Рішення № 58560443, 09.03.2016, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2001/14-ц

№ 2/207/27/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.

при секретарі : МОСПАН С.Б.

за участі представника позивача : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом К О Н О В А Л ОСОБА_2 до К О Н О В А Л ОСОБА_3 про поділ домоволодіння в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою. В цій заяві ОСОБА_4 просив суд виділити йому в натурі житлові кімнати 1-1 та 1-2, житловою площею 23,0 кв. м., літню кухню Б-1, гараж Д-1, вбиральню В-1 у домоволодінні № 11, по вулиці Таганрозька, у місті Дніпродзержинську.

Крім того, ОСОБА_4 просив визначити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до часток співвласників у власності на житловий будинок № 11, по вул. Таганрозька, у м. Дніпродзержинську і згідно до висновку судової технічно-будівельної експертизи.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_4 вказав, що йому на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку по вул. Таганрозька, 11 у м. Дніпродзержинську. Це право власності на нерухомість підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину від 05.06.2004 p., виданого державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, після смерті його та відповідача матері - ОСОБА_7.

Друга частина будинку у розмірі 1/2 частки належить також на підставі свідоцтва про право власності на спадщину його брату - ОСОБА_5.

Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 500 квадратних метрів.

До складу домоволодіння входять: житловий будинок А-1, загальною площею 53,3 кв. м та житловою площею 42,1 кв. м; житлова прибудова А-1-1; тамбур (коридор) а-1-1; навіс а-2-1; літня кухня Б-1; вбиральня В-1; гараж Д-1; п/д підвал Е-1; огорожа № 1; ворота № 2; хвіртка № 3; огорожа № 4 зливна яма № 5; тротуари І.

Остаточна загальна вартість домоволодіння, згідно до технічного паспорту на житловий будинок, складає 21165, 0 гривень.

Ніякої письмової угоди між ним та братом щодо порядку користування житловими приміщеннями, нежитловими приміщеннями та господарськими спорудами не укладалося.

На цей час вони користуються житловими приміщеннями таким чином: у його користуванні знаходяться приміщення 1-4 та 1-3, у користуванні брата приміщення 1-1 та 1-2. У загальному користуванні знаходяться тамбур І та кухня 1-5 і господарські побудови. Однак, гаражем за його цільовим призначенням фактично користуються він один тому, що має автомобіль.

ОСОБА_4 просить виділити йому житлові приміщення 1-1 та 1-2 тому, що при позитивному висновку експерта про можливість поділу житлового будинку і господарських побудов в натурі виникне питання про необхідність добудови до цієї частини будинку кухні, облаштування її окремим входом-виходом. Звертаючи увагу на образ життя брата, відсутність у нього коштів для виконання таких робіт, він просить про такий варіант поділу будинку. З часу побудови житлового будинку їх батьки, без належного оформлення, здійснили деякі перепланування та добудови. Так комору 1-1 було переобладнано у житлову кімнату; добудовано тамбур І, гараж Д-1 та навіс а-2-1.

Згідно п. 3.1. "Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 N 95, площі нежитлової прибудови А1-1, переобладнаної під житлову прибудову, яка увійшла до житлової та загальної площі житлового будинку А-1, і тамбуру а-1-1, а також гараж Д-1, не підлягають прийняттю в експлуатацію тому, що збудовані (переобладнані) до 05 серпня 1992 року.

У звязку з цим у листопаді 2013 року ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» виключило ці обєкти зі складу самовільно зведених.

Ця обставина підтверджується змінами, які внесені у Технічний паспорт на житловий будинок, довідкою від 27.11.2013 року.

Земельна ділянка під будівництво житлового будинку та його обслуговування була надана матері ОСОБА_8 Баглійської районної ради депутатів трудящих від 06.04.1953 р. № 5.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримував повністю по тих же правових підставах. В зв'язку з питаннями, які виникли в ході розгляду справи по суті, ОСОБА_1 пояснив суду, що ніяких погоджень чи дозволів до ухвалення судом рішення про поділ будинку в натурі ні з міськвиконкомом, ні з іншими організаціями, на його думку, не потрібно. Все це необхідно робити тоді, коли вже буде рішення суду про поділ будинку і воно набере законної сили. З позицією ОСОБА_9 по цьому питанню був повністю згоден і позивач ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_5 в суд зявився, про день, місце та час розгляду справи по суті повідомлений у встановленому порядку своєчасно, готовий, як він сам пояснив, до розгляду справи по суті. Але при цьому ОСОБА_5 категорично заперечував проти поділу спірного будинку взагалі, а таким чином, як просить позивач, тим більше. Перш за все, він не згоден тому, що він, як інвалід 1-ої групи, зараз може в разі необхідності виїхати зі своєї частини будинку на інвалідній колясці. Якщо ж його переселять в іншу частину будинку, то фактично він не зможе з іншої частини будинку цього зробити. Крім того, в разі поділу будинку таким чином, як просить позивач, його частина будинку значно зменшиться, що також погано. А ті переобладнання будинку, які необхідно буде зробити, мало того, що ні з ким не погоджені, але він нічого не зможе зробити ні своїми силами, ні своїми коштами. З тих же причин він заперечує проти поділу земельної ділянки чи визначення порядку користування нею так, як того бажає позивач.

