Ухвала суду № 58544944, 21.06.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6696/15-ц

Провадження № 2-к/592/2/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Мазіної К.С., з участю представника стягувача Закрытое акционерное общество «Уралстройэнергомонтаж» - ОСОБА_1, представників боржника Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми справу за клопотанням Закрытого акционерного общества «Уралстройэнергомонтаж» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, видачу виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Закрытого акционерного общества «Уралстройэнергомонтаж» звернувся до суду з клопотанням, яке обґрунтовує тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (надалі-МКАС при ТПП РФ) від 18 грудня 2014 року по справі №77/2014 стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім.М.В.Фрунзе» (на даний час ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання») на користь ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» збитки у розмірі рублів 5899998,82, проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі рублів 742793,69, проценти за користування чужими грошовими коштами нарахованими на суму рублів 5899998,82 по ставці 8,25% річних, за період з 5 квітня 2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору у розмірі рублів 481258,32. Правовою підставою для розгляду спору між сторонами в МКАС при ТПП РФ є арбітражне застереження, передбачене п.19.2. Договору субпідряду №13-11с від 30.09.2011 року, відповідно до якого, у разі неможливості вирішити спір шляхом переговорів, сторони передадуть його на розгляд до МКАС при ТПП РФ для розгляду у відповідності з матеріальним правом Російської Федерації і регламентом зазначеного суду. Згідно п.19.3. цього Договору субпідряду №13-11с від 30.09.2011 року: мова розгляду російська. Довідкою МКАС при ТПП РФ №1800-77/2255 від 24.06.2015 року підтверджується, що рішення МКАС при ТПП РФ від 18 грудня 2014 року по справі №77/2014 стало обов'язковим до виконання з дати його винесення, тобто з 18 грудня 2014 року, набрало законної сили з моменту його винесення і підлягає негайному виконанню. Будь-яких додаткових актів для вступу його в силу не потрібно. На даний час зазначене рішення МКАС при ТПП РФ добровільно боржником не виконано, в зв'язку з чим звертаються з даним клопотанням до суду. Згідно з ст.7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яка підписана урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у м. Києві 20 березня 1992 pоку, ратифікована Постановою Верховної ОСОБА_4 від 19.12.1992 року - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули чинності. Відповідно до ст.390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України, або за принципом взаємності. Просить суд ухвалити рішення, яким визнати на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі №77/2014, надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі №77/2014 в частині пункту 1 резолютивної частини цього рішення про стягнення з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (реквізити якого: 40004, Україна, Сумська область, м.Суми, вул. Горького, буд. 58, ідентифікаційний код юридичної особи 05747991) на користь ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» (реквізити якого 117420, Російська Федерація, м.Москва, вул. Наметкина, буд. 14, корпус 2, офіс 810 , ОГРН 1116670001843 ИНН НОМЕР_1, КПП 772801001) збитки у розмірі рублів 5899998,82, проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі рублів 742793,69, проценти за користування чужими грошовими коштами нарахованими на суму рублів 5899998,82 по ставці 8,25% річних, за період з 5 квітня 2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору у розмірі рублів 481258,32, та видати виконавчий лист на примусове виконання на території України Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі №77/2014 в частині пункту 1 резолютивної частини цього рішення про стягнення з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (реквізити якого: 40004, Україна, Сумська область, м.Суми, вул.Горького, буд. 58 ідентифікаційний код юридичної особи 05747991) на користь ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» (реквізити якого 117420, Російська Федерація, м.Москва, вул. Наметкина, будинок 14, корпус 2, офіс 810 , ОГРН 1116670001843 ИНН НОМЕР_1, КПП 772801001) збитки у розмірі рублів 5899998,82, проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі рублів 742793,69, проценти за користування чужими грошовими коштами нарахованими на суму рублів 5899998,82 по ставці 8,25% річних за період з 5 квітня 2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору у розмірі рублів 481258,32.

В судовому засіданні представник ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» клопотання підтримав в повному обсязі, та просив його задовольнити, додатково пояснив, що боржник не надав доказів, які свідчать про існування підстав для відмови у задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року на території України. Вичерпний перелік підстав для відмови у визнанні або виконанні рішення МКАС на території України, визначений ст.36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а також ст.396 ЦПК України. Однак, боржник намагається перевести розгляд питання про визнання та виконання рішення МКАС у перегляд спору між сторонами по суті. Такий перегляд не передбачений процесуальним законодавством. Боржник стверджує, що зобов'язання між сторонами припинилось зарахуванням зустрічних вимог. Боржник оскаржив таке зарахування до Арбітражного суду м. Москви і відповідно до рішення від 01.06.2015 року у справі № А40-69578/2015 суд визнав таке зарахування незаконним, оскільки ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» не отримало виконавчий документ на виконання рішення МКАС при ТПП РФ. Питання набуття рішенням МКАС обов'язкової сили та процес подальшого його оспорювання у державних судах РФ регулюється Главою 30 Арбітражного-процесуального кодексу РФ від 24.07.2002 року № 95-ФЗ та Регламентом МКАС при ТПП РФ. У п. 19.2 Договору субпідряду від 30.09.2011 року № 13-11c міститься арбітражна угода відповідно до якої спори між сторонами вирішуватимуться МКАС при ТПП РФ за правом РФ та відповідно до регламенту вказаного суду. Спір у справі № 77/2014 у повній мірі охоплюється арбітражною угодою. Боржник приймав участь у формуванні складу арбітрів МКАС при ТПП РФ, брав участь у розгляді справи та не оспорював компетенцію МКАС при ТПП РФ щодо розгляду вказаної справи. Відповідно до п. 1 § 44 Регламенту МКАС при ТПП РФ рішення МКАС є остаточним та обов'язковим з дати його винесення, тобто з 18.12.2014 року. Намагаючись скасувати рішення МКАС, боржник звернувся до Арбітражного суду м. Москви з відповідною заявою. За відсутністю підстав для скасування арбітражного рішення, суд відмовив у задоволенні заяви боржника. Відповідна ухвала від 30.11.2015 року у справі № А40-56061/15 набрала законної сили за законодавством РФ. Ні саме рішення, ні наслідки його виконання на території України не створюють загрози для правового порядку України, суверенітету України, її цілісності та самостійності, а також для прав і свобод людини і громадянина. Боржником не надано жодних доказів на доведення протилежного. Застосування до стягувача індивідуального режиму ліцензування не є перешкодою визнанню та наданню дозволу на примусове виконання на території України рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року. Просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні представники боржника ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП РФ суперечить публічному порядку України. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, було прийнято наказ від 10.06.2013 року №593, за яким до ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» було застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України. Відповідно до статей 1, 2 Наказу Міністерства економіки України від 17.04.2000 року №47 «Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій» будь-яка окрема зовнішньоекономічна операція може бути здійснена суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування, лише на підставі разової (індивідуальної) ліцензії, яка видається центральним органом виконавчої влади або уповноваженим ним іншим органом. Разова (індивідуальна) ліцензія на переказ коштів заявником не отримувалася, відповідно надання судом дозволу на виконання рішення МКАС призведе до порушення норм законодавства України, уникнення заявником наслідків застосування до нього спеціальних санкцій, та призведе до виведення з України значного обсягу валютних цінностей, що суперечить інтересам України та загрожує економічній безпеці держави. При винесенні рішення МКАС вийшов за межі своєї компетенції та вирішив спір, який не охоплюється арбітражною угодою, укладеною сторонами спору. При вирішенні питання про стягнення з боржника суми збитків (в грошовому виразі), МКАС застосував не норми відповідальності, передбачені Договором, а загальні норми Цивільного кодексу РФ, викладені в ст.15 та ст.393 ЦК РФ, які регулюють порядок відшкодування завданих особі збитків. Тому, зобов'язання боржника щодо відшкодування стягувачу збитків не може розглядатись як договірне зобов'язання. Таким чином, оскільки стягнення з боржника суми збитків, понесених стягувачем не передбачено договором, оскільки за чинними нормами законодавства України така операція не є операцією, що здійснюється під час виконання договірних зобов'язань, і потребує разової ліцензії НБУ, боржник вважає, що МКАС при вирішенні питання про стягнення з боржника суми збитків, не дотримався положень арбітражної угоди між сторонами та порушив межі своєї компетенції, що відповідно до п.8 ч.2 ст.396 ЦПК України та п.1. ч.1 ст.36 Закону України № 4002-ХІІ від 24.02.1994 року «Про міжнародний комерційний арбітраж» є підставою для відмови в задоволенні Клопотання. Зобов`язання боржника на момент звернення заявника до Ковпаківського районного суду міста Суми, вже виконані шляхом взаємозаліку. Таким чином, на день звернення заявника до суду першої інстанції з відповідним клопотанням (16.07.2015 року), зобов'язання Товариства про відшкодування збитків заявнику на суму 5566830,62 рос. руб., що виникло на підставі рішення МКАС при ТПП РФ по справі № 77/2014 від 18.12.2014 року вже було виконано (було припинено внаслідок проведення заявником заліку зустрічних однорідних вимог). Тому рішення МКАС при ТПП РФ по справі № 77/2014 від 18.12.2014 року не підлягає виконанню. Просять в задоволенні клопотання відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково з таких підстав:

Судом встановлено, що 30 вересня 2011 року між ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім..ОСОБА_5» (субпідрядник) та ЗАО "Уралстройэнергомонтаж" (підрядник) укладено договір субпідряду №13-11с про виконання робіт при будівництві обєкта: «ДКС (1 пусковий комплекс)» і ДКС (ІІ пусковий комплекс), які входять до складу будівництва «Реконструкції ДКС Комсомольського газового промислу», по замовленню ТОВ «Газпром добыча Ноябрьск» (а.с.36-43 т.1).

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті РФ від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» до ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім.М.В.Фрунзе» про стягнення 7018171, 51 рублів РФ і по зустрічній позовній заяві на суму 1399767,82 рублів РФ, стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім.М.В.Фрунзе» (далі Товариство) на користь ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» збитки в розмірі 5899998,82 рублів РФ, проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі

742793,69 рублів РФ по ставці 8,25% річних за період з 05 квітня 2014 року по день їх фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору у розмірі 481258,32 рублів РФ. (а.с.8-33 т.1).

Визнання та виконання рішень іноземних судів можливе лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України, або за принципом взаємності ( ч.1 ст.390 ЦПК України). Такими міжнародними договорами є Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, Угода про порядок вирішення спорів, повязаних із здійсненням господарської діяльності.

Статтею 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням цієї статті та статті 36 цьогоЗакону, якою визначено підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

Згідно з ст.36 України «Про міжнародний комерційний арбітраж» при визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2)якщо суд визнає, що:об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до ст.396 ЦПК України у задоволенні клопотання може бути відмовлено:1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) в інших випадках, встановлених законами України.

Відповідно дост. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, є частиною національного законодавства України.Згідно з ст.8 ЦПК України у разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України, суд застосовує міжнародний договір.

Нью-Йоркська Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, в якій Україна бере участь з 08 січня 1961 року, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Пунктом 2.1 статті 5 цієї Конвенції визначено, що у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де проситься визнання і приведення у виконання, докази того, що угода недійсна за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували; сторона, проти якої було ухвалено рішення, не була повідомлена про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд; рішення постановлено щодо спору, не передбаченому арбітражною угодою; склад арбітражного органу чи арбітражний процес не відповідали угоді сторін; рішення не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання було зупинено компетентною владою держави, в якій воно було постановлено чи закон якої було застосовано. Також у визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада держави, в якій запитується визнання та приведення у виконання, визнає, що обєкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законом цієї держави, чи визнання й виконання цього рішення суперечать публічному порядку держави.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 12постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Статтею 19 укладеного між сторонами договору передбачено, що всі спори і розбіжності, прямо чи побічно повязані з виконанням договору, підлягають розгляду шляхом переговорів. У випадку неможливості вирішити спір шляхом переговорів сторони передадуть його на розгляд в Міжнародний Комерційний Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації в м. Москва для розгляду відповідно до матеріального права Російської Федерації і регламенту цього суду.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження обладнання та комплектуючих несе субпідрядник з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання для виконання робіт до моменту підписання Акту здачі-прийомки обладнання в пусконаладку. Згідно з п.п.10.1.5, 10.1.6 договору в обовязки субпідрядника входить забезпечення схоронності всіх матеріальних цінностей і заводської документації на обладнання та матеріали до моменту передачі обєкта підряднику, забезпечення виконання необхідних протипожежних заходів і заходів по техніці безпеки.

Отже, спір між сторонами з приводу відшкодування збитків внаслідок знищення обладнання, який не був вирішений між сторонами шляхом переговорів, підлягав розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації відповідно до ст.19 договору.

Таким чином, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП РФ (далі МКАС при ТПП РФ) від 18.12.2014 року охоплюється арбітражною угодою, укладеною між сторонами.

Питання набуття рішенням МКАС обовязкової сили та процес його подальшого оспорювання регулюється главою 30 Арбітражного-процесуального кодексу РФ та Регламентом МКАС при ТПП РФ.

Товариство приймало участь у формуванні складу арбітрів МКАС при ТПП РФ, брало участь у розгляді справи та не оспорювало компетенцію МКАС при ТПП РФ щодо розгляду справи.

Згідно з довідкою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 24.06.2015 року (а.с.35 т.1) рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18.12.2014 року по справі №77/2014 є остаточним і стало обовязковим для виконання з дати його винесення, тобто з 18 грудня 2014 року.

Товариство зверталося до Арбітражного суду м.Москва з заявою про скасування рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року по справі №77/2014. Ухвалою арбітражного суду м.Москва від 30.11.2015 року відмовлено в задоволенні заяви Товариства про скасування рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року (а.с.5-7 т.3). Касаційна скарга Товариства на ухвалу арбітражного суду м.Москва від 30.11.2015 року була розглянута Арбітражним судом

Московського округу і постановою Арбітражного суду Московського округу від 26.05.2016 року касаційна скарга залишена без задоволення (а.с.25-31 т.3).

З огляду на викладене, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18.12.2014 року по справі №77/2014 є обовязковим для сторін.

В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року, ні наслідки його виконання на території України не створюють загрози для правового порядку України, суверенітету України, для прав і свобод громадян.

Взаємовідносини між сторонами стосуються лише їх майнових інтересів, сторони є субєктами господарювання приватного права, рішення у справі не зачіпає публічний порядок держави і не загрожує інтересам України.

Наказом Мінекономрозвитку України від 10.06.2013 року №593 у порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Положенням про порядок застосування до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до іноземного субєкта господарської діяльності ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» застосовано спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України за порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при проведенні розрахунків із субєктом зовнішньоекономічної діяльності України ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» (а.с.192-193 т.1). Застосування до ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» індивідуального режиму ліцензування не є перешкодою для визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення МКАС при ТПП РФ. При застосуванні такої санкції розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами можливі тільки за умови отримання стягувачем індивідуальної ліцензії. Видача таких ліцензій здійснюється відповідно до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року №47.

Згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (а.с.15-16 т.3) проведення примусового стягнення грошових коштів згідно з рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП РФ від 18.12.2014 року у справі №77/2014 на користь ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» потребує попереднього отримання разової (індивідуальної) ліцензії.

Застосування до ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності не є підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України рішення МКАС при ТПП РФ, оскільки така санкція встановлює лише певний порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій для іноземного субєкта господарської діяльності - ЗАО «Уралстройэнергомонтаж».

Відповідно до чинного законодавства України на стадії судового розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не підлягає вирішенню питання щодо отримання стягувачем індивідуальної ліцензії, оскільки на цьому етапі не вирішено питання про надання дозволу на примусове виконання рішення суду.

Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ЦПК України не передбачено такої підстави для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного арбітражу в Україні як застосування до стягувача санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП РФ від 20.09.2013 року (а.с.102-133 т.1) по справі №235/2012 задоволений позов ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім.М.В.Фрунзе» та стягнуто з ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» 5566830,62

рублів, в т.ч. 5084745,76 рублів заборгованості, 42711,86 рублів пені, 439373 рублів в відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору. Було відкрито виконавче провадження. ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» предявило судовому приставу-виконавцю односторонню заяву від 13.03.2015 року про залік зустрічних однорідних вимог на суму 5566830,62 рублів на підставі рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року (а.с.246-247 т.1). У звязку з заліком зустрічних однорідних вимог судовим приставом-виконавцем була винесена постанова від 16.03.2015 року про закінчення виконавчого провадження.

За заявою ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім.М.В.Фрунзе» (а.с.239-241 т.1) рішенням Арбітражного суду м.Москва від 01.06.2015 року була визнана незаконною постанова судового пристава-виконавця Черемушкинського відділу судових приставів УФССП Росії по м.Москва від 16.03.2015 року про закінчення виконавчого провадження, зобовязано судового пристава-виконавця усунути порушення прав заявника (а.с.242-245 т.1, а.с.112-115 т.2, а.с.3-4 т.3). У рішенні суд зазначив, що у судового пристава-виконавця були відсутні підстави для заліку вимог і винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.03.2015 року, оскільки ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» не отримало виконавчий документ на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року.

Після скасування судом постанови судового пристава-виконавця про закінчення виконавчого провадження, воно було поновлено з присвоєнням нового номеру 140648/15/77033-ИП, виконавче провадження перебуває на виконанні у судового пристава-виконавця Черемушкинського відділу судових приставів УФСПП Росії по м.Москва ОСОБА_4 (а.с.8 т.3).

Отже, виконавче провадження по виконанню рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП РФ від 20.09.2013 року по стягненню коштів на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» триває, відсутні докази, що після ухвалення рішення Арбітражним судом м.Москва від 01.06.2015 року про визнання незаконною постанови судового пристава-виконавця про закінчення виконавчого провадження, ще проводився залік зустрічних однорідних вимог. Представники ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» підтвердили, що на виконання рішення суду кошти на їх рахунок від ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» не надійшли. На даний час Товариством подана заява до Арбітражного суду м.Москва про визнання незаконною бездіяльності судового пристава-виконавця щодо невиконання рішення суду.

Примусове виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року може бути здійснено тільки після визнання рішення і надання дозволу судом і у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». У рамках виконавчого провадження можливе подання стягувачем чи боржником заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, подання заяв про часткове чи повне виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства України, міжнародних договорів, які є частиною національного законодавства України, клопотання ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду підлягає задоволенню і суд вважає необхідним визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі №77/2014 про стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» (колишня назва Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім..ОСОБА_5») на користь Закрытого акционерного общества «Уралстройэнергомонтаж» збитків в розмірі 5899998,82 руб.РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 2245775грн.55коп., проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі 742793,69 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 282736грн.99коп., проценти за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб.РФ по ставці 8,25% річних за період з 05 квітня 2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору в розмірі 481258,32 руб.РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 183186грн.17коп. Курс НБУ станом на 21.06.2016 року становить 10 рос.рублів 3,8064грн.

Стосовно вимоги про видачу виконавчого листа суд зазначає наступне:

Згідно з ст.398 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист.

Отже, при розгляді клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не вирішується питання про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист видається на підставі ухвали суду про надання дозволу на примусове виконання рішення суду, що набрала законної сили.

Тобто, вимоги ЗАО «Уралстройэнергомонтаж» про видачу виконавчого листа на стадії розгляду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення суду задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд Сумської області надіслав заяву Товариства про повернення судового збору суду першої інстанції для вирішення питання при ухваленні рішення у справі (а.с.81-83 т.2). Стосовно питання повернення ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» помилково сплаченої суми судового збору в розмірі 1218грн. за подачу апеляційної скарги, яке має бути вирішено при ухваленні рішення у справі (а.с.81-84 т.2).

ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» був помилково сплачений судовий збір в розмірі 1218грн. за платіжним дорученням №30585 від 11.12.2015 року не за місцем розгляду справи при зверненні з апеляційною скаргою до суду (а.с.4 т.2). 29.12.2015 року платіжним дорученням №31423 Товариство правильно сплатило судовий збір на рахунок, на який зараховується судовий збір при подачі апеляційної скарги (а.с.19 т.2). Фактично за розгляд апеляційної скарги Товариство сплатило судовий збір двічі, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 1218грн., сплачений за платіжним дорученням №30585 від 11.12.2015 року, підлягає поверненню ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання».

Керуючись ст.ст.394-396 ЦПК України, ст.ст.35, 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»,Нью-Йоркською Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Закрытого акционерного общества «Уралстройэнергомонтаж» задовольнити частково.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18 грудня 2014 року по справі №77/2014 про стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» (колишня назва Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім.М.В.Фрунзе») на користь Закрытого акционерного общества «Уралстройэнергомонтаж» збитків в розмірі 5899998,82 руб.РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 2245775грн.55коп., проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25 вересня 2012 року по 04 квітня 2014 року у розмірі 742793,69 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 282736грн.99коп., проценти за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб.РФ по ставці 8,25% річних за період з 05 квітня 2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору в розмірі 481258,32 руб.РФ, що за курсом НБУ станом на 21 червня 2016 року становить 183186грн.17коп.

В іншій частині клопотання відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» суму помилково сплаченого судового збору у розмірі 1218грн. за платіжним дорученням №30585 від 11.12.2015 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Котенко