Справа № 168/163/16-к Провадження №11-кп/773/329/16 Головуючий у 1 інстанції:Кошелюк Л. О. Категорія:ст.246 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2016 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Гапончука В.В.,
суддів Денісова В.П., Борсука П.П.
з участю
секретаря Павловій Н.А.,
прокурора Музичука Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12016030190000060 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 29 березня 2016 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець с.Рокита вул. Пасічна, 22 Старовижівського району Волинської області, українець, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, непрацюючий, невійськовозобовязаний, несудимий, засуджений за:
- ст.246 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить1020 ( одна тисяча двадцять) грн.
Строк покарання постановлено рахувати з часу звернення вироку до виконання.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець і зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, а мешканець смт.Стара Вижівка вул. Незалежності, 62/1 Волинської області, українця, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одружений (1 малолітня дитина), непрацюючий, невійськовозобовязаний, несудимий, засуджений за:
- ст.246 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить850 (вісімсот пятдесят) грн.
Строк покарання постановлено рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд
В С Т А Н О В И В:
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за те, що 01.03.2016 року близько 19 год. у 4 кварталі 29 виділу Дубечненського лісництва ДП "Старовижівське ЛГ" на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Дубечнівський" скоїли незаконну порубку 3 дерев сосни, вартістю згідно Такси 12451 грн.
Прокурор не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження подав апеляційну скаргу у звязку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить вирок з врахуванням поданих змін до апеляційної скарги змінити та призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, становить 1020 гривень, ОСОБА_2 призначити покарання за ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та вирішити питання про речові докази.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, виклав основні доводи скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження.
Так п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України зазначено, що у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Судом при ухваленні вироку не в повній мірі зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, яке ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали повністю, а вказано лише, що 01.03.2016, близько 19 год., у 4 кварталі 29 виділу Дубечненського лісництва ДП "Старовижівське ЛГ" на території загальнозоологічного заказника місцевого значення " Дубечнівський" обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли незаконну порубку 3 дерев сосни, вартістю згідно такси 12451 грн., що не відповідає положенням п.2 ч.3 ст.374 КПК України.
Крім того згідно п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, окрім іншого, зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом; рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Однак в резолютивній частині вироку судом не зазначено відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність щодо кожного обвинуваченого, а призначене покарання не індивідуалізоване у звязку з чим виникають сумніви стосовно його виду і розміру .
Таким чином, призначивши обвинуваченим неіндивідуалізоване покарання, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Також поза увагою суду залишилося вирішення питання щодо речових доказів, а саме всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд в резолютивній частині вироку не вирішив питання щодо речових доказів.
Наведені порушення, відповідно до ст. 412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законний і обґрунтований вирок та такими, які згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 409, ст.415 КПК України є підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Оскільки вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 29 березня 2016 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню в у зв'язку з допущенням судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, та неправильним застосуванням закон України про кримінальну відповідальність, то всі доводи апеляційної скарги, враховуючи вимоги частини другої і третьої ст. 415 КПК України підлягають перевірці при новому розгляді.
Під час нового судового розгляду кримінального провадження необхідно вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин кримінального провадження та перевірити доводи викладені в апеляційній скарзі, і, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Старовижівського районного суду Волинської області від 29 березня 2016 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2скасувати та призначити новий розгляд в Старовижівському районному суді Волинської області в іншому складі суду.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Дата набрання законної сили 24.06.2016р.
Суддя В.В. Гапончук
помічник судді О.В. Курбай
Судове рішення № 58553144, Апеляційний суд Волинської області було прийнято 24.06.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 168/163/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: