Рішення № 58560702, 18.04.2016, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/750/16-ц

№ провадження 2/208/1291/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» про стягнення середнього заробітку за невчасно виплачену заробітну плату,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс», в якій просить суд стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за невчасно виплачену заробітну плату за весь час затримки в сумі 17101,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона, ОСОБА_1, працювала на Комунальному підприємстві Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» з 19.05.2014 року на посаді начальника планово-економічного відділу, а з 11.03.2015 року переведена на посаду головного бухгалтера. Звільнена з 15.06.2015 року згідно статті 36. п.1 КЗпП за згодою сторін. На день звільнення з роботи позивачці була нарахована заробітна плата та компенсаційні виплати, які були частково виплачені. В серпні 2015 року позивачка була вимушена звернутись з позовною заявою до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська щодо стягнення з Відповідача заборгованості по заробітній платі, виплати моральної шкоди та середнього заробітку за несвоєчасно виплачену заробітну плату. Згідно рішення суду середній заробіток за невчасно виплачену заробітну плату нараховано станом на 03.11.2015 включно. Тем не менш, заборгованість із заробітної плати в сумі 1615,28 гривень виплачена Відповідачем лише 02.02.2016 року, що змушує позивачку звертатись з цією позовною заявою. Оскільки Відповідачем неправомірно порушено строки виплати нарахованої позивачці заробітної плати в день звільнення, з Відповідача на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.11.2015 по 01.02.2016 р. включно в сумі 17101,46 грн..

Позивачка в судове засідання зявилася, але надала до суду заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без її участі.

Представник Відповідача судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийнята на посаду начальника планово-економічного відділу Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» з 19.05.2014 року згідно наказу № 43-п від 19.05.2014 року, з 11.03.2015 року переведена на посаду головного бухгалтера згідно наказу № 36-п від 10.03.2015 року та звільнена з 15.06.2015 року згідно наказу № 55-п від 12.06.2015 року згідно статті 36. п.1 КЗпП за згодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2015 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було винесено рішення по цивільній справі № 208/6400/15 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки виплат належних працівникові сум та моральної шкоди, яким позов задоволено частково.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Постанови про відкриття провадження ВП № 4971921 у виконання рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по цивільній справі № 208/6400/15 було відкрито виконавче провадження в частині негайного виконання та відповідачу надано термін для добровільного виконання в цій частині рішення.

Згідно Постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2016 року, виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого листа № 208/6400/15 виданого 03.11.2015 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, стягнуто з КП ДМР «Комсервіс» заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_1 за листопад 2015 року в розмірі 1615,28 грн., рішення виконано фактично, борг сплачено в повному обсязі, виконавче провадження з примусового виконання закінчено.

Згідно розрахунку середньої заробітної плати згідно ст.117 КЗпП за період несвоєчасно виплаченої заробітної плати з 04.11.2015 року по 01.02.2016 року, наданого позивачем, сума компенсації становить 17101,46 грн..

Статтею 24 КЗпП України унормовано, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В контексті спірних правовідносин, керуючись нормами КЗпП України суд дійшов наступних висновків.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та обовязків можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з вимогами ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

У відповідність до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідність до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідність до ч.2 ст.11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

У відповідність до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

У відповідність до ст.59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідність до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідність до ст.66 ЦПК України, висновок уповноваженої особи - докладний опис проведених досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом є доказом, який підтверджує обставини по справі.

В силу встановленого суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивач при зверненні з даним позовом до суду був звільнений від сплати судового збору, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1378,00 гривень, в рахунок відшкодування оплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 47, 94, 115 КЗпП України, ст. ст. 21, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 10, 11, 31, 57, 60 -61, 81, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» про стягнення середнього заробітку за невчасно виплачену заробітну плату задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» (код ЄДРПОУ 20255564) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1:

- 17101 грн. 46 коп. (сімнадцять тисяч сто одна гривень 46 копійок) - середня заробітна плата за період несвоєчасно виплаченої заробітної плати з 04.11.2015 року по 01.02.2016 року.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» (код ЄДРПОУ 20255564) на користь держави судовий збір у розмірі 1378,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.