Ухвала суду № 58544268, 23.06.2016, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 520/8660/14-а

Провадження № 2-а/520/381/16

УХВАЛА

про закриття провадження

23.06.2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко М.О.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_2 про закриття провадження по справі за адміністративним позовом Державного закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» до ОСОБА_1 міської ради, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради № 4611-VІ від 13.02.2014 року «Про відмову у наданні дозволу субєктам господарювання на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі», у частині відмови Державному закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Шклярука 4-а у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель лікувального закладу. Зобовязати ОСОБА_1 міську раду прийняти рішення про надання Державному закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3, 826 га пор вул.. Шклярука 4-а у постійне користування для експлуатації та обслуговування будівель лікувального закладу.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою колегією суддів Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року позов Державного закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 міська рада звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просила скасувати дані рішення та направити справу на новий розгляд.

Ухвалою колегії Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 міської ради задоволено. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року та ухвалу колегії суддів Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу було розподілено судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 01.04.2016 року прийняла справу до свого провадження.

В подальшому ухвалою суду від 25.04.2016 року до участі у справі було залучено ОСОБА_3 комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (ідентифікаційний код 26302595; 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача.

В ході судового засідання, яке відбулось 23 червня 2016 року, до початку розгляду справи по суті, представник відповідача ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки міська рада, у спірних правовідносинах, здійснює повноваження власника землі, а від так є субєктом цивільних правовідносин та не діє як суб'єкт владних повноважень.

Представник позивача Державного закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаної заяви, псилаючись на те, що вказаний спір відноситься до адміністративного судочинства.

Представник третьої особи ОСОБА_3 комунальної власності ОСОБА_1 міської ради у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що слід закрити провадження по справі виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що рішенням ОСОБА_1 міської ради від 13 лютого 2014 року № 4611-VІ позивачу Державного закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шклярука, 4-а в м. Одесі, для експлуатації та обслуговування будівель лікувального закладу було відмовлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини зокрема, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, вказаний позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС України.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 24 лютого 2015 року справа № 21-34а15, а згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності, ОСОБА_1 міська рада відповідно до ст. 5 Земельного Кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

При здійсненні повноважень власника землі ОСОБА_1 міська рада є рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпорядження землею.

Суд вважає, що заявлені у справі позовні вимоги випливають її відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в цих відносинах виступає як субєкт права власності, а не як субєкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 11 листопада 2009 року у справі № К -16543/08.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, справа про набуття фізичною чи юридичною особою права користування земельною ділянкою має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції (в залежності від складу сторін за позовом), оскільки виникає спір про право цивільне.

Отже, враховуючи ту обставину, що позовні вимоги Державного закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» стосуються захисту його земельних справ, зокрема права на користування земельною ділянкою, такі вимоги потребують застосування цивільно-правових засобів захисту і в даному випадку підлягають розгляду в порядку господарського судочинства

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов до висновку, що вказаний спір слід розглядати в порядку господарського судочинства не в порядку адміністративного, а від так провадження у даній справі слід закрити, розяснивши позивачу право на звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 157 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_2 про закриття провадження по справі задовольнити.

Провадження по адміністративній справі за позовом Державного закладу «Дорожня лікарня ДП «ОСОБА_1 залізниця» до ОСОБА_1 міської ради, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії - закрити.

Розяснити позивачу, щорозгляд таких справ віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду згідно підсудності, встановленоїГосподарським процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Суддя Куриленко О. М.