Рішення № 58557106, 22.06.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1662/16-ц

Провадження №: 2/752/2410/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ладиченко С.В.

за участю секретаря - Рожок В.В..,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про захист прав споживачів банківських послуг,-

Встановив

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, зменшивши обсяг позовних вимог в ході судового розгляду, в якому просив визнати дії відповідача, які полягають у нарахуванні заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 незаконними.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що 22.12.2014 року між сторонами по справі укладено договір про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок та видав катку. В період з 20.01.2015 року по 25.01.2015 року позивачем здійснювались платіжні операції на території Республіки Польщі у валюті Польські злоти. Застосування відповідачем іншого курсу валют, ніж вказано в розпорядженнях відповідача призвело до виникнення заборгованості позивача перед відповідачем. Тому позивач вважає, що відповідачем були порушені права його права як споживача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що нарахування заборгованості за картковим рахунком є незаконними, оскільки застосований до платіжних операцій курс конвертації валюти визначений з порушенням передбаченого договором порядку, що призвело до застосування до платіжних операцій курсу валюти у розмірі, який є більшим ніж той на який розраховував позивач. Тому просив суд задовольнити позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, вказувала, що відповідачем не було порушено умов вищевказаного договору та вимог чинного законодавства, тому і відсутні підстави для задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи та давши належну оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 був укладений Договір про відкриття карткового рахунка № НОМЕР_1, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 та видав картку.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що операції за картковим рахунком проводяться банком за дебетово-кредитною платіжною схемою.

Відповідно до п. 1.1.6 Договору дебетово-кредитна платіжна система - умови, згідно з якими здійснюються операції з використанням картки і які полягають у тому, що відповідні операції здійснюються у межах залишку коштів на картковому рахунку, а у разі їх відсутності або недостачі для проведення операції за рахунок кредиту та/або овердрафту.

Згідно п. 1.1.21 Договору овердрафтом є короткостроковий кредит, що надається банком у разі, якщо сума операцій за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми, зокрема, у випадках розрахунків за операціями у валюті, відмінній від валюти карткового рахунка.

Відповідно до п. 5.13 Додатку 2 до Договору у разі виконання держателем операції з використанням картки у валюті, яка відрізняється від валюти рахунка, перерахунок суми операції у валюту рахунка здійснюється у такому порядку: платіжна система перераховує суму операції у валюту розрахунків з банком за курсом перерахунку, встановлених цією платіжною системою на дату проведення розрахунків з банком; банк здійснює перерахунок списаної/зарахованої платіжною системою суми операції у валюту рахунку за курсом, встановленим банком згідно з розпорядженням по банку на кожний робочий день; при цьому банк утримує комісійну винагороду за виконання операцій не у валюті рахунка згідно з тарифами.

З виписки за контрактом № НОМЕР_1 від 26 квітня 2016 року вбачається, що з 20.01.2015 року по 25.01.2015 року позивач здійснював операції з використанням картки у валюті Польські злоти, що відрізняється від валюти поточного рахунку..

Відповідно до пункту 1 розділу І постанови НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року N 705 вимоги цього Положення поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб'єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та їх користувачів.

Згідно пункту 8 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою НБУ від 05 листопада 2014 року N 705 внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку повинні містити, зокрема, порядок установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 4 Додатку № 3 до вказаного договору проведення розрахунків не у валюті рахунку здійснюється за комерційним курсом Банку.

Наказами Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 14.11.2014 року №397, 03.12.2014 року №413, 24.12.2014 року №448 та 23.01.2015 року №18 врегульовано порядок установлення курсу купівлі-продажу обміну іноземної валюти під час здійснення операції з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з п. 3.4 Договору банк щомісячно формує виписки за картковим рахунком (за попередній місяць). У таких виписках зазначається інформація про операції за картковим рахунком, залишок коштів на картковому рахунку та суми заборгованості за Овердрафтом. Крім того, у виписках за картковим рахунком може надаватися інформація, що стосується правовідносин сторін за договором. У тому числі щодо зміни Умов та тарифів обслуговування карткового рахунка, умов використання карток, вимог щодо повернення карток тощо (включення відповідної інформації у виписку за картковим рахунком вважається належним повідомленням клієнта). У разі неотримання клієнтом виписок з будь-яких причин вважається, що банк повідомив клієнту інформацію, що повинна була бути включена у відповідні виписки.

Відповідно до п. 4.2.3 Договору про відкриття карткового рахунку, відповідач зобов'язався отримувати виписки за картковим рахунком не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним, шляхом особистого звернення до банку або засобами електронної пошти, або із застосуванням систем дистанційного обслуговування.

Пунктом 4.2.4 вказаного договору визначено, що у разі негоди з інформацією, наведеною у виписці за картковим рахунком, надати банку до 20 числа місяця, наступного за завітним, письмову претензію із зазначенням конкретних причин та фактів з приводу такої незгоди. Неотриманням банком претензій в письмовій формі протягом зазначеного періоду вважається підтвердженням клієнтом наведеної у відповідній виписці інформації

Відповідно до п. 14.14. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що Банк зобов'язаний на вимогу користувача надати інформацію про курс купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, який застосовувався під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу.

Позивач не звертався до банку із запереченнями з приводу неправильності проведення розрахунків або застосованого відповідачем курсу купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, який застосовувався під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу.

Доводи представника позивача про те, що банк не мав права без згоди позивача здійснювати операції, які призвели до виникнення овердрафту не заслуговують на увагу, оскільки умовами договору сторони погодили, що операції за картковим рахунком проводяться банком за дебетово-кредитною платіжною схемою.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, а згідно з ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже суд приходить до висновку про необґрунтованість даного позову, оскільки обставини визначені в ньому спростовуються наведеними вище доводами та висновками.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1046, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст.10,11,57-61,208,209,212-215,ЦПК України, суд,-

Вирішив

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про захист прав споживачів банківських послуг відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. В. Ладиченко