Постанова № 58544673, 10.03.2010, Теплодарський міський суд Одеської області

Т Е П Л О Д А Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д

О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Справа №2-а-14/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2010р. Теплодарський міський суд Одеської області в складі:

головуючої, судді - Мисливої Л.М.,

при секретарі Мельник А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, в якому просить поновити строк для звернення до суду з позовом, визнати протиправними дії відповідача та зобов»язати його донарахувати та доплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796-12) в розмірі 5 мінімальних заробітних плат та щомісячну грошову допомогу на дочку шкільного віку, ОСОБА_3, за період з червня 2008 року по грудень 2008 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця відповідно до п.8 ч.1 ст. 30 вищезазначеного закону. Також, з врахуванням доповнень до позову, просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області у не нарахуванні та невиплаті їй щомісячної допомоги на дитину шкільного віку, ОСОБА_3, за період з січня 2009 року по грудень 2009 року включно відповідно до п.8 ч.1 ст. 30 Закону №796-12 у розмірі мінімальної заробітної плати, та дії відповідача у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 вищезазначеного закону, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат на день виплати протиправними; зобов»язати відповідача донарахувати та доплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону №796-12 та щомісячну грошову допомогу на дочку шкільного віку ОСОБА_3, за період з січня 2009 року по грудень 2009 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця відповідно до п.8 ч.1 ст. 30 Закону №796-12. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що сама є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до першої категорії, інвалідом 2 групи. Також має дитину шкільного віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є потерпілою дитиною Чорнобильської катастрофи. Позивачка та її дитина знаходяться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області як особи, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи. 24.07.2009р. та 29.01.2010р. позивачка зверталася до відповідача з письмовими заявами щодо нарахування та виплати вищезазначених соціальних виплат в розмірах, передбачених вказаними нормами Закону №796-12, однак отримала відмови щодо таких виплат. В зв»язку з наведеним просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач підтвердила свої позовні вимоги повністю з врахуванням їх доповнень.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, надавши письмові заперечення та, зазначивши при цьому, що управління праці та соціального захисту населення відповідно до п. 1-б Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконує делеговані повноваження в повному обсязі щодо проведення вищезазначених соціальних виплат згідно плану асигнувань загального фонду бюджету, які фінансуються з Державного бюджету України через Державне казначейство. Порядок застосування Закону №796-12 визначено постановами Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», №649 від 20.04.2007р. «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення, щомісячної виплати мінімальної заробітної плати на дитину шкільного віку, проводиться відповідно до вказаних нормативних актів Кабінету Міністрів України. Згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України. В останні роки видатки, пов»язані з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначалися в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість видатків державного бюджету мали також соціальну направленість. Також відповідач зазначила, що проти поновлення позивачеві пропущеного строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи як особа, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, 1 категорія, що підтверджується посвідченням серії А №411487 від 27.12.2002р. та випискою з акту огляду МСЕК №073651 від 03.10.2007р. Відповідно до вимог ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. №796-Х11 (з врахуванням рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) інвалідам 2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі пяти мінімальних заробітних плат. Згідно довідок відповідача від 31.07.2009р. №05-21/1117 та від 09.02.2010р. №05-20/178 щорічну допомогу на оздоровлення позивачці виплачено за 2008 рік в сумі 120 грн. у грудні 2008р., за 2009 рік в сумі 120 грн. у січні 2010р.

Згідно ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 31.12.2007р. №107-У1 установлено з 1 січня 2008р. розмір мінімальної заробітної плати 515 грн., з 1 квітня 2008р. - 525 грн., з 1 жовтня 2008 . - 545 грн. та з 1 грудня 2008р. - 605 грн. на місяць.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835-У1 установлено, що з 1.01.2009р. розмір мінімальної заробітної плати становить 605 грн., з 01.04.2009р. 625 грн., з 01.07.2009р. 630 грн., з 01.10.2009р. 650 грн., з 01.11.2009р. 744 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. №1646-1У встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.11.2009р. 744 грн., з 01.01.2010р.- 869 грн.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835-У1 надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Протягом 2009 року Кабінетом Міністрів України не встановлювалися інші розміри соціальних виплат, а саме щодо: щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону №796-12; щомісячної виплати сім»ям на кожну на дитину шкільного віку, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, передбаченої п.8 ст. 30 Закону №796-12, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Також позивач має дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитину шкільного віку, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи та знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д №832147 від 05.07.1996р.), а тому відповідно до п.8 ст. 30 Закону №796-12 на неї передбачена щомісячна виплата мінімальної заробітної плати, як на дитину шкільного віку, батьки якої стали інвалідами 1 або 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно довідок відповідача від 31.07.2009р. №05-21/1114 та від 09.02.2010р. №05-20/176 ОСОБА_1 на її дитину шкільного віку ОСОБА_3 щомісячно протягом з січня 2008р. по грудень 2008р., з січня 2009р. по грудень 2009р. нараховано по 32 грн., виплачено за цей період по 32 грн. за кожен місяць 2009р. протягом березня 2009р. (за січень-березень), вересня 2009р. (за квітень-серпень), листопада 2009р. (за вересень), грудня 2009р. (за жовтень-листопад), за грудень 2009р. виплачено у січні 2010р.

Частиною 7 ст. 48 Закону №796-12 передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Коли позивач звернулася в липні 2009р. та січні 2010р. до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області щодо проведення вищевказаних виплат в розмірах, відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то отримала відмову в проведенні вищезазначених виплат в повному обсязі з посиланням на те, що нарахування та виплати по ним проводяться відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 567 від 12.07.2005р. та №649 від 20.04.2007р.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та, виходячи з вимог ст. 22 Конституції України, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

При задоволенні вимог позивача, суд виходить з позиції Конституційного Суду України, який у своєму рішенні від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008 щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вказав, що метою і особливістю закону про Держбюджет є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобовязання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі надання пільг, компенсацій, гарантій. Тому зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 21, 22 п.1 ч.2 ст. 92, ч.1,2,3 чт. 95 Конституції України, а також визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.2-4, 6-8,10-18, п.п.7 п.19. п.20-22, 24-34, п.п1-6, 8-12 п.35, п. 36-100 розділу 11 Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі щодо встановлення нової редакції статей, якими передбачений інший розмір вищезазначених соціальних виплат.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому, за конституційними нормами та, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд виходить з того, що відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату вищезазначених соціальних виплат, виходячи з розмірів, встановлених Законом №796-12.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача про відсутність коштів щодо забезпечення вищезазначених виплат щодо оздоровлення та на дитину шкільного віку у передбачених законом розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань, які встановлені ст. 46 Конституції України щодо права громадян на соціальний захист та ст.ст. 30, 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо визначення розміру вказаних виплат.

Позивач звернулася до суду з даним позовом 23 грудня 2009р. Відповідач в судовому засіданні вказала про відмову у задоволенні адміністративного позову в зв»язку з попущенням строку звернення до суду з позовними вимогами в частині визнання дій протиправними та зобов»язання відповідача донарахувати та доплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на дитину шкільного віку ОСОБА_3 за період з червня 2008р. по листопад 2008р. включно відповідно до п.8 ст. 30 Закону №796-12, оскільки позивачкою пропущений цей строк без поважних причин.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим кодексом.

Враховуючи наведене, суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області щодо визнання дій протиправними та зобов»язання відповідача донарахувати та доплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на дитину шкільного віку ОСОБА_3 за період з червня 2008р. по листопад 2008р. включно відповідно до п.8 ст. 30 Закону №796-12, оскільки позивачкою не надано доказів поважності причини пропуску такого строку, тому її права підлягають захисту з 23.12.2009р.

З зазначених підстав, суд приходить до висновку, що дії відповідача по не донарахуванню й невиплаті в повному обсязі за 2008, 2009 роки разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної виплати мінімальної заробітної плати на дитину шкільного віку за період з грудня 2008р. по грудень 2009р. включно, є протиправними та зобов'язує відповідача провести за вказані періоди нарахування та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2008, 2009 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, визначених на момент виплати, а також щомісячної виплати мінімальної заробітної плати на дитину шкільного віку, виходячи із розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної за спірний період ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 31.12.2007р. №107-У1, ст. 55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835-У1, ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. №1646-1У, з урахуванням сплачених за цей час коштів.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 30, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. №796-ХІІ, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008 щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), ст. 59 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 31.12.2007р. №107-У1, ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835-1У, ст.2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. №1646-У1, ст.ст. 10, 11, 99, 100, 158, 159,160, 161, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області по не донарахуванню й невиплаті в повному обсязі з грудня 2008р. по грудень 2009р. включно щомісячної виплати мінімальної заробітної плати на дитину шкільного віку ОСОБА_3 та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки ОСОБА_1, протиправними.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (м. Теплодар, вул. Піонерна,7, код ОКПО 26165359) провести розрахунки, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної виплати мінімальної заробітної плати на дитину шкільного віку ОСОБА_3 за період з грудня 2008р. по грудень 2009р. включно, виходячи з вимог п.8 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням мінімальної заробітної плати на час виплати та проведених виплат.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (м. Теплодар, вул. Піонерна,7, код ОКПО 26165359) провести розрахунки, нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації на оздоровлення за 2008, 2009 роки, виходячи з вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням мінімальної заробітної плати на час виплати та проведених виплат.

В іншій частині заявлених позовних вимог позивачу відмовити в задоволенні.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (м. Теплодар, вул. Піонерна,7, код ОКПО 26165359) судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 15.03.2010р.

Суддя