Суд, вислухавши ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_5, дослідивши докази, які наявні по справі, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 статті 364 ЦК України 2003 року, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника (землекористувача).

Відповідно до ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України (надалі ЗК), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

В силу ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації'. Згідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменш незручностей.

З копії витягу про право власності на нерухоме майно (а.с. 6), який було оглянуто в ході судового розгляду та копія якого знаходяться в матеріалах справи, видно, що 1/2 частка будинку, який знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Таганрозька, буд. 11, дійсно належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4.

З копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 11, по вулиці Таганрозька, в м. Дніпродзержинську (а.с. 8-10), який було оглянуто в ході судового розгляду та копія якого знаходяться в матеріалах справи, виходить, що 1/2 частина будинку, який знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Таганрозька, буд. 11, належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 і 1/2 частина вказаного будинку належить ОСОБА_5.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 549/02-15, складеного 10.07.2015 року (а.с. 58-82) видно, що відповідно вимогам ДБН В.2.2-15-2005, для устаткування окремо ізольованої квартири необхідна мінімальна корисна площа 22 кв. м (15 кв. м для житлової кімнати і 7 кв. м для кухні) та мінімальна загальна площа 30 кв. м., при цьому приміщення та входи до них повинні бути ізольованими (а.с. 73).

Таким чином, поділ житлового будинку № 11, по вул. Таганрозька, у м. Дніпродзержинськ і господарських побудов в натурі у відповідності до розміру часток кожного із співвласників - неможливий.

На розгляд суду експертом надано можливий варіант поділу житлового будинку № 11, по вул. Таганрозькій, у м. Дніпродзержинськ і господарських побудов в натурі, з відступом від існуючих на теперішній час будівельних норм та правил, а також з відступом від рівного розміру належних кожній стороні частин спірного будинку (а.с. 73-77). При цьому експертом вказані ряд переобладнань, які необхідно здійснити для влаштування двох ізольованих квартир у спірному будинку № 11, по вул. Таганрозька, у м. Дніпродзержинську (а.с.74, 76).

Але ж статтею 152 ЖК Української РСР передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Під час вирішення зазначених спорів суди мають враховувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок з наступними змінами.

Зокрема, виходячи з положень статей 183, 367 ЦК України та роз'яснень, викладених у пунктах 6, 7 зазначеної постанови, виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку він провадиться за наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради (ст.152 ЖК України).

У п. 18 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7, з наступними змінами та доповненнями, вказано, що порушуючи справу даної категорії, суддя зобов'язаний, з метою забезпечення її своєчасного і правильного розгляду, провести всі необхідні для цього підготовчі дії, зокрема, відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати документи (дані): висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі або встановлення порядку користування ним відповідно до належних співвласникам часток, а у необхідних випадках - органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції про допустимість пов'язаних з цим переобладнань; про дозвіл виконкому місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку.

Крім того, до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 1.4.1, 1.4.3 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу Виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. До елементів перепланування жилих приміщень, зокрема, належать:

перенесення і розбирання перегородок,

перенесення і влаштування дверних прорізів,

улаштування і переустаткування тамбурів.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих у 2004 році Другою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками кожен по 1/2 частини жилого будинку № 11, по вул. Таганрозькій, у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області (а.с. 7, 8-10).

Вирішуючи позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою, районний суд повинен враховувати вказані вимоги закону.

Більш того, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи, як це й передбачено частиною 4 статті 10 ЦПК України. Зокрема, сторонам взагалі, а також окремо позивачу і його представнику, неодноразово розяснювались як в судових засіданнях, так і за їх межами вимоги ст. 152 ЖК України, надавався строк для додаткових консультацій, ознайомлення з судовою практикою та отримання дозволу виконкому місцевої ради на переобладнання і перепланування спірного жилого будинку. Однак позивач та його представник практично відмовилися від звернення до виконкому місцевої ради за отриманням дозволу на переобладнання і перепланування будинку, а також отримання інших висновків і погоджень..

Таким чином, оскільки поділ житлового будинку № 11, по вул. Таганрозькій, у місті Дніпродзержинську і господарських побудов в натурі у відповідності до розміру часток кожного із співвласників неможливий, поділ цього ж будинку з відступом від існуючих на теперішній час будівельних норм та правил, а також з відступом від рівного розміру належних кожній стороні частин спірного будинку також не можливий, а відповідач ОСОБА_5 заперечує проти будь-якого поділу будинку, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою, необхідно відмовити. При цьому суд враховує, що позовні вимоги в частині поділу домоволодіння в натурі і в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, між собою тісно пов'язані для позивача, для відповідача і у висновку експерта. Тому в даному випадку відмова в задоволенні позовних вимог в частині поділу домоволодіння в натурі тягне за собою відмову в задоволенні позовних вимог в частині визначення порядку користування земельною ділянкою.

Керуючись статтею 358, 364, 367, 377, 386 ЦК України 2003 року, статтями 103, 120, 125 ЗК України, статтями 10, 60, 86, 88 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог К О Н О В А Л ОСОБА_2 до К О Н О В А Л ОСОБА_3 про поділ домоволодіння в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою, в і д м о в и т и .

Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення сторонами або їх представниками може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

С у д д я : ОСОБА_10