Ухвала суду № 58544824, 28.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/44/16

Номер справи місцевого суду: 522/14205/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаров О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гончарова О.О.

Суддів: Потаніна О.О. та Бриткова С.І.

при секретарі: Джинчарадзе Н.С.

за участю прокурора: Каражелязко А.В.

представника потерпілого: ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3

і його адвоката: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 кримінальну справу за апеляцією та доповненнями до неї прокурора прокуратури Приморського району міста Одеси та адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 серпня 2015 року.

Цім вироком засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гагауза, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого в Одеській області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 «І», корпус, 1, квартира 72, раніше не судимого,

-за ст. 286 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком чотири роки, з позбавленням права управління транспортними засобами, строком на два роки;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. Відповідно до ст. 76 КК України на обвинуваченого покладено обовязки.

Як вбачається з вироку, ОСОБА_3 засуджено за то, що 14.03.2014 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO NUBIRA»порушив пункти 2.3. «б», 11.4, 12.3, р. 34 п.1.3. Правил дорожнього руху України, а саме керуючи технічно справним автомобілем, рухався по асфальтованому сухому дорожньому покриттю вулиці Середньофонтанської, з боку проспекту Гагаріна у напрямку вулиці Семінарської, у лівій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 60 км\год.

Наближаючись до розташованому ліворуч, будинку №30 вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, не відригував на зміну дорожньої обстановки у вигляді появи пішохода ОСОБА_5, який перебуваючи у стані алкогольного спяніння, перетинав проїзну частину у невстановленому для переходу місці, рухаючись з правого боку наліво, за ходом руху автомобіля, при відсутності яких-небудь перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де скоїв наїзд передньою лівою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_5.

В результаті ДТП ОСОБА_5П згідно з висновками судово-медично експертизи спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляції адвокат просить вирок скасувати, з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, та постановити новий яким виправдувати ОСОБА_3.

Прокурор також в апеляції просить вирок скасувати, у звязку з невідповідністю призначеного ОСОБА_3 покарання, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення. у звязку з чим постановити новий вирок, яким залишити обвинуваченому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі і позбавлення права управління транспортними засобами строком на два роки. Переглянути рішення суду, щодо обґрунтованості часткового задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5. та змінити у резолютивній частині вироку, вказав що процесуальні витрати у сумі 1180 грн. на проведення судових експертиз підлягають стягненню на користь держави.

Заслухавши доповідача, пояснення адвоката на підтримку доводів апеляційної скарги, прокурора, який частково підтримав апеляції, тільки в частині стягнення витрат на користь держави, представника потерпілого, яка підтримала думку прокурора у судовому засіданні, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, а апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3, й правова кваліфікація його за ч. 2 ст. 286 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на зібраних у кримінальному провадженні доказах.

Зокрема вина ОСОБА_3 підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_5 про обставини наїзду на нього;

- показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які показали, що вони знаходились в автомобілі на задньому сидінні, коли він почав гальмувати і відвертав в ліво, тобто в сторону руху пішохода, який перебігав дорогу;

Крім того, вина ОСОБА_3 підтверджується висновком судової авто-технічної експертизі, згідно якої в даній дорожній обстановці водій автомобіля мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом екстреного гальмування без зміни раніше займаної ним полоси руху з моменту виникнення небезпеки руху. З технічної точки зору в причинному звязку з наставшими наслідками дорожньої пригоди є дії водія автомобіля який всупереч вимогам «Правил дорожнього руху», які виразились в несвоєчасному застосуванню гальмуванню та неоправданому маневру вліво з виїздом на смугу зустрічного руху(а.с. 178-188);

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним.

Що ж стосується призначеного покарання, то воно призначено з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, всіх обставин кримінального провадження і даних про особу.

Таким чином, як за своїм видом, так і за розміром, призначене покарання є законним і справедливим.

В свою чергу суд зазначає, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому, дана норма закону не передбачає можливості стягнення таких витрат на користь конкретної експертної установи, оскільки такі витрати згідно з ч. 2 ст. 122 КПК України здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Апеляцію прокурора прокуратури Приморського району міста Одеси, частково задовольнити.

Вирок Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 серпня 2015 року, в відношенні ОСОБА_3, змінити у частині судових витрат, які у сумі 590 грн. і 589 грн. стягнути на користь держави.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців.

О.О.ОСОБА_8ОСОБА_9Потанін