Ухвала суду № 58547365, 23.06.2016, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року справа № 2а-445/11/0407

№ 6-а/174/7/2016

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), ОСОБА_1, про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні та зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 2а-445/11/0407 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області (боржник), про перерахунок та виплату підвищення до пенсії,

У С Т А Н О В И В:

Згідно подання державного виконавця, що надійшло до суду 17.06.2016 р., зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області перебуває виконавче провадження № 51084039 з виконання виконавчого листа № 2а-445/11/0407, виданого 20.11.2013 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про зобов'язання відповідача (Управління Пенсійного фонду України, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, і/к № НОМЕР_1, пенсіонерці, яка має статус «дитини війни», та яка мешкає АДРЕСА_1, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(в первісній редакції закону) та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.12.2010 р по 31.12.2010 р., включно, таз 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., включно, з врахуванням суми отриманої позивачем доплати за ці періоди.

У відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 12.05.2016 року відкрито виконавче провадження про, що винесено відповідну постанову, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. Разом з цим державним виконавцем боржнику надано строк для самостійного виконання рішення.

Боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для його самостійного виконання не виконано в цілому, а саме боржником виконано рішення лише в частині здійснення перерахунку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, і/к № НОМЕР_1, пенсіонерці, яка має статус «дитини війни», та мешкає АДРЕСА_2, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(в первісній редакції закону) та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.12.2010 р по 31.12.2010 р., включно, та з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., включно, з врахуванням суми отриманої позивачем доплати за ці періоди, у зв'язку з чим загальна сума доплати становить 659,74 грн. (лист № 1040/05/14 від 18.05.2016), але зазначені грошові кошти не виплачено стягувачу.

При цьому слід звернути увагу, що вказаний лист наданий Верхньодніпровським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 16 грудня 2015 року № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», відповідно до якої постановлено: реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатку № 1. Виходячи з вказаного додатку утворено Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області шляхом злиття управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі та управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірськ. Згідно даних отриманих в результаті формування витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що 31.03.2016 року відбулась реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідність до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник; пунктом 5 даної статті визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись із заявою про заміну сторони її правонаступником.

За приписами ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі та управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірськ.

Згідно ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може змінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Враховуючи вищевикладене, управління повідомляє що для належного виконання зазначеного виконавчого документу необхідно замінити сторону виконавчого провадження.

Невиконання рішення суду належним боржником, а саме Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в частині виплати нарахованої суми підвищення пенсії обумовлено наступним:

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частини 2 статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.

Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цих законів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного Бюджету України.

Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України.

Прикінцевими положеннями Закону України «Про Державний Бюджет України на 2016 рік» установлено, що у 2016 році положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної ОСОБА_3 України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами), статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної ОСОБА_3 України, 2005 р., № 4, ст. 94 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом ОСОБА_3 України, виходячи із наявного фінансування ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.

06.07.2011 Кабінетом ОСОБА_3 України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету», якою встановлені розміри виплат вказаній категорії громадян. Постанова набрала законної сили 23.07.2011.

26.12.2011 Конституційним Судом України прийнято рішення №20-рп/2011, яким визнано конституційним пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 №3491-VI.

На кожен наступний місяць після здійснення перерахунку на додаткову відомість за рішеннями суду формуються доплати за минулий період, виплата за якими буде проведена після відповідного фінансування з Державного бюджету України.

У відповідності до рішення Конституційного суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року по справі № 1-42/2011, Кабінет ОСОБА_3 України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Кабінет ОСОБА_3 України.

Таким чином, Кабінет ОСОБА_3 України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України. У рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп Конституційний суд зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Конституцією України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Кабінет ОСОБА_3 України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до Верховної ОСОБА_3 України, забезпечує виконання затвердженого Верховною ОСОБА_3 України про його виконання. Ефективне здійснення Кабінетом ОСОБА_3 України цих повноважень є основою для вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової і податкової політики.

Рішенням Конституційного Суду України № З-рп/2012 від 25.01.2012 року установлено, що надання Верховною ОСОБА_3 України права Кабінету ОСОБА_3 України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок і розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет ОСОБА_3 України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України № З-рп/2012 від 25.01.2012 по справі № 1-11/2012, повноваження Кабінету ОСОБА_3 України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону, пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та інших сферах. Кабінет ОСОБА_3 України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином у відповідності до паспортів бюджетних програм за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків бюджету, видатки на погашення заборгованості за зазначеним рішенням суду на 2016 рік не передбачено.

У відповідності до вищевикладеного, виникли обставини, що виключають можливість виконання зазначеного рішення суду у повному обсязі, а саме в частині виплати нарахованої суми доплати до пенсії.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України.

Тому питання про своєчасність виконання судових рішень, що набрали законної сили або допущені до негайного виконання має виключно важливе значення для авторитету судової влади в державі. Безперечно, завдання судочинства не виконується, якщо не виконується судове рішення.

В Україні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справах, а також майнових стягнень, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження". Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що Державна виконавча служба є єдиним органом примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Статтею 2 зазначеного закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ) (далі - державні виконавці).

Так, Законом України "Про державну виконавчу службу" визначено, що завданням державної виконавчої службиє своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Цією ж статтею встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Отже, саме від бюджетних призначень на відповідний рік цілком залежить виконання рішень судів, за якими боржником виступає орган державної влади. Відсутність належних бюджетних асигнувань або коштів та відсутність відповідних процедур, які б дозволяли забезпечити фінансування одразу ж, як тільки постала проблема відповідних виплат, призводить до невиконання або тривалого виконання судових рішень.

Такі обставини встановлені і Європейським судом з прав людини. Так, рішенням Європейського суду з прав людини «Войтенко проти України» визнано, що виконання рішення про стягнення коштів з державної установи могло бути здійснено лише за умови, якщо б такі витрати були попередньо передбачені у законі про державний бюджет. Причина невиконання судового рішення про стягнення коштів з державної установи полягає саме у відсутності відповідних законодавчих заходів, які б забезпечували виконання цього рішення, а не у бездіяльності органу державної виконавчої служби.

До аналогічного висновку дійшов Європейський суд у справі «Ромашов проти України». Зокрема Суд зазначив, що виконання у відношенні державного органу може бути здійснене лише в тому випадку, якщо державою передбачені та визначені асигнування на відповідні видатки Державного бюджету України шляхом здійснення відповідних законодавчих заходів. Факти справи свідчать про те, що виконанню відповідного судового рішення перешкоджала саме відсутність законодавчих заходів, а не неналежне виконання своїх обов'язків державними виконавцями.

Таким чином, рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, встановлено відсутність бездіяльності органу державної виконавчої служби при виконанні рішень про стягнення коштів з бюджетної установи за відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

У цьому контексті слід зауважити, що рішення Європейського суду свідчать, що у багатьох випадках причиною невиконання рішень національних судів була саме відсутність коштів або належного бюджетного фінансування, включаючи відсутність відповідних процедур забезпечення фінансування, як тільки виявляється проблема з виплатою. У цьому зв'язку Європейський суд наголошував, що держава не може посилатись на відсутність коштів як на виправдання невиконання рішень національних судів, винесених проти неї, її органів та установ, а також підприємств, якими вона володіє або які контролює. Див., серед багатьох інших, "Шмалько проти України" (И 60750/00) (980_226), рішення від 20 липня 2004 року, пункт 44.

Зазначене рішення яке підлягає виконанню є зобов'язального характеру за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, у зв'язку з чим організація його виконання визначена статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у разі невиконання вимог виконавчого документу без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Із контексту рішення суду чітко встановлюється необхідність зобов'язання боржника особисто вчинити певні дії, а вчинення визначених дій не може бути проведено без участі боржника, тому державний виконавець не може організувати виконання самостійно у відповідності до повноважень, наданих йому законом.

За таких обставин статтею 75 цього Закону передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Аналізом викладених обставин встановлено, що до боржника неможливо застосувати передбачені Законом штрафні санкції та направити подання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення суду через те, що у діях боржника або його посадових осіб відсутній прямий умисел або невиконання вимог виконавчого документу без поважних причин, оскільки коштів на виконання боржником рішень суду зазначеної категорії Законом України «Про Державний Бюджет України на 2015 рік» або бюджетними програмами не передбачено. Таким чином зазначені обставини унеможливлюють виконання рішення суду в цілому.

З метою вирішення питання щодо виконання рішень судів у відношенні державних органів Кабінетом ОСОБА_3 України розроблено та подано проекту Закону України "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду", у зв'язку із низкою рішень, винесених щодо України Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд), і, зокрема, пілотним рішенням у справі "ОСОБА_4 проти України" N 40450/04 (974_479), рішення від 15 жовтня 2009 року.

У Коментарі Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету ОСОБА_3 Європи, щодо проекту Закону України "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду", Страсбург, 16 березня 2011 року відзначено, що законодавчо закріплене зобов'язання держави виконати рішення суду в разі його невиконання боржником є дуже позитивним аспектом.

Так, з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Зазначеним законом визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів. боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Також 06.02.2013 року набрав чинності у новій редакції Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 30 січня 2013 р. № 45), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Пунктом 3. Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином зазначений виконавчий документ не може бути скерований до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень у зв'язку з тим, що рішення прийнято про зобов'язання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів.

Разом з цим статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії. Так, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.У разі якщо рішення суду. не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій,державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

За таких обставин склалася ситуація, що боржник не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При внесенні зазначеного подання державним виконавцем враховано позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 28.10.2008 року, де зазначено, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Вказані обставини свідчать про суперечливість норм законодавства.

Відповідно до ст. 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Також слід враховувати, що зазначене питання порушено саме в процесі примусового виконання рішення суду та має на меті захист прав та законних інтересів позивача (стягувача у виконавчому провадженні), що визначено і ст. 2 КАС України як завдання адміністративного судочинства.

Тобто порушене питання стосується саме фундаментальних принципів виконання рішення суду шляхом зміни способу та порядку його виконання з зобов'язання виплатити нараховану суму на стягнення нарахованої суми на виконання рішення.

У даному випадку значення слів «виплатити» та «стягнути» має однакове правове навантаження і не змінює при цьому суть постановленого рішення, а лише визначає порядок і спосіб за яким можливо буде привести його до фактичного виконання.

Вважаємо зазначені обставини винятковими, за яких суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення в рамках створеного державою механізму «гарантії держави щодо виконання судових рішень». Інакше, ефективність цього механізму та можливість виконання судового рішення може бути серйозно зневільована не вирішенням зазначеного питання по суті.

ОСОБА_5 адміністративного суду України від 13.06.2013 року № 846/12/13-13 інформується, про те що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виникли труднощі з виконанням судових рішень, ухвалених у справах, пов'язаних із соціальними виплатами.

Відповідно до статті 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Зазначені обставини, що роблять виконання рішення неможливим викладені у Інформаційному листі (узагальнення судової практики) Вищого адміністративного суду України викладену від 13.06.2013 № 846/12/13-13 де зазначено, що у зазначеній категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.

Вказані обставини свідчать про суперечливість норм законодавства.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Вирішуючи це питання, суди повинні звертати увагу на таке.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Щодо участі державного виконавця у судовому засіданні:

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області перебуває значна кількість виконавчих проваджень, в тому числі і з виконання рішень зазначеної категорії. Компетенція державного виконавця Відділу поширюється на всю Дніпропетровську область. За таких обставин державний виконавець не зможе забезпечити участь у судовому засіданні. Так, позиція Відділу та державного виконавця повністю викладена у поданні, тому державний виконавець наполягає на задоволенні подання та змінити спосіб і порядок виконання рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат, нарахованих під час виконання рішення, оскільки на даний час це єдина можливість привести рішення суду до повного та фактичного виконання. Разом з цим Відділ клопоче про розгляд подання без участі державного виконавця у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 11, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 2, 3, 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст.ст. 263, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, державний виконавець прохає:

1. Прийняти до розгляду подання державного виконавця.

2. Розглянути подання без участі державного виконавця.

3. Замінити боржника у виконавчому провадженні, зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень ВП № 51084039 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-445/11/0407, виданого 20.11.2013 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про зобов'язання відповідача (Управління Пенсійного фонду України, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, і/к № НОМЕР_1, пенсіонерці, яка має статус «дитини війни», та яка мешкає АДРЕСА_1, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(в первісній редакції закону) та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.12.2010 р по 31.12.2010 р., включно, та з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., включно, з врахуванням суми отриманої позивачем доплати за ці періоди, на Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 40383622, адреса: 51600, м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 2.

4. Змінити спосіб і порядок виконання постанови суду на підставі якої Вільногірським міським судом Дніпропетровської області 20.11.2013 видано виконавчий лист № 2а- 445/11/0407, із зобов'язати відповідача (Управління Пенсійного фонду України, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, і/к № НОМЕР_1, пенсіонерці, яка має статус «дитини війни», та яка мешкає АДРЕСА_1, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(в первісній редакції закону) та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.12.2010 р по 31.12.2010 р., включно, та з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., включно, з врахуванням суми отриманої позивачем доплати за ці періоди, на стягнути з Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, і/к № НОМЕР_1, пенсіонерки, яка має статус «дитини війни», та яка мешкає АДРЕСА_1, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(в первісній редакції закону) та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.12.2010 р по 31.12.2010 р., включно, та з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., включно, з врахуванням суми отриманої позивачем доплати за ці періоди, у розмірі 659 грн. 74 коп.

5. Прийняту за результатами розгляду ухвалу суду направити поштою на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області.

