Вирок № 58562000, 24.06.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1107/16-к

Провадження № 1-кп/206/79/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2016 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Грицаюк Н.М.,

при секретарі Сєдової А.О., Сіянко Ю.С., Ременяк М.С.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Соболь А.А., Лихолата Б.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду вмістіДніпро Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700000070 від16.01.2016 рокувідносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

-18.01.2011 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки , на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

-25.09.2012 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки , на підставі ст.. 71 КК України частково приєднано покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за попереднім вироком . 27.03.2015 року звільнився умовно-достроково на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.03.2015 року, не відбутий строк 1 рік 4 місяці,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2ст. 186КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 15.01.2016 року приблизно о 23 год. 15 хв. , знаходився по вул. Василя Симоненко в м. Дніпропетровську, де побачив раніше не знайомих неповнолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, які йшли йому на зустріч.

В цей момент у обвинуваченого раптово виник злочинний умисел , спрямований на власне незаконне збагачення за рахунок відкритого викрадення майна, належного ОСОБА_2, реалізуючи який , ОСОБА_1 підійшов до потерпілого поблизу буд. 14 по вул.. Роторній в м. Дніпропетровську, та, знаходячись у безпосередній близькості з ОСОБА_5 на відстані витягнутої руки, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів , з метою відкритого заволодіння чужим майном, застосував до потерпілого ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, тобто наніс останньому один удар кулаком правої руки в область шиї з правої сторони , та , схопивши руками ОСОБА_5 за куртку спереду, правою ногою підсік його ноги, внаслідок чого потерпілий, втративши рівновагу, впав спиною на землю з висоти власного зросту.

ОСОБА_1 , оцінивши той факт, що неповнолітній потерпілий перебуває у безпорадному стані, та не в змозі йому протистояти, розуміючи, що він переважає потерпілого фізично, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, почав обшукувати потерпілого ОСОБА_2, який на той час лежав на землі, та продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи, що вони містять відкритий характер безпосередньо для потерпілого ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом ривка вихопив з правої руки потерпілого мобільний телефон марки «IPhone-5s», золотого кольору, серійний номер DQGP4BZVFRC6, ІМЕІ:352042066986569, память 16 гб., з сім-карткою мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_1, загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №673-16 від 08.02.2016 року 10383,50 грн., таким чином відкрито заволодівши вказаним майном ОСОБА_2

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, обернувши його на свою користь, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 10383 грн. 50 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах не визнав, пояснивши суду, що 15.01.2016 року він разом зі знайомим близько 12 години ночі повертався додому , а позаду них йшли дві жінки - Ярижко та Проценко. Він побачив потерпілого ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного сп*яніння, якого він знав візуально як мешканця населеного пункту .Потерпілий йшов разом з дівчиною, між ними виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 голосно висловлювався на адресу дівчини нецензурною лайкою. Намагаючись заспокоїти потерпілого, він штовхнув останнього , в цей час у ОСОБА_2 випав з рук мобільний телефон , він, обвинувачений, його підібрав, оскільки потерпілий порвав йому куртку та телефон потрібен був в якості застави , наміру грабувати потерпілого не мав , він повідомив ОСОБА_2, що буде чекати його біля кафе «Ласунчик» , де і поверне йому телефон. Далі в ході судового розгляду обвинувачений визнав себе винним частково, однак не за вказаних в обвинувальному акті обставин, вважаючи, що телефон він отримав без застосування протиправних дій.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив обставини , викладені в обвинувальному акті, при цьому пояснив суду, що 15.01.2016 року близько півночі повертався додому разом зі своєю дівчиною ОСОБА_6. Вони йшли по вул. В. Симоненко та розмовляли на підвищених тонах, і в цей час до нього підбіг якийсь чоловік, як в подальшому було встановлено - обвинувачений ОСОБА_1, з яким було ще дві жінки та чоловік, схопив його за куртку та повалив на землю, почав обшукувати, потім побачив в правій руці телефон та вихопив його, а взамін поклав в руку ліхтарик. В той час дві жінки вихопили у його дівчини телефон та ключі. Вони намагались наздогнати чоловіка разом із жінками, однак ті втекли. Куртку обвинуваченому не псував, а останній не повідомляв жодної інформації , де він зможе забрати телефон. Потерпілий стверджував, що телефон був у нього в руці в момент скоєння злочину, так як він як раз ним користувався, і навіть, коли він впав, то міцно тримав телефон у руці, а обвинувачений силоміць вирвав телефон з його, потерпілого, рук, вклавши в руку ліхтарик..

Законний представник потерпілого ОСОБА_7 пояснила суду, що свідком викладених потерпілим обставин не була, однак вважає, що її син каже правду, оскільки схильності до вигадувань та брехні він не має. Матеріальних або моральних претензій до обвинуваченого не мають, оскільки вкрадене майно було повернутою.

Неповнолітній свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що з потерпілим ОСОБА_2 вони зустрічаються . 15.01.2016 року о 12 годині ночі вони вдвох повертались додому. Проходячи повз ринок, побачили трьох осіб, з яких було дві жінки та один чоловік, вони йшли їм назустріч. Раптово невідомий чоловік почав проявляти по відношенню до них незрозумілу агресію, повалив ОСОБА_2 на землю та почав виривати з його рук телефон, вирвавши який, він та ті дві жінки втекли. При цьому свідок наполягала, що вона надавала допомогу лежачому на землі ОСОБА_2 , який і сам міцно тримав телефон у руці, і вона теж намагалась відчепити пальці обвинуваченого від руки потерпілого, щоб не допустити викрадення телефону.

Не зважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченим, його вина , крім послідовних і логічних показів потерпілого та свідка ОСОБА_4, в скоєнні інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується і іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, належність і допустимість яких ніким не спростовується і не оспорюється , а саме:

- протоколом огляду місця події від 16.01.2016 року, відповідно до якого, оглянуто ділянку місцевості, яка розташована біля буд. № 4 зліва від буд. № 12 по вул.. Роторній в м. Дніпропетровську ( т.1 а.п. 10-11);

- протоколом огляду зв*язки з 4 шт. ключів , які було знайдено біля парку в 3 м від котельної, що знаходиться неподалік від місця скоєння злочину, що підтверджує покази потерпілого та свідка про те, що дані предмети було протиправно в них вилучено (т.1 а.п. 15);

- протоколом огляду саморобного ліхтарика сірого кольору, що підтверджує покази потерпілого, що обвинувачений , вихопивши у нього з рук мобільний телефон, вклав йому в руку ліхтарик ( т.1 а.п. 13);

- протоколом огляду мобільного телефону марки «IPhone-5s», золотого кольору, серійний номер DQGP4BZVFRC6, ІМЕІ:352042066986569, память 16 гб., та сім-картку, які обвинувачений ОСОБА_1 добровільно видав співробітникам поліції, та пояснив, що пізно ввечері 15.01.2016 року відкрито забрав у неповнолітнього на перехресті вулиць ОСОБА_8 та Роторна в м. Дніпропетровську, що спростовує покази обвинуваченого в судовому засіданні про отримання вказаного телефону законним шляхом (т. 1 а.п. 19);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 637-16 від 08.02.2016 року про те, що залишкова вартість мобільного телефону марки «IPhone-5s», золотого кольору, серійний номер DQGP4BZVFRC6, ІМЕІ:352042066986569, память 16 гб становить 10383 грн.50 коп. ( т.1 а.п. 64-68);

- паспортом на телефон та фіскальним чеком на нього, з якого вбачається, що даний мобільний телефон було придбано за 11344,01 грн. 28.07.2015 року , що підтверджує пояснення законного представника потерпілого про те, що даний мобільний телефон вона з чоловіком подарувала сину на день народження ( т.1 а.п. 28-29).

Таким чином,аналіз належних і допустимих доказів в їх сукупності, дає суду підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченеч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства , що не є небезпечним для життя і здоров*я потерпілого , скоєний повторно.

При цьому суд критично ставиться до показів обвинуваченого в судовому засіданні про правомірність заволодіння мобільним телефоном, як застави для того, щоб спонукати потерпілого відшкодувати збитки, заподіяні псуванням шкіряної куртки, і вважає їх продиктованими бажанням зменшити ступінь своєї провини та уникнути покарання за скоєне ним, оскільки вказані обставини нічим об*єктивно не підтверджуються, а навпаки спростовуються показами потерпілого , його законного представника та свідка, які є послідовними та не суперечать одне одному.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України , є тяжким злочином, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно дост.ст. 66, 67 КК Українипом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Посилання обвинуваченого на факт повернення викраденої речі власнику, як на підставу застосування до нього ст. 69 КК України суд не враховує, оскільки, викрадені ним речі були виданні ним вже під час його затримання при проведенні слідчо - розшукових дій..

Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_1, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 5 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання» застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання за правиламист. 71 КК України, оскільки останній вчинив новий , не відбувши покарання за попереднім вироком.

При цьому відповідно до роз*яснень вище вказаної постанови ПВС ( п.26) законодавець зазначив, що в разі , якщо особа вчинила новий злочин в період умовно-дострокового звільнення ( ст..81 КК України) суд зобов*язаний визначити остаточне покарання тільки у вигляді позбавлення волі, при цьому застосування ст..75 КК України в даному випадку законодавець навіть не обговорює.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання період часу попереднього увязнення з 18.02.2016 року по 24.06.2016 року включно, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку одному дню попереднього увязнення відповідають два дні позбавлення волі, тобто 128 дням попереднього ув*язнення відповідають 256 днів позбавлення волі.

Наступне зарахування в строк відбування покарання до набрання вироком законної сили має бути проведений місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого буде виконуватись даний вирок, або судом апеляційної інстанції в разі оскарження даного вироку.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити незмінним.

Крім того згідно з вимогами ч.2ст.124 КПК Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь експертної станови документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, за проведення судово-товарознавчої експертизи № 637-16 від 08.02.2016 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи 123 грн. (т. 1 а.п. 62).

Питання про долю речових доказів по даному провадженню вирішено судом, виходячи з положеньст. 100 КПК України.

Керуючись ст..ст.314,472-475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставіст. 71 КК Україниза сукупністю вироків , до покарання , призначеногоОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Самарського районного судум. Дніпропетровська від 25.09.2012 року( 6 місяців) і визначити остаточно для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 ( шість ) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попереднім у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 18 лютого 2016 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання період часу попереднього увязнення з 18.02.2016 року по 24.06.2016 року включно, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку одному дню попереднього увязнення відповідають два дні позбавлення волі, тобто 128 дням попереднього увязнення відповідає 256 днів позбавлення волі

Наступне зарахування в строк відбування покарання до набрання вироком законної сили має бути проведений місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого буде виконуватись даний вирок, або судом апеляційної інстанції в разі оскарження даного вироку.

Речові докази по даному провадженню:

-4 ключа залишити власнику;

-мобільний телефон марки «IPhone-5s», золотого кольору, серійний номер DQGP4BZVFRC6, ІМЕІ:352042066986569, память 16 гб. залишити власнику;

-ліхтарик сірого кольору з двома акумуляторними батареями знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЄДРПОУ 26238495) витрати за проведення експертизи № 637-16 від 08.02.2016 року в сумі 123 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СуддяН.М.Грицаюк