Ухвала суду № 58549463, 24.06.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1035/16-а

24 червня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої - судді Безбородько В.А.

при секретарі Дмитрук С.І.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Саджавської сільської ради Надвірнянського району про визнання незаконним рішення сільської ради та його скасування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Саджавської сільської ради Надвірнянського району про визнання незаконним рішення сільської ради та його скасування.

Судом встановлено, що 29.09.2015 року сесією Саджавської сільської ради прийнято рішення № 907-42 2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель ОСОБА_2», згідно якого ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, що розташована в с. Саджавка по вул.. Шевченка,13 та передано їй у власність дану земельну ділянку площею 0,1800 га.

В даному випадку Саджавська сільська рада, приймаючи оскаржуване позивачем рішення № 907-42 2015 , діяла як власник земельної ділянки і виступає не як субєкт владних повноважень, а як одна із сторін цивільних правовідносин.

У п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» розяснено, що земельні відносини, субєктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а обєктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 ЦК України, ст. 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі ст. 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (ст. ст. 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК України та інші), крім спорів, передбачених ч. 1 ст. 16 Закону України від 17 листопада 2009 року «Про відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (ст. ст.210, 211 ЗК України), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (ст. 212 ЗК України).

Аналогічну за змістом позицію висловив і Верховний суд України при розгляді справи 16.12.2015 року № 6 - 2510цс15 і зробив правовий висновок, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна предявлятися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно Закону України від 21.05.97 р. N 280/97 "Про місцеве самоврядування"(далі Закон №280) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 25 Закону №280 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280 до компетенції сільської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання, що даний спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.157 КАСУ суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 157 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Саджавської сільської ради Надвірнянського району про визнання незаконним рішення сільської ради та його скасування закрити, роз"яснивши позивачу його право на пред"явлення позову в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення через Надвірнянський районний суд.

Суддя Безбородько В.А.