До подання долучені:копія довіреності представника ДВС; копія постанови про відкриття виконавчого провадження; копія виконавчого листа Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, виданого 20.11.2013 по справі 2а-445/11/0407; копія постанови КМУ від 16.12.2015 року № 1055, з додатком № 1; копія витягу з ЄДРПОУ від 13.06.2016 № НОМЕР_2; копія витягу з ЄДРПОУ від 13.06.2016 № НОМЕР_3; копія листа боржника із проведенням розрахунку недоплаченої суми за рішенням суду.

Стягувач, боржник та представник державної виконавчої служби в судове засідання не зявилися, але були повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, приймаючи до уваги надане в поданні обгрунтування, суд дійшов висновку, що подання слід задовольнити частково, а саме в частині заміни сторони боржника його правонаступником, в задоволенні вимоги про зміну способу та порядку виконання судового рішення слід відмовити.

Згідно ст. 264 КАС України: 1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. 2. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. 3. Ухвалу суду за результатами питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено у загальному порядку.

Враховуючи обгрунтування подання, суд доходить висновку, що боржника - Управління пенсійного фонду України у м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, слід замінити на його правонаступника - Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 40383622, адреса: 51600, м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 2, Дніпропетровської області.

Згідно ст. 263 КАС України:1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

2. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

3. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Статтею 3 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державного органу: "Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою Україні в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду".

Згідно постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845, визначено порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів.

На даний час боржником виконано дії з перерахунку заборгованості, сума якої складає 659 грн. 74 коп., що підтверджується поданням державного виконавця, інша частина вимог за виконавчим листом, а саме про зобовязання здійснити виплату нарахованої заборгованості, не виконана.

Зазначений вище виконавчий лист не може бути пред'явленим до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень в зв'язку з тим, що рішення прийнято про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області вчинити певні дії, а не про стягнення коштів з цієї установи.

Виходячи зі змісту ст. 263 КАС України, вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення, в разі неможливості його виконання у порядку і способом, які були раніше встановленими. Суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду не змінюючи при цьому змісту рішення суду, викладеного в резолютивній частині, в тому числі, не змінюючи спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Постановою Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 25.11.2011 р., залишеною без змін, згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 р., вирішено питання в рамках предмету позову, а саме зобовязано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії за встановлений період. Відповідач на даний час рішення суду виконав частково, тобто здійснив перерахунок пенсії, визначивши суму до сплати 659.74 грн., проте іншу частину рішення суду, а саме, зобовязання сплатити зазначену суму позивачу, не виконав. При цьому в поданні не зазначено обставин, передбачених ст. 263 КАС України, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме: відсутність коштів на рахунку боржника, стихійне лихо тощо), та відсутні посилання на докази наявності цих обставин, також відсутні дані про наявність рахунків боржника у відповідному управлінні Державної казначейської служби України.

Таким чином, в разі задоволення подання, фактично, буде змінено по суті зміст резолютивної частини постанови суду, тобто зміст самого судового рішення, що є порушенням норм процесуального права, оскільки «стягнення» коштів, як спосіб захисту прав позивача та спосіб виконання рішення суду, не були предметом позовної заяви і не розглядалися в судовому засіданні, окрім того відсутні дані про те, що боржник перебуває на обслуговуванні у відповідному управлінні Державної казначейської служби України.

Окрім того, суд не вбачає доцільності і необхідності зміни способу та порядку виконання вищезазначеного рішення суду, приймаючи до уваги, що, згідно статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, але через органи Пенсійного фонду України, які, в той же час, згідно розділу VIII ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не являються бюджетними.

З чого витікає, що у випадку надходження відповідних коштів з Державного бюджету України на рахунки відповідача, в тому числі, за рахунок відповідних бюджетних призначень чи за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, то відповідачу нічого не перешкоджає виконати своє зобовязання та перерахувати та виплатити відповідну суму на рахунок стягувача.

Окрім того, судом раніше, а саме 11.09.2015 р., було прийняте обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні аналогічного подання та з аналогічним обґрунтуванням цього ж відділу ДВС, яке до цього часу не оскаржене і не скасоване в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-160,165,167,186,254, 255 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), ОСОБА_1, про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні та зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити частково.

1. Замінити сторону боржника-Управління Пенсійного фонду України, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у виконавчому провадженні, зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень ВП № 51084039 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-445/11/0407, виданого 20.11.2013 р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, на його правонаступника - Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 40383622, адреса: 51600, м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 2, Дніпропетровської області.

2. Відмовити у задоволенні подання в частині зміни способу і порядку виконання постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25.11.2011 р. в адміністративній справі № 2а-445/11/0407, в якій видано 20.11.2013 року виконавчий лист № 2а-445/11/0407, виконавче провадження № 51084039.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Г.І. Шаповал