Постанова № 58551884, 24.06.2016, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/785/16-аПровадження № 2-а/724/16/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого: судді Руснака А.І.

при секретарі: Бабій Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника третьої особи

на стороні відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти 1 батальйону УПП в м. Чернівці рядового поліції Коропецької Катерини Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 499790 від 19.05.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до інспектора роти 1 батальйону УПП в м. Чернівці рядового поліції Коропецької Катерини Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 499790 від 19.05.2016 року. Позовні вимоги мотивувала тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2016 року ПС2№499790, що була складена інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Чернівці рядовим поліції Коропецькою Катериною Миколаївною її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Вважає постанову незаконною, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, оскільки 19.05.2016 року вона дійсно рухалась на автомобілі по вул. Калинівській в м. Чернівці (біля ринку) зупинилася якомога правіше, (щоб не перешкоджати

іншим учасникам дорожнього руху), згідно правил дорожнього руху для висадки пасажира. Після чого відповідно до правил дорожнього руху розпочала рух та була зупинена інспектором поліції. Підійшовши до неї, інспектор в грубій формі наказала передати їй документи, мотивуючи, що вона порушила п. 15.4 ПДР України. Вважає дії рядового поліції Коропецької К.М. неправомірними, дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Також інспектором безпідставно було проігноровано її посилання стосовно того, що при розгляді даної справи їй потрібно скористатись правом на правову допомогу. Крім того, відповідно до п. 11.1. ПДР України, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними. Пунктом 15.2 ПДР України встановлено, що за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС №499790 по справі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2016 року, винесену інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Чернівці Коропецькою К.М. за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилася незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Однак надала суду письмове пояснення в якому зазначила, що при винесені постанови нею були дотримані норми закону.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав із підстав зазначених в запереченні на позов, крім того зазначив, що працівник поліції діяла в межах закону.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).

Судом встановлено, що постановою серії ПС2 № 499790 винесеною інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Чернівці рядовим поліції Коропецькою К.М. 19 травня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП. Згідно вказаної постанови позивач 19.05.2016 р. о 09 год. 01 хв., керуючи автомобілем марки Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 в м. Чернівці по вул. Калинівська,13-А здійснила зупинку на проїзній частині в другому ряді, чим порушила п.15,4 ПДР України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249) ; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положення ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями, іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до п. 15.4 ПДР України транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди.

Аналізуючи дану норму, суд приходить до висновку, що дана норма регулює саме стоянку, а не зупинку, на проїзній частині в два і більше ряди.

Згідно п.1.10 ПДР України зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, а стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Згідно п.15.2 ПДР України встановлено, що за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяється біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Із наданих позивачем фотокопій та відеофайлу з місця події чітко відображається момент руху, зупинки для висади пасажира, момент початку руху після зупинки, та момент зупинки автомобіля працівником поліції. З відеофайлу (а.с.30) вбачається, що позивач здійснив вимушену тимчасову зупинку (не більше 1 хв.) для висадки пасажира біля правого краю проїзної частини, перпендикулярно до місця для стоянки автомобілів (про що свідчить знак 5.38 «Місце для стоянки» (а.с. 5), при цьому не перешкоджаючи руху іншим учасникам дорожнього руху, висадивши пасажира водій ОСОБА_3 продовжила рух, де відразу була зупинена працівником поліції, після чого й зупинилася.

Натомість відповідачем не надано будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача щодо відсутності в її діях порушення Правил дорожнього руху, а відповідно і незаконності винесеної у відношенні неї постанови про накладення адміністративного стягнення. Надані фотознімки (а.с.38-39) підтверджують тільки факт розмови із працівником поліції.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення, яка викладена відповідачем у постанові про адміністративне правопорушення від 19.05.2016 року, не ґрунтується на фактичних даних, а ґрунтується на припущенні відповідача про вчинення позивачем правопорушення, що суперечить вимогам ст. ст. 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 необґрунтованою та незаконною, такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскаржена позивачем постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, через що позовні вимоги про скасування цієї постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 122 ч. 1, 247, 265-2, 287-289 КУпАП, ст.ст. 18, 69, 71, 87, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до інспектора роти 1 батальйону УПП в м. Чернівці рядового поліції Коропецької Катерини Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 499790 від 19.05.2016 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС №499790 по справі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2016 року, винесену інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Чернівці Коропецькою Катериною Миколаївною за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з для отримання її копії через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя: А.І. Руснак