Ухвала суду № 58551938, 21.06.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Владичан А. І.

суддів: Височанської Н.К., Міцнея В.Ф.

секретар: Костюк Л.С.

з участю сторін: прокурора Балук О.М.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3-ОСОБА_4, перекладача ОСОБА_5, ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора міста Чернівці в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Чернівецька міська рада, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом приведення приміщення в попередній стан та звільнення світлового колодязя загального користування, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 липня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року прокурор міста Чернівці звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом приведення приміщенням в попередній стан та звільнення приміщення.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1.

25 грудня 2012 року ОСОБА_3 набуто право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору дарування між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7.

________________

№ 22ц/794/889/2016 р. Головуючий у І інстанції:Піхало Н.В.

Категорія: 2/5 Суддя-доповідач: ОСОБА_8

Колишнім власником квартири АДРЕСА_3 Г.Т. у просторі світлового колодязя між будинками №12 та №14 здійснено самочинне переобладнання та прибудову приміщення комори до вказаної квартири.

Посилаючись на чинення перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користуванні квартирою №1 по вул. Смаль-Стоцького,12 м. Чернівці, порушення права власності внаслідок перекриття доступу денного світла до приміщення, прокурор міста Чернівці просив зобовязати ОСОБА_3 привести приміщення квартири АДРЕСА_4 в попередній стан (відновити попереднє планування квартири) та звільнити світловий колодязь загального користування за власний рахунок, скасувати свідоцтво про право власності на вказану квартиру, в частині права власності на комору площею 3,2 кв.м.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 липня 2015 року прийнято відмову прокурора міста Чернівці від позову в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_4, в частині права власності на комору площею 3,2 кв.м., провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 липня 2015 року позов задоволено, постановлено усунути ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою шляхом зобовязання ОСОБА_3 привести приміщення квартири АДРЕСА_4 в попередній стан (відновити попереднє планування квартири відповідно технічного паспорту станом на 1987 рік до проведення перепланування та будівництва комори площею 3,2 кв.м) та звільнити світловий колодязь загального користування, демонтувавши комору площею 3,2 кв.м за власний рахунок.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 13 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора міста Чернівці в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом приведення приміщенням в попередній стан та звільнення приміщення відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції задовольняючи позов вийшов за межі позовних вимог. Судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, оскільки в судовому засіданні була оглянута цивільна справа з приводу спору між тими самими сторонами між той самий предмет і з тих саме підстав, рішення по вказаній справі набрало законної сили, але суд неправомірно виніс ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Суд не з'ясував питання щодо можливості здійснення відповідачем відповідної перебудови вказаного приміщення, не встановив, чи згодна особа, яка здійснила перепланування квартири, провести перебудову, не здобув належних доказів відмови від здійснення такої перебудови, а також не вирішив питання про те, чи порушує здійснене відповідачем перепланування квартири права позивачів в той спосіб, що тягне за собою саме знесення приміщення, та чи можливе здійснення усунення цих перешкод в інший спосіб .

Просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 липня 2015 року та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляєапеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержаннямнорм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_5 порушені через зведення на просторі світлового колодязя добудови до квартири АДРЕСА_6 комори, чим чиняться перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користуванні майном внаслідок перекриття доступу денного світла до приміщення кухні та передпокою.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, обєктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно зясованих обставинах, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 набуто право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору дарування між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 25 грудня 2012 року.

Власником квартири АДРЕСА_3 Г.Т. у просторі світлового колодязя між будинками №12 та №14 здійснено самовільно добудову до квартири АДРЕСА_6 приміщення комори площею 3,2 кв.м.

У відповідності до технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_7, остання складається з двох житлових кімнат площею 22,8 кв. м., 21,1 кв. м., кухні - 9,1 кв. м., санвузла - 10,7 кв. м., коридору - 3, 10 кв.м, передпокою площею 13,90 кв.м., комори площею 3,20 кв. м., та комори площею 1,7 кв. м..

Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі,наданіййомудля використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та непорушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 25 жовтня 2011 року, складеного Держаною санітарно-епідеміологічною службою України встановлено, що добудова до квартири № 3 в світловому колодязі перекрила доступ денного світла в приміщення квартири № 1. З підвалу в приміщення квартири попадає сморід (а.с. 33).

Відповідно до висновку спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» експертного будівельно-технічного дослідження №1135 від 10 листопада 2011 року влаштована бетонна плита перекриває світловий карман залишивши світловий проріз розміром 1,96 м х 0,56 м., закривши промені світла, які попадали в приміщення квартири № 1, що знаходиться на І поверсі даного будинку, освітлення квартири № 1 житлового будинку № 12 в м. Чернівці в основному приміщення кухні відбувалось через світловий карман, який знаходиться між житловими будинками № 12 і № 14.

Внаслідок добудови бані сухого жару на III поверсі будинку № 12 по вул. Смаль-Стоцького в м. Чернівці доступ денного світла з приміщення квартири № 1 повністю перекрито, про що свідчить акт перевірки складений Чернівецькою обласною CEC від 25.10.2011 року (а.с. 35-42).

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що внаслідок добудови до квартири №3 по вул. Смаль-Стоцького в м. Чернівці в просторі світлового колодязя, перекривається доступ денного світла в приміщення квартири № 1, що порушує права позивачів на володіння, користування та розпорядження належною їм квартирою.

Посилання апелянта на те, що суд неправомірно виніс ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вже була розглянута цивільна справа з приводу спору між тими самими сторонами між той самий предмет і з тих саме підстав, є безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За змістом зазначеної норми закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що судове рішення, яке набрало законної сили, ухвалено у справі за позовом, тотожним до позову, який розглядається.

Разом з тим, позови вважаються тотожними тільки в тому випадку, коли в них одночасно співпадають сторони, підстава і предмет.

До матеріалів справи приєднано рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 7 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Першотравневої районної у місті Чернівці ради Чернівецької області, Чернівецької міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_3 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, реєстраційної служба Чернівецького міського управління юстиції про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування, знесення самочинно зведеного перекриття, приведення інвентарної справи до попереднього стану та відшкодування моральної шкоди.

Предметом позову у справі, що переглядається, є зобовязання ОСОБА_3 привести приміщення квартири АДРЕСА_8 в попередній стан (відновити попереднє планування квартири) та звільнити світловий колодязь загального користування (демонтувати добудовану комору) за власний рахунок.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 7 листопада 2013 року позовна вимога про приведення приміщення квартири АДРЕСА_8 в попередній стан (відновлення попереднього планування квартири) та звільнення світлового колодязя загального користування шляхом демонтування добудованої комори не розглядалася.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, вийшов за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог п.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Прокурор м.Чернівці, звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, просив ухвалити рішення щодо зобовязання ОСОБА_3 привести приміщення квартири АДРЕСА_4 в попередній стан (відновити попереднє планування квартири) та звільнити світловий колодязь загального користування (демонтувати добудовану комору) за власний рахунок.

Відповідно до правил, встановлених п. 1 ч.6 ст.130 ЦПК України, суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову.

На підставі ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Прокурор м.Чернівці у позовній заяві зазначав про необхідність у судовому порядку зобовязати ОСОБА_3 привести квартиру №3 у попередній стан (відновити попереднє планування квартири) та звільнити світловий колодязь загального користування (демонтувати добудовану комору).

З огляду на виконання судом першої інстанції обовязку уточнити позовні вимог ухвалення судового рішення щодо усунунення ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою шляхом зобовязання ОСОБА_3 привести приміщення квартири АДРЕСА_8 в попередній стан (відновити попереднє планування квартири відповідно технічного паспорту станом на 1987 рік до проведення перепланування та будівництва комори площею 3,2 кв.м) та звільнити світловий колодязь загального користування, демонтувати комору площею 3,2 кв.м за власний рахунок не є порушенням принципу диспозитивності.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта про не дослідження питання про те, чи порушує здійснене відповідачем перепланування квартири права позивачів в той спосіб, що тягне за собою саме знесення приміщення, та чи можливе здійснення усунення цих перешкод в інший спосіб.

Згідно п. 1.4.6. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до п. 1.4.4. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнаціїнесучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежногозахисту, не допускається. Перепланування жилихбудинків,жилихінежилиху жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Посилання апелянта на те, що добудову до квартири здійснено не ним а попереднім власником ОСОБА_9 є також безпідставними, оскільки відповідно до ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватись моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З досліджених матеріалів справи колегією суддів встановлено, що здійснення ОСОБА_3 права власності на квартиру №3 по вул. по вул. Смаль-Стоцького, 12 м.Чернівці само по собі створює обєктивне порушення права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, на жиле приміщення квартири АДРЕСА_9 внаслідок перешкоджання інсоляції та потрапляння природного освітлення і свіжого повітря до приміщення кухні.

Відповідно наведеного судове рішення про зобовязання ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою шляхом звільнення світлового колодязя загального користування, шляхом демонтування комори площею 3,2 кв.м за власний рахунок, та приведення приміщення квартири в попередній стан ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: