Ухвала суду № 58551487, 22.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №639/104/15-ц. Головуючий І інст.: - Срокіна І.І.

Провадження №22-ц/790/4183/16. Суддя-доповідач:- Кокоша В.В.

Категорія: спадкові.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.,

за участю секретаря: - Лашакової Д.І.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 - про встановлення факту відсутності родинного зв'язку та виключення із кола спадкоємців,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом, який уточнив у березні 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер його батько ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме майно.

Окрім нього, інших дітей у померлого не було, на день смерті його батьки були розлучені, іншої дружини померлий не мав.

Після смерті батька він звернувся до Шостої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак 26 вересня 2011 року йому стало відомо, що крім нього до нотаріальної контори з заявою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернувся ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який у заяві про прийняття спадщини вказав, що він є сином померлого ОСОБА_8

На підтвердження родинних зв'язків зі спадкодавцем ОСОБА_7 надав до нотаріальної контори копію свідоцтва про народження, де у графі батько вказано, що його батьком є «ОСОБА_8», ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважав, що наявність у ОСОБА_7 свідоцтва про народження із зазначенням батьком чоловіка з прізвищем, ім'ям та по-батькові схожими з його батьком, не підтверджує родинних відносин між померлим ОСОБА_8 та ОСОБА_7, оскільки ім'я його батька «ОСОБА_8» пишеться без апострофу, його по-батькові «ОСОБА_7» пишеться без апострофу, а по-батькові ОСОБА_7» пишеться з апострофом.

Крім того, прізвище його батька «ОСОБА_8», його прізвище ОСОБА_6 а прізвище чоловіка, який вказаний батьком у свідоцтві про народження ОСОБА_7 значиться «ОСОБА_7».

Перелічені розбіжності беззаперечно вказують на те, що його батько ОСОБА_8 не є батьком ОСОБА_7, родинні відносини між ними відсутні, що не дозволяє відповідачу бути спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_8

На даний час ОСОБА_7 намагається у судовому порядку визнати за собою право власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_8

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд встановити факт відсутності родинних відносин між ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Виключити ОСОБА_7 із кола спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, через відсутність родинних відносин.

Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'ю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_8 (а. с. 4 ).

Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_8 до Шостої Харківської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_6, ОСОБА_7, у зв'язку з чим 31 березня 2011 року нотаріальною конторою заведено спадкову справу №179/2011 ( а. с. 9).

Із копії повторного свідоцтва про народження ОСОБА_7, виданого 27 серпня 1993 року відділом запису актів цивільного стану Феодосійського міського виконавчого комітету Республіки Крим вбачається, що його батьком є «ОСОБА_8», матір'ю «ОСОБА_14» (а. с.8).

Із копії актового запису про народження №207 від 24 березня 1977 року складеного відділом запису актів цивільного стану Феодосійського міського виконавчого комітету Республіки Крим вбачається, що «ОСОБА_7» народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Феодосія Республіки Крим. Його батьком значаться «ОСОБА_8», ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю «ОСОБА_14», ІНФОРМАЦІЯ_4. У графі 19 вказаного актового запису містяться особисті підписи «ОСОБА_8.» та «ОСОБА_14.», якими вони підтвердили факт визнання своїм сином «ОСОБА_6

Згідно копії свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові, виданого 27 серпня 1993 року відділом запису актів цивільного стану Феодосійського міського виконавчого комітету Республіки Крим, «ОСОБА_6», ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Феодосія Республіки Крим, змінив прізвище на «ОСОБА_6», про що в книзі реєстрації актів про зміну прізвища, імені, по батькові 27 серпня 1993 року зроблено запис за №25 (а. с.33).

Згідно листа Феодосійського міського відділу запису актів цивільного стану Республіки Крим №7902/02/13/03-48 від 29 жовтня 2015 року, в архіві міського відділу мається запис про народження №2067 від 24 березня 1977 року, складений відділом записів актів цивільного стану виконавчого комітету Феодосійської міської ради Кримської області відносно «ОСОБА_6», ІНФОРМАЦІЯ_2. Відомості про батька зазначені: «ОСОБА_8», відомості про матір «ОСОБА_14». В зазначений запис акта про народження 14 серпня 1993 року внесені зміни на підставі запису акта про шлюб №479 від 28 жовтня 1982 року, складного відділом записів актів цивільного стану виконавчого комітету Феодосійської міської ради Кримської області: змінено прізвище матері «ОСОБА_14» на «ОСОБА_14». 27 серпня 1993 року на підставі запису про зміну прізвища №25 від 27 серпня 1993 року, складного відділом записів актів цивільного стану виконавчого комітету Феодосійської міської ради Кримської області, змінено прізвище народженого «ОСОБА_6» на «ОСОБА_6» (а. с. 138).

Із пояснень свідка ОСОБА_12, наданих в суді першої інстанції вставлено, що до 2011 року вона проживала близько трьох років разом з ОСОБА_8 Знає, що у нього є двоє синів, оскільки вони з ним їх навідували. У ОСОБА_7 були в гостях чотири рази, а у ОСОБА_6 менше. Зі слів ОСОБА_8 вона знає, що він говорив ОСОБА_6, що у нього є брат. Будучи дорослою людиною ОСОБА_7 приїхав до ОСОБА_8 й повідомив, що він його син, мешкав у нього деякий час під час навчався, а потім переїхав.

Із витягу з послужного списку особової справи №20501 старшого лейтенанта запасу ОСОБА_8, виданого 17 січня 2012 року військовим комісаром Орджонікідзевського районного військового комісаріату м. Харкова вбачається, що ОСОБА_8 з 12 червня 1965 року по 30 квітня 1978 року проходив військову службу у військовій частині п/п 15650 в м. Феодосія та був звільнений в запас за скоєння проступків, дискредитуючих високе звання радянського офіцера наказом ГКВАС №0228 від 24 березня 1978 року ( а. с. 52).

Судом першої інстанції встановлено, що за життя ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спілкувались поміж собою, зустрічались в колі сім'ї, разом фотографувалися під час відпочинку, що стверджується фотокартками наданими відповідачем до суду та залученими до справи ( а. с.170-171).

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_13 підтвердив факт, що на фотографіях, які містяться у матеріалах справи, зображені разом під час відпочинку покійний ОСОБА_8 та ОСОБА_7

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є батьком і сином та правомірно відмовив ОСОБА_6 у задоволенні позову про встановлення факту відсутності родинного зв'язку між ОСОБА_8 й ОСОБА_7 та виключення відповідача ОСОБА_7 із кола спадкоємців після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Вирішуючи спір, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що його батько ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не є батьком та сином, оскільки ім'я його батька «ОСОБА_8» пишеться без апострофу, його по-батькові «ОСОБА_7» пишеться без апострофу, а по-батькові ОСОБА_7» пишеться з апострофом, прізвище його батька «ОСОБА_8», його прізвище «ОСОБА_8», а прізвище чоловіка, який вказаний батьком у свідоцтві про народження ОСОБА_7 значиться «ОСОБА_7», не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів.

Прізвище, ім'я, по батькові покійного «ОСОБА_8» в свідоцтві про народження ОСОБА_7 зазначене російською мовою, однак це не свідчить про те, що прізвище «ОСОБА_7» та ім'я ОСОБА_8 у російській мові є неідентичним прізвищу «ОСОБА_8» та імені ОСОБА_8 у українській мові.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1. ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: