Ухвала суду № 58563809, 22.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/739/16 Справа № 201/8753/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Кондакова Г.В.

суддів Мазниці А.А.,

ОСОБА_2

за участі секретаря Солодовник О.Д.

скаржника ОСОБА_3

прокурора Климко О.А.

представника заявника ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2016 р. про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12015040440002143, -

встановила:

Із обставин встановленних органом досудового слідства вбачається, що 31 жовтня 2015 р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ОСОБА_5 Крузер», державний номер «АР8008АВ», в темну пору доби в умовах недостатньої видимості в районі «37 км» автодороги «Р-52» «Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решетилівка» в порушення п. п. 1.3, 1.5, 12.2, 12.3 Правил Дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху.

В результаті зіткнення пасажир ОСОБА_6, який знаходився в автомобілі «ОСОБА_5 Крузер», отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичного дослідження віднесені до середньо тяжкості.

На думку слідчого, дорожно-транспортна пригода відбулась через грубе порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3, що підтверджено висновками криміналістичного дослідження про те, що дії останнього з техніної точки зору не відповідали п. 12.2; 12.3 Правил дорожнього руху та знаходяться у причинному зв*язку з настанням обставин ДТП.

З посиланням на покази потерпілого ОСОБА_6 про те, що ушкодження отримав після ДТП, слідчий дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК, оскільки за його свідченнями, тілесні ушкодження отримав в результаті падіння на узбіччя після ДТП. Від проходження експертного дослідження відмовився, медичної документації не надав.

Враховуючи, що відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК настає при наявності у постраждалого середньої тяжкості тілесних ушкоджень, слідчий прийшов до висновку про відсутність складу вказаного злочину.

Вказані доводи слідчого, суддя визнав переконливи, а слідство таким, яке проведено всебічно, повно і об*єктивно. Підстав сумніватися у тому, що тілесні ушкодження у ОСОБА_6 створені при обставинах, на які останній посилається, у судді не знайшлось. Тому висновки слідчого про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК в діях водія ОСОБА_3, суддя вважає такими, які грунтуються на вимогах закону.

Заявник ОСОБА_3 не згоден з рішеннями слідчого та суду. Тому в апеляції просить їх скасувати. Постановити нову, якою матеріали кримінального провадження повернути органу слдіства для проведення досудового слідства.

Вважає висновки слідчого необґрунтованими та такими, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує на те, що ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження на узбіччі в результаті падіння вже після події, у звязку з чим, потерпілим по справі визнаний бути не може. З огляду на зазначене вважає, що дане кримінальне провадження повинно бути закрито за відсутністю події злочину з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК.

Стверджує, що висновки слідчого суперечать фактичним обставинам справи і даним, які були здобуті органом слідства під час їх встановлення.

Так, з висновків судовомедичної експертизи, вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Між тим, слідчий приходить до висновку, що потерпілої особи від даних дій не встановлено. Вважає, що даним суперечностям суддею не надано належної оцінки. Тому, як слідчий, так і суддя прийшли до передчасного висновку про закриття справи саме з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 підтримав доводи своєї скарги та просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник заявника адвокат ОСОБА_4 підтримала доводи останнього та просила ухвалу скасувати, матеріали провадження направити до органа слідства для проведення досудового розслідування.

Прокурор заперечував проти доводів апеляції та просив залишити її без задоволення.

Заслухав суддюдоповідача, вислухавши думки учасників судового процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали разом з доводами апеляції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Обговорюючи законність прийнято судом і слідчим рішення про наявність підстав для закриття провадження за відсутністю складу злочину, колегія суддів вважає, що такі висновки являються необґрунтованими, оскільки органом слідства допущена неповнота при встановленні обставин кримінально-каранього діяння та невідповідність висновків фактичним обставинам справи.

Під час провадження орган слідства прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.

Між тим, в мотивувальній частині постанови слідчий стверджував, що дорожньотранспортна пригода відбулась через грубе порушення «Правил дорожнього руху України» водієм ОСОБА_3, а саме п.п. 12.2, 12.3.

Крім того, обгрунтовуючи свої висновки про відсутність складу злочину, орган слідства з посиланням на висновки судово-медичної експертизи, вказав, що тілесні ушкодження середньої тяжкості пасажир ОСОБА_6 отримав в результаті ДТП, яке мало місце 31 жовтня 2015 р., що підтверджує механізм їх створення.

Посилаючись на висновки експерта, яким встановлена ступінь тяжкості тілесних пошкоджень заподіяних ОСОБА_6, слідчий разом з тим, стверджує, що відсутність таких даних виключає наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК.

На переконання колегії суддів, такі висновки слідчого являються суперечливими та такими, які не відповідають фактичним обставинам справи, та при такій сукупності даних про обставини дорожньо-транспортної пригоди, її наслідків, які підтверджуються відповідними експертними дослідженнями, не можуть не приводити до висновку про передчасність рішення слідчого, та про те, що воно складено з суттєвим порушенням процесуального закону.

Так, постанова про закриття має бути мотивованою, а її зміст відповідати фактичним обставинам справи, встановленим під час досудового розслідування, в ході, якого, відповідно до ст. 91 КПК, підлягають доказуванню також і обставини, які є підставою для закриття провадження.

Вищенаведені вимоги закону органом слідства не дотримано.

Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «ОСОБА_5 Крузер», державний номер НОМЕР_2, в темну пору доби в умовах недостатньої видимості районі 37 км. автодороги Р-52 «Дніпропетровськ Царичанка Кобеляки Решетилівка» в порушення п.1.3, 1.5,12.2,12.3 Правил Дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху.

Згідно висновку авто-технічної експертизи (а.п. 79-84), в даній дорожньотранспортній пригоді дії водія автомобіля «ОСОБА_5 Крузер» д.н. «АР8008АВ» ОСОБА_3 не відповідали п. п. 1.3, 1.5, 12.2, 12.3 Правил Дорожнього руху України, та що водій мав можливість технічно запобігти зіткненню.

Колегією звертається увага на те, що судово-медичне дослідження щодо механізму створення та тяжкості тілесних ушкоджень щодо ОСОБА_6 проводилось без участі потерпілого за даними медичної документації останнього.

Відповідно до вищевказаних висновків у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які спричинені від механічної дії тупого твердого предмета або при ударі об такий, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобілю за умов дорожньоїтранспортної пригоди. Виявлені ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості.

Згідно даних, які містяться в медичній картці хворого ОСОБА_6 згідно з його особистими поясненнями, він був пасажиром та потрапив у ДТП на трасі між Петриківкою та Баловкою 31 жовтня 2015 року близько 23 год.

Сукупність здобутих органом слідства доказів, які містять дані про час, місце, дорожньої обставновки, виконання Правил дорожнього руху відповідно до неї, наслідки таких дій винної особи та інші фактичні обставини, повинні бути предметом ретельного дослідження слідчого. Встановленим обставинам і здобутим доказам слідчий повинен дати належний аналіз, застосувати всі можливі процесуальні можливості для встановленні істини по справі і тільки після цього дати відповідну правову оцінку.

Між тим, колегія суддів вважає, що органом слідства не надано належної правової оцінки вказаним обставинам та не вичерпано усіх процесуальних можливостей для перевірки доводів ОСОБА_6 щодо обставин події та отриманих ним тілесних ушкоджень, а висновки слідчого місять істотні суперечності.

Колегія суддів вважає, що проведення досудового розслідування таким чином, свідчить про його неповноту і однобічність, про те, що сукупність отриманих даних не може спростувати, чи підтвердити доводи водія ОСОБА_3 про те, що потерпілим отримані тілесні ушкодження в результаті падіння на узбіччя, а не під час дорожньотранспортної пригоди.

Не можна залишити без уваги позицію ЕСПЛ щодо обов*язків органа влади на проведення належного та ефективного розслідування, здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб, про що наведено у рішенні ЕСПЛ «Дєдовський та інші проти Росії» (Dedovskiy and Others v. Russia).

Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄС, включають в себе вимоги про те, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю як вказано у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine), заява №31939/06, п.55).

На підставі зазначеного колегія, вважає, що доводи скаржника щодо істотних суперечностей, які містяться у висновках органу слідства, є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню з направленням матеріалів провадження до слідчого органу для здійснення досудового розслідування по ньому.

При здійсненні досудового розслідування, органу слідства необхідно перевірити доводи потерпілого щодо механізму отриманих тілесних ушкоджень, у звязку з чим, можливе проведення слідчого експерименту за участю останнього, призначення відповідної судово медичної (комісійної) експертизи з метою перевірки та встановлення причинонаслідкового звязку між отриманими тілесними ушкодженнями та механізмом їх нанесення, витребувати медичну документацію шляхом отримання дозволу на тимчасове вилучення речей і документів. Провести інші необхідні процесуальні дії.

При встановленні сукупності вказаних даних органу слідства необхідно надати їм відповідну правову оцінку і обґрунтувати свої висновку щодо наявності чи відсутності ознак злочину у діях водія ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 376, 405, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляцію заявника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2016 р., про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12015040440002143 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою направити матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015040440002143 до СВ Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7