Вирок № 58550179, 23.06.2016, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 23.06.2016

ЄУ № 420/1077/16-к

Провадження №1-кп/420/137/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Заботіна В.В.

за участю секретаря Котової О.Л.

прокурора Ляхова А.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження №12016130510000236 від 17.05.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Осинове Новопсковського району Луганської області, громадянки України, в силу ст. 89 КК України не судимої, непрацюючої, незаміжній, маючої неповну середню освіту, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016 р. приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 перебувала поблизу аптеки ФОП ОСОБА_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, де побачила раніше не знайому їй потерпілу ОСОБА_2, в користуванні якої перебував мобільний телефон моделі «NOKIA-105» в корпусі чорного кольору. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення шляхом обману, ОСОБА_1 втягнула потерпілу ОСОБА_2 у розмову, під час якої попрохала скористатися мобільним телефоном останньої. Потерпіла ОСОБА_2, будучи впевненою у порядності ОСОБА_1, не здогадуючись про її злочинні наміри, добровільно для здійснення однієї телефонної розмови передала ОСОБА_1 свій мобільний телефон марки «NOKIA-105» в корпусі чорного кольору з сім-карткою мобільного оператора «МТС», вартістю згідно висновку експерта № 720/05/16 від 20.05.2016 р. - 287 гривень 60 копійок та залишком грошових коштів на рахунку оператора мобільного зв'язку у розмірі 50 гривень 00 копійок.

Потім ОСОБА_1, не маючи на меті повернення вказаного мобільного телефону, зробила вигляд, що в неї приватна телефонна розмова віддалилась від потерпілої та в подальшому з привласненим мобільним телефоном з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись таким на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 337 гривень 60 копійок.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

25 травня 2016 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення між підозрюваним та потерпілим у кримінальному провадженні.

Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачена дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачена ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у вигляді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілій та обвинуваченій.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні просила вказану угоду про примирення з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнавши себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Потерпіла в судовому засіданні згодна з угодою, пояснила, що наслідки укладення та затвердження угоди їй відомі.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є невеликої тяжкості.

Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, дослідження документів, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачена визнає себе винною, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 25.05.2016 року про примирення між потерпілою ОСОБА_2 і обвинуваченою ОСОБА_1 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 450 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 25 травня 2016 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин.

Речові докази: мобільний телефон моделі «NOKIA-105», сім-карта МТС, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити для використання на власний розсуд ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, на р/р № 31114106700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 450 грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: