Ухвала суду № 58549082, 24.06.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8115/16-к

Провадження № 1-кс/344/2857/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Стефанець В.М., слідчого Рудницького П.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 22015090000000020,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що на початку 2014 року ОСОБА_1, маючи на меті отримання незаконного доходу від протиправних діянь на систематичній основі, вступив у злочинну змову з ОСОБА_3, співробітниками УДМС України у Львівській та Івано-Франківській областях, а також іншими невстановленими на даний час слідством особами, направлену на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання останнім порад, вказівок, засобів вчинення зазначеного злочину, а також виконання інших дій, спрямованих на досягнення кінцевої мети зазначеної злочинної діяльності.

Так, ОСОБА_1, маючи стійкі зв'язки з співробітниками УДМС України у Львівській та Івано-Франківській областях, керуючись спільним злочинним умислом всіх учасників вищевказаної групи осіб, будучи обізнаним про відсутність у певних осіб законних підстав для перетину державного кордону України, впродовж 2014-2016 років неодноразово організовував незаконне переправлення їх через державний кордон України шляхом незаконного оформлення та видачі даним особам підроблених паспортів громадянина України для виїзду за кордон та інших документів, на підставі яких зазначені особи неодноразово перетинали державний кордон України.

Надалі, ОСОБА_1, після виконання всіма учасниками вищевказаної групи осіб конкретно відведеної їм ролі у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та досягненні поставленої перед ними злочинної мети, діючи з ними згідно досягнутої раніше домовленості, отримував грошову винагороду за здійснення спільної злочинної діяльності щодо переправлення осіб через державний кордон України.

Поряд з цим, у 2015-2016 роках ОСОБА_1 та ОСОБА_3, продовжуючи здійснювати вказану злочинну діяльність у складі вищезазначеної групи осіб, діючи згідно відведеної їм ролі та з метою отримання неправомірної вигоди, повторно організував незаконне переправлення громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 через державний кордон України, шляхом надання останньому паспорта громадянина України для виїзду за кордон з внесеними у ньому завідомо неправдивими відомостями та отримання за вказані дії грошової винагороди у розмірі 5000 доларів США.

З метою реалізації спільного злочинного умислу вказаної групи осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, продовжуючи виконувати злочинні дії, організував підроблення паспорта громадянина України на установчі дані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_1 від 01.03.2001 шляхом вклеєння в нього фотокартки ОСОБА_4 для подальшої його подачі в УДМС України у Львівській області з метою оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з внесеними у ньому завідомо неправдивими відомостями.

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, діючи згідно досягнутої раніше домовленості з іншими особами щодо незаконного переправлення ОСОБА_4 через державний кордон України, задля досягнення злочинної мети, шляхом надання відповідних вказівок та порад, а також іншими діями сприяли останньому в оформленні та одержанні ним 22.06.2016 у відділі централізованого оформлення паспортних документів №3 ГУ ДМС України у Львівській області, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, буд. 16 підробленого паспорта громадянина України для виїзду за кордон на установчі дані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_2 від 13.05.2016.

У той же день, після виконання усіх необхідних злочинних дій, які надавали можливість ОСОБА_4 безперешкодно перетинати державний кордон України, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, діючи досягнутої раніше злочинної домовленості та необхідність отримання грошової винагороди для подальшого розподілу серед всіх учасників групи, отримали від останнього грошові кошти в сумі 125 000 грн., частину з якої ОСОБА_1 отримав для себе.

У ході проведення 22.06.2016 обшуку в офісному приміщенні, яке використовувалось ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 87 500 гривень, які є частиною суми, отриманої від ОСОБА_4 за здійснення ним вказаної злочинної діяльності.

Також, 22.06.2016 в ході проведення під час затримання ОСОБА_1 його особистого обшуку вилучено грошові кошти в сумі 37 500 гривень, які останній отримав за вчинення злочинних дій, пов'язаних з організацією незаконного переправлення ОСОБА_4 через державний кордон України.

22 червня 2016 року о 15 год. 05 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 23.06.2016 о 14 год. 45 хв. йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, крім цього зазначив, що ОСОБА_1 регулярно одержував доходи від протиправної діяльності та є співвласником нерухомості у місті Львові. Вартість зазначених об'єктів нерухомості, які також оформлені на його родичів, свідчать про високий рівень матеріального забезпечення ОСОБА_1, що в свою чергу дає можливість внесення ним чи іншими особами застави, та просив клопотання задовольнити, а визначаючи заставу - вийти за визначені ст. 182 КПК України межі.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, та врахувати характеризуючи особу підозрюваного дані при визначенні розміру застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що 22 червня 2016 року о 15 год. 05 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 23.06.2016 о 14 год. 45 хв. йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев"яти років.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколом затримання ОСОБА_1 від 22.06.2016, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 23.06.2016 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 23.06.2016 р., протоколами пред'явлення особи для впізнання підозрюваному ОСОБА_3 та свідку ОСОБА_4 від 23.06.2016 р., протоколом добровільної видачі від 23.06.2016р. року, паспортами громадянина України та громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, протоколами допитів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 22.06.2016 р.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду. Також, зазначені захисником характеризуючи особу підозрюваного дані, не виключають зазначених прокурором ризиків.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб, як на території України так і за кордоном.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючи особу підозрюваного дані: не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, його репутацію.

Крім цього, ОСОБА_1 може мати фіктивні документи, що дасть йому можливість виїхати за межі України, та має тісні зв'язки з працівниками УДМС України у Львівській та Івано-Франківській областях.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування даного кримінального провадження.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 500 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 20 серпня 2016 року включно.

Визначити заставу - 500 ( п»ятсот) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 689000 ( шістсот вісімдесят дев»ять тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 20 серпня 2016 року обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з м. Львова, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками та усіма підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської області Стефанець В.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 24.06.2016 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.