Ухвала суду № 58563813, 08.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2684/16 Справа № 204/5327/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Красвітної Т.П.

суддів: Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про захист прав споживачів банківських послуг,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 25.06.2014 року він уклав з ПАТ «Платинум Банк»договір про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» №00272812, відповідно до якого сума вкладу становить 18368,08 доларів США зі сплатою 12,7 % річних на строк до 25.09.2014 року. Також, 25.06.2015 року ОСОБА_2 уклав з відповідачем договір про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» №00368424, за умовами якого сума вкладу становить 7473,88 доларів США зі сплатою 12,7 % річних на строк до 24.09.2015 року. Позивач 08.07.2015 року надіслав на адресу банку листи з вимогами виплатити йому готівкою в доларах США залишки за зазначеними договорами вкладу, але, отримавши 16.07.2015 року листи з вимогами, ПАТ «Платинум Банк» ніяк не відреагував та не виплатив належні йому, позивачу, кошти за договорами. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь грошові суми за договором банківського вкладу «Готівка щомісяця» №00272812 від 25.06.2014 року в загальній сумі 13431,43 долари США, що еквівалентно 288562,13 грн. та за договором банківського вкладу «Готівка щомісяця» №00368424 від 25.06.2015 року в загальній сумі 7596,62 долари США, що еквівалентно 163206,51 грн.; також просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2015 року позовні вимоги задоволеночастково, стягнуто з ПАТ «Платинум Банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» №00272812 від 25.06.2014 року у розмірі 10894,20 доларів США заборгованість за вкладом, 2499,71 доларів США проценти за вкладом, 37,52 доларів США 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення вкладу, а всього 13431,43 доларів США, що станом на 07.08.2015 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 288562,13 грн.; за договором про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» №00368424 від 25.06.2015 року у розмірі 7473,88 доларів США заборгованість за вкладом, 109,87 доларів США проценти за вкладом, 12,87 доларів США 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення вкладу, а всього 7596,62 доларів США , що станом на 07.08.2015 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 163206,51 грн.; також стягнуто з ПАТ «Платинум Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 3654,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Платинум Банк», посилаючись на неповне зясування обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що25 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Платинум Банк» був укладений договір №00272812 про розміщення вкладу «Готівка щомісяця», відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний рахунок №26301571923704 грошову суму у розмірі 18368,08 доларів США та зобов`язується повернути вклад та сплатити проценти за користування вкладом на умовах та у порядку, передбачених договором (а. с. 10).

Пунктом 2.2 умов вищевказаного договору передбачений строк зберігання вкладу до 25.09.2014 року. Строк зберігання вкладу подовжується на той самий строк, якщо вкладник не звернувся до банку за вкладом в дату його повернення. Подовження строку може здійснюватись не більше трьох разів.

Відповідно п.п. 2.3, 2.5 договору №00272812, процентна ставка за вкладом становить 12,7 % річних. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній банківський день місяця та в дату повернення вкладу. Сплата нарахованих процентів здійснюється щомісячно в перший банківський день кожного календарного місяця та при поверненні вкладу, шляхом перерахування банком коштів на картковий/поточний рахунок №26207571923701 вкладника, відкритий в банку.

Пунктом 3.3 договору вкладу передбачено, що у разі отримання заяви вкладника про повернення частини вкладу дія договору припиняється, і банк повертає вкладнику всю наявну суму вкладу.

ОСОБА_2 умови договору виконав, перерахувавши на вкладний рахунок №26301571923704 обумовлену договором №00272812 суму грошових коштів у розмірі 18368,08 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №000272812 від 25 червня 2014 року (а. с. 11).

25 червня 2015 року банком було повернуто у розпорядження позивача частину грошового вкладу за договором №00272812 у розмірі 7473,88 доларів США. Наведене визнано сторонами та стверджується змістом позовної заяви, змістам апеляційної скарги, показами сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Також встановлено, що того ж дня - 25 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Платинум Банк» був укладений договір №00368424 про розміщення вкладу «Готівка щомісяця», відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний рахунок №26300571923705 грошову суму у розмірі 7473,88 доларів США та зобов`язується повернути вклад та сплатити проценти за користування вкладом на умовах та у порядку, передбачених договором (а.с.12).

Згідно п. 1.2 вкладник доручає банку без додаткового узгодження та без надання платіжного доручення здійснити перерахування коштів в сумі вкладу з поточного/карткового рахунку № 26207571923701 на вкладний рахунок № 26300571923705.

Пунктом 2.2 передбачено, зокрема, що строк зберігання вкладу до 24.09.2015 року. Строк зберігання вкладу подовжується на той самий строк, якщо вкладник не звернувся до банку за вкладом в дату його повернення

Згідно п. 2.3 договору №00368424, процентна ставка за вкладом становить 12,7 % річних. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в день, що відповідає дню укладення договору, а також в останній день місяця та в дату повернення вкладу.

Відповідно до п. 3.3 договору вкладу, у разі отримання заяви вкладника про повернення частини вкладу дія договору припиняється, і банк повертає вкладнику всю наявну суму вкладу.

Крім того, встановлено, що позивач вніс на вкладний рахунок №26300571923705 обумовлену договором №00368424 суму грошових коштів у розмірі 7473,88 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №368356241 від 25 червня 2015 року (а. с. 13).

Позивач 08 липня 2015 року направив на адресу відповідача заяву про розірвання договору депозитного вкладу №00272812 від 25.06.2014 року та видачу всієї суми вкладу за даним договором, яка знаходиться на картковому рахунку №26207571923701 (а.с. 16). Того ж дня, 08 липня 2015 року, позивач направив на адресу банку заяву про розірвання договору депозитного вкладу №00368424 від 25.06.2015 року та видачу всієї суми грошових коштів, що знаходяться на вкладному рахунку №26300571923705 за даним договором (а.с. 15, 14).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ПАТ «Платинум Банк» отримало зазначені заяви 16 липня 2015 року (а.с. 17).

Судом також встановлено, що позивачу до цього часу грошові кошти за вказаними вище депозитними договорами банком не повернуто, що визнано відповідачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та стверджується, зокрема, змістом апеляційної скарги банку.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до положень ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не виконав вимоги ч.ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України; на звернення позивача повернути всю суму вкладу банк відповідних дій не вчинив, грошові кошти так і не повернув, що свідчить про те, що відповідач свої зобов'язання по зазначеним вище договорам банківського вкладу не виконав, безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу.

Посилання апелянта на те, що позивачу було надано можливість отримати свої кошти за договором банківського вкладу №00272812 від 25.06.2014 року та за договором вкладу №00368424 від 25.06.2015 року в межах ліміту, встановленого Постановами НБУ України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», але він не забажав їх отримати, не може бути прийнято до уваги, оскільки зазначені постанови є розпорядчими актами, які адресовані обмеженій кількості осіб і таке регулювання здійснюється в межах адміністративно-правових відносин Національного банку України з банками, які охоплюються його наглядовою діяльністю. Ці постанови банку не встановлюють нових прав або обов'язків для громадян, не можуть зачіпати їх права, свободи та інтереси.

Крім того, відповідно до змістуст. ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-140 цс 13 від 25 грудня 2013 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Доводи апелянта, що заяви позивача про розірвання договорів депозитних вкладів та видачу сум вкладів у повному обсязі, отримані банком 16 липня 2015 року, не відповідають встановленій у банку спеціальній формі не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки зі змісту вказаних заяв позивача однозначно вбачаються вимоги про розірвання договорів банківського вкладу №00272812 від 25.06.2014 року та №00368424 від 25.06.2015 року та про повернення всієї суми кожного вкладу з відсотками (а.с. 15, 16).

Враховуючи наведене, неповернення банком позивачу грошових вкладів до цього часу та ненадання вкладнику можливості використання вказаних коштів, що визнано сторонами; приймаючи до уваги, що позивачем і відповідачем визнано факти укладення вищезазначених договорів банківського вкладу та їх умови; дійшовши висновку про безпідставність порушення банком своїх зобов'язань за договорами вкладу, що призвело до позбавлення позивача права на повернення вкладу на першу вимогу, на що ОСОБА_2 розраховував при укладенні зазначених договорів, - місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача за договором про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» №00272812 від 25.06.2014 року - залишку вкладу у розмірі 10894,20 доларів США (18368,08 доларів США - 7473,88 доларів США), процентів за вкладом у сумі 2499,71 доларів США (виходячи з розрахунку 12,7% річних) і трьох відсотків річних за період затримки повернення вкладу та у межах позовних вимог у розмірі 37,52 доларів США (виходячи з розрахунку за 42 дні), а всього 13431,43 доларів США, що станом на 07.08.2015 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 288562,13 грн.; за договором про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» №00368424 від 25.06.2015 року - суми вкладу в розмірі 7473,88 доларів США, процентів за вкладом у розмірі 109,87 доларів США (виходячи з розрахунку 12,7% річних) і трьох відсотків річних за період невиконання вимоги про повернення вкладу та у межах позовних вимог у сумі 12,87 (виходячи із розрахунку за 21 день), а всього 7596,62 доларів США, що станом на 07.08.2015 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 163206,51 грн.

Колегія зауважує, що апеляційна скарга банку не містить доводів щодо непогодження з розміром стягнутих місцевим судом грошових сум чи з розрахунком відсотків за вищевказаними договорами і на підставі ст. 625 ЦК України; також відсутні доводи щодо непогодження з відмовою позивачу у стягненні витрат на правову допомогу. Отже, заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2015 року в частині розміру стягнутих грошових сум за договорами банківського вкладу №00272812 від 25.06.2014 року та №00368424 від 25.06.2015 року, а також в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу - не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції розглядає дану справу у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 303 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 88, 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» відхилити.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді