Рішення № 58553190, 23.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/90/16-ц Провадження № 22-ц/773/906/16 Головуючий у 1 інстанції: Канівець Л.Ф. Категорія: 57 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Мудренко Л.І.,

з участю: секретаря Губарик К.А.,

представника відповідача Домальчука

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання недійсним правочину та скасування нарахованої заборгованості за апеляційною скаргою відповідача на рішення Володимир-Волинського міського суду від 12 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29.10.2014 року він уклав з публічним акціонерним товариством акціонерним банком (далі - ПАТ АБ) «Укргазбанк» договір № АY2-5961-Ф/14 RIV про відкриття та обслуговування карткового рахунка по Тарифному плану «PRO-ЗАПАС+» з випуском та наданням платіжної картки.

За умовами цього договору ОСОБА_2 зобов'язувався приймати і зараховувати на його рахунок грошові кошти, які надходять Клієнту і забезпечувати проведення розрахунків за операціями, в тому числі здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту.

Він як Клієнт Банку зобов'язувався здійснювати оплату послуг за проведення операцій за Рахунком у розмірі, встановленому Тарифами.

Правилами користування платіжними картками ПАТ АБ «Украгазбанк» передбачено можливість здійснювати розрахунки і отримувати готівку в Україні та за кордоном у будь-якій торгівельній мережі та пункті видачі готівки, де є логотип відповідної Міжнародної платіжної системи.

Тарифним планом «PRO-ЗАПАС+» було встановлено плату за безготівкову оплату товарів чи послуг за допомогою платіжної картки в розмірі 1,00 грн., а за готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України в розмірі 1,5 %, мінімально 6 євро.

Він користувався послугами банку за кордоном, зазвичай розраховувався за товари через термінал та конвертував українську гривню в польський злотий через банкомати у Польщі для готівкових розрахунків, а також проводив платежі в Україні.

До 20.01.2015 року в нього претензій до обслуговування в Банку не було.

Останній раз він користувався своєю карткою за кордоном 22.01.2015 року.

Через кілька днів після цього йому стало відомо, що з 20.01.2015 року за безготівкові та готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України Банком встановлено додаткову комісію в розмірі 30 відсотків, а 27.01.2015 року йому надійшло СМС-повідомлення про наявну заборгованість перед Банком по комісії в межах 30 відсотків в сумі 1362,08 грн. за транзакції, здійснені 15-22 січня 2015 року.

В подальшому розмір його заборгованості перед відповідачем зріс до 1487,31 грн., з яких 444,51 грн. становлять відсотки на незаконно нараховану заборгованість

Таким чином, банк самостійно з 20.01.2015 в порушення умов договору в односторонньому порядку встановив додаткову комісію за безготівкові та готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України в розмірі 30 відсотків, не надавши йому своєчасно інформацію про суттєві зміни умов договору.

Його неодноразові усні та письмові звернення до відповідача з цього приводу залишилися без мотивованих пояснень та відповідей.

У звязку з викладеним просив визнати недійсним щодо нього односторонній правочин до договорів на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами «Класичний», «Економ», «Економ+», «Елітний», «Експрессо» ,«Експрессо+», «Картка Школяра», «Люкс», «Оптимальний», «Партнерський», «Преміум», «Престижний», «Стандарт», «PRO-Запас +», «PRO-Запас», «Стандартний роздрібний», «Універсальна картка «Домовичок» від 20.01.2015 року, виданий АБ «Укргазбанк» у формі публічної пропозиції як такий, що порушив його права споживача. Визнати його право споживача на користування платіжними картками порушеним та зобовязати відповідача скасувати заборгованість в сумі 1487 грн. 31 коп. по його картковому рахунку. Стягнути на його користь понесені судові витрати.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 12.04.2016 року позов задоволено.

Постановлено ПАТ АБ «Укргазбанк» скасувати ОСОБА_1 заборгованість, яка нарахована по односторонньому правочину від 20.01.2015 року в розмірі 30 % в сумі 1487 грн. 31 коп., в тому числі нараховані відсотки на суму заборгованості 444 грн. 51 коп., станом на 06.04.2016 року.

Визнати недійсним щодо ОСОБА_1 односторонній правочин до договорів на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами «Класичний», «Економ», «Економ+», «Елітний», «Експрессо», «Експрессо+», «Картка Школяра», «Люкс», «Оптимальний», «Партнерський», «Преміум», «Престижний», «Стандарт», «PRO-Запас+», «PRO-Запас», «Стандартний роздрібний», «Універсальна картка «Домовичок» від 20.01.2015 року.

Стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. судового збору та 2204 грн. 80 коп. витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченні позивач ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін, зазначаючи про безпідставність доводів скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу (далі ЦК) України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1066, ч. 1 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Судом встановлено, що 29.10.2014 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір у формі заяви-анкети № АY2-5961-Ф/14-RIV на приєднання до ОСОБА_2 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «Ощадних» рахунків на умовах Тарифного плану «PRO-Запас+» у гривні шляхом випуску Клієнту міжнародної платіжної картки Visa Electron не персоналізованої (а.с.10). Згідно з цією заявою щоденні карткові ліміти і Тарифи, зокрема Тарифний план «PRO-Запас+» є невідємною частиною ОСОБА_2. Також Клієнт ознайомлений і згідний з Правилами користування міжнародними платіжними картками.

Згідно із п. 3.8 ОСОБА_2 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі Договір) за надання послуг (здійснення операцій), що передбачені цим ОСОБА_2, Банк отримує плату в розмірі та в строки, що передбачені Тарифами Банку, що оприлюднені на сайті Банку (а.с.5-9).

Пунктами 4.1.1-4.1.3 ОСОБА_2 передбачено, що ОСОБА_2 зобовязаний відкрити Клієнту картрахунок, надати Клієнту платіжну картку та здійснювати обслуговування картрахунку у відповідності до умов цього ОСОБА_2, правил платіжної системи та чинного законодавства України. Забезпечувати зарахування коштів на картрахунок Клієнта не пізніше наступного банківського дня за днем надходження коштів до Банку. Забезпечувати проведення переказу за допомогою платіжної картки у строк, встановлений в законодавстві.

Клієнт зобовязаний здійснювати оплату послуг Банку, що випливають з цього ОСОБА_2 в розмірі та в строки, встановлені в Тарифах, а також відшкодовувати будь-які витрати Банку, повязані з виконанням цього ОСОБА_2 (п. 2.4 ОСОБА_2).

Згідно із п. 5.1.1 ОСОБА_2 держатель платіжної картки може отримувати готівкові кошти та проводити безготівкові платежі з використанням платіжної картки в оплату за товари (послуги) та здійснювати інші операції, передбачені чинним законодавством та правилами відповідної платіжної картки.

Пунктами 2.5.1, 2.6.3 Тарифного плану «PRO-ЗАПАС+» встановлена плата за безготівкову оплату товарів чи послуг за допомогою платіжної картки в розмірі 1,00 грн., а за видачу готівкових грошових коштів в установах та банкоматах за межами України з «Ощадного» рахунку в національній валюті України в розмірі 1,5 %, мінімально 6 євро (а. с. 11).

З виписки по рахунку ОСОБА_1 станом на 06.04.2016 року вбачається, що позивач у період з січня 2014 року по квітень 2016 року неодноразово користувався послугами відповідача (а.с.41-46).

З наявного в матеріалах справи одностороннього правочину до договорів на відкриття карткового рахунка та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами, зокрема «PRO-ЗАПАС+», вбачається, що з 20.01.2015 року ОСОБА_2 вносить односторонні зміни до вказаних договорів, згідно з якими встановлюється плата за безготівкову оплату товарів чи послуг за допомогою платіжної картки за межами України за картрахунками, відкритими в національній валюті України, в розмірі 30 % від суми операції (п. 2.5.1.2 Тарифного плану «PRO-ЗАПАС+») та за видачу готівкових грошових коштів в банківських установах та банкоматах за межами України з «Ощадного» рахунка в національній валюті України в розмірі 30 %, мінімально 6 євро (п. 2.6.3 Тарифного плану «PRO-ЗАПАС+») (а.с.48-51).

Згідно із згаданою випискою по рахунку ОСОБА_1 йому нарахована заборгованість, включно з процентами за користування коштами Банку в розмірі 1487,31 грн., виходячи з вищенаведених змінених тарифів, що визнано і підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Вказаний односторонній правочин вчинений банком з порушенням вимог законодавства та умов ОСОБА_2.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 628 того ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміни до договору вносяться лише за згодою сторін.

Пунктом 14.10 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» передбачено, що банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором. Банк зобов'язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни. Банк у повідомленні зобов'язаний зазначити, що користувач має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни, розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до правил використання електронного платіжного засобу або тарифів є погодженими користувачем, якщо до дати, з якої вони застосовуватимуться, користувач не повідомить банк про розірвання договору.

Згідно із п. 8.2 ОСОБА_2 зміни до нього можуть бути внесені виключно за згодою сторін, окрім випадків, передбачених в п. 8.3 цього ОСОБА_2.

Пунктом 8.3.1 ОСОБА_2 передбачено, що ОСОБА_2 вправі в односторонньому порядку вносити зміни та доповнення до цього ОСОБА_2 (в тому числі до Тарифів) шляхом вчинення одностороннього письмового правочину Банку. Такий правочин стосовно змін та доповнень до Тарифів повинен бути розміщений на сайті Банку за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни та доповнення до цього ОСОБА_2, та набуває чинності з дати, вказаної в ньому. Клієнт має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни та доповнення до цього ОСОБА_2, розірвати Договір без сплати додаткових комісій за його розірвання.

Однак всупереч зазначеним правовим нормам та умовам ОСОБА_2 не надав позивачу необхідної інформації та не розмістив на своєму сайті односторонній правочин про зміни та доповнення до Тарифів за 30 календарних днів до дати застосування таких змін і доповнень.

За правилами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу (невідповідність змісту правочину актам цивільного законодавства).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недотримання ПАТ АБ «Укргазбанк» процедури повідомлення Клієнта та внесення змін до укладеного між сторонами договору, що є підставою для визнання правочину недійсним та зобовязання банку скасувати незаконно нараховану ОСОБА_1 заборгованість.

Обрані позивачем способи захисту своїх порушених прав відповідають вимогам, встановленим пунктами 2, 4 частини 2 ст. 15 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» зводяться до того, що судом не вирішено питання про наявність обставин щодо недодержання в момент вчинення одностороннього правочину вимог цивільного законодавства та про відсутність у рішенні посилань на докази, які підтверджують ці обставини.

Однак наведене вище обґрунтування висновків суду повністю спростовує дані доводи. Судом детально викладено всі встановлені ним обставини стосовно протиправності дій відповідача при вчиненні одностороннього правочину, зазначено докази, які це підтверджують, та норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідач всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надав суду доказів на спростування висновків суду і на підтвердження факту додержання ним вимог законодавства та умов згаданого договору в частині своєчасного доведення до позивача інформації про зміну Тарифів.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені у ньому висновки відповідають обставинам справи.

Разом з тим, стягнувши з Банку на користь ОСОБА_1 2204,80 грн. витрат на правову допомогу, суд не врахував положень процесуального законодавства.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи із змісту ст. ст. 56, 84 ЦПК України, ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 106-г-к від 10.12.2015 року ОСОБА_1 за надання юридичних послуг згідно рахунка № 106-г від 10.12.2015 року сплачено ОСОБА_3 2704 грн. 80 коп. (а.с.38).

З розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу відповідно до договору № 106г від 10.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 фактично сплачено кошти за таку допомогу 2204 грн. 80 коп.

Зокрема, згідно з цим розрахунком характер правової допомоги полягає виключно в участі юриста у судових засіданнях протягом 4 годин у січні-березні 2016 року.

Однак, в матеріалах справи відсутній і стороною позивача не було надано доказів, що договір про надання правової допомоги укладався між позивачем та його представником і відповідно до умов якого останній проводив свої розрахунки наданої допомоги.

В матеріалах справи відомості про те, що ОСОБА_3 був допущений до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, що надає правову допомогу, відсутні.

Із журналу судових засідань вбачається, що ОСОБА_3 брав участь у справі як представник позивача, а не особа, яка надає правову допомогу.

За таких обставин у суду не було підстав стягувати з відповідача на користь позивача 2204 грн. 80 коп. витрат на правову допомогу, а тому у звязку з недоведеністю ОСОБА_1 факту надання правової допомоги у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача таких витрат слід відмовити, скасувавши в цій частині рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у відповідності зі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Володимир-Волинського міського суду від 12 квітня 2016 року в частині відшкодування витрат на правову допомогу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: