Ухвала суду № 58552315, 21.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А.,Суддів:Волкова О.Ф., Маринченка В.Л., -

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративній справі за позовом Товариства до Київської міської митниці ДФС, Київської митниці Міндоходів, Київської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 січня 2016 року рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, Товариство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що на думку заявника, підтверджується рішеннями касаційного суду від 16 грудня 2014 року, 8 липня 2015 року та 12 квітня 2016 (№№ К/800/51869/14, К/800/33363/13, К/800/21417/15, відповідно).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись з рішенням апеляційного суду про відмову у задоволенні позову виходив із того, що оскільки позивач самостійно визначив грошове зобов'язання за ставкою 20%, тобто таке грошове зобов'язання по імпортним митним деклараціям є узгодженим, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати дії відповідача такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, а тому немає підстав визнавати сплачені суми митних платежів помилково та/або надмірну сплаченими.

Разом із тим у рішеннях суду касаційної інстанції, на які посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 квітня 2016 року, погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову зазначив, що ці суди дійшло обґрунтованого висновку про те, що позивач правомірно подав до митного органу уточнюючі розрахунки щодо внесення змін до митних декларацій за серпень-вересень 2014 року в частині зміни ставки податку і розміру податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягали сплаті до бюджету, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року. В ухвалах від 16 грудня 2014 року та 8 липня 2015 року Вищий адміністративний суд України погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову зазначив, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що обставини які наведені в справі у сукупності підтверджують віднесення позивачем спірного товару до коду УКЗТ ЗЕД 3701 10 10 00 із застосуванням податкової пільги при розмитненні цього товару, у зв'язку з чим у митного органу не було підстав для нарахування Товариствам ПДВ за податковими-повідомленнями рішень.

Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, отже у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна» до Київської міської митниці ДФС, Київської митниці Міндоходів, Київської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: О.Ф. Волков В.Л. Маринченко