2 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинока мати це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама).

Звільнення таких жінок при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда провадиться з обов'язковим працевлаштуванням (ч.3 ст.184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення позивачки з роботи було проведено з грубим порушенням трудового законодавства, а саме ч. 2 ст. 49-2 та ч.3 ст. 184 Кодексу законів про працю України. Позивачка була звільнена з роботи безпідставно, а тому її слід поновити на роботі на посаді інженера 2-ї категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132 філії Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з 22 березня 2016 року та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки №300 від 16.05.2016 р., заробіток позивачки за січень та лютий 2016 року склав 5933,24 грн.(а.с.65). Середній місячний заробіток позивачки складає 2966.62 грн.( 5933,24 грн. : 2 = 2966.62 грн.).

Сума невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 22.03.2016 року по 22.06.2016 року складає 8899 грн. 86 коп., яку слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Судом також встановлено, що з вини роботодавця було порушено передбачене Конституцією України право позивачки на працю, що призвело до моральних страждань позивачки, які знвйшли своє вираження у душевних стражданнях. яких вона зазнала у звязку з незаконним звільненням її з роботи, що призвело до втрати нормальних життєвих звязків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити повністю.

Правовідносини. які склались між сторонами. відповідають вимогам ст.ст.233, 235, 237 - 1 КЗпП України, згідно з якими працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду…у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки; у разі звільнення без законної підстави …працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом. який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника …підлягає негайному виконанню; відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підстві наведеного. керуючись ч. 2 ст. 49-2, ч.3 ст. 184, ст. ст. 149, 221, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

ОСОБА_2 поновити на роботі на посаді інженера 2-ї категорії служби інформатики та автоматизації ТВБВ №10001/0132 філії Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з 22 березня 2016 року.

Стягнути з філії Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 березня 2016 року по 22 червня 2016 року в сумі 8899 грн. 86 коп.( вісім тисяч вісімсот девяносто девять грн. 86 коп.), а також стягнути з філії Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5 000 грн.( пять тисяч грн.).

Стягнути з філії Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в прибуток держави в сумі 551 грн. 20 коп, .( пятсот пятдесят одна грн.20 коп.), перерахувавши їх на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення про поновлення на роботі та про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць (2966,62 грн.) підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької обл. через Козятинський міськрайсуд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: підпис

Згідно оригіналу:

Суддя

Секретар

22.06.16