Ухвала суду № 58551076, 23.06.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

23.06.2016

643/5351/16-ц;

4-с/643/62/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, якою просить визнати протиправною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.03.2016 ВП № 50733662.

Обґрунтовуючи доводи скарги, зазначає, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016 накладено арешт на грошові кошти, розміщені ОСОБА_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також на усі грошові кошти на банківських рахунках в усіх установах у межах суми 7860384грн. Вказану ухвалу суду разом із заявою про відкриття виконавчого провадження 24.03.2016 подано до Київського ВДВС ХМУЮ. 18.04.2016 на адресу заявника надійшла постанова про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, т.я. боржник проживає на території, що не належить до компетенції Київського ВДВС ХМУЮ. Вважає постанову державного виконавця неправомірною.

В судове засідання скаржник, боржник не зявились, будучи повідомленим про день та час розгляд скарги належним чином.

Представник Київського ВДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківської області в судовому засіданні вимоги скарги не підтримав, надавши письмові заперечення.

Суд вивчивши доводи скарги, заперечення представника Київського ВДВС, дослідивши матеріали скарги і виконавчого провадження, вважає скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до правил ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, встановлено, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016 накладено арешт на грошові кошти, розміщені ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також на усі інші кошти на банківських рахунках в банківських установах ОСОБА_2, якщо такі були відкриті в межах заявленої у позові суми 7860384грн. до вирішення справи по суті.

25.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до Київського ВДВС ХМУЮ із заявою про прийняття ухвали Московського районного суду м. Харкова від 23.02.2016 для виконання.

Постановою державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3 29.03.2016р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі зазначено, що боржник проживає за адресою, що не належить до території Київського ВДВС ХМУЮ та не є його підвідомчістю.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Як встановлено, ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Між тим, заявник звернувся до Київського ВДВС ХМУЮ для проведення виконавчих дій стосовно виконання ухвали суду про накладання арешту на грошові кошти, розміщені ОСОБА_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також на усі інші кошти на банківських рахунках в банківських установах.

При цьому, будь-які відомості щодо перебування майна, грошових коштів тощо на території Київського району м. Харкова, відсутні.

Не містить таких даних і матеріали виконавчого провадження.

Відповідно до правил п. 4 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі предявлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Отже, при таких обставинах, не доведеності доводів скарги, у суду відсутні підстави вважати, дії державного виконавця такими, що не відповідають ЗУ «Про виконавче провадження».

Далі, як вбачається із матеріалів справи, заяву ОСОБА_1 подано до канцелярії відділу 25.03.2016, на якої має місця резолюція керівника відділу від 28.03.2016.

Оскаржувана постанова винесена 29.03.2016.

Отже, приймаючи до уваги положення Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом МЮУ від 25.12.2008 № 2274/5 про те, що зареєстровані у встановленому порядку документи розглядаються керівником відділу не пізніше наступного робочого дня з дня надходження кореспонденції до відділу, а документи за рішеннями, що підлягають негайному виконанню, - в день їх надходження, результати розгляду яких фіксуються керівником в резолюції, після чого передаються виконавцям до виконання, то порушення строків винесення ухвали з боку державного виконавця у період не робочих днів, не вбачається.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для завалення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383, 386, 387-389 ЦПК України, ст.ст. 6, 11, 20, 26 ЗУ «Про виконавче провадження»,-

у х в а л и в:

В задоволені вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя