Постанова № 58543486, 23.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/3959/16-п 23.06.2016 23.06.2016 23.06.2016

Номер провадження: 33/784/126/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/126/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дірко І.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Кваша С.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційнaий суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кваші С.В..

за участю особи яка притягнута до

адміністративноївідповідальності ОСОБА_1

при секретарі Луговенко К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

встановив:

Згідно постанови суду, 14.04. 2016 року о 04 год. 45 хв. в м. Миколаєві по вул. Акіма в районі будинку № 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 2106", державний НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження медичного огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити йому захід стягнення на штраф.

Вказує на те, що суд в порушення вимог ст. 280 КУпАП не повністю з'ясував всі обставини, що пом'якщують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вважає, що суд неповно дослідив обставини справи, при призначенні адміністративного стягнення не врахував особу правопорушника, а саме, те, що він позитивно характеризується за місцем свого проживання та за місцем роботи.

Також, апелянт посилається на те, що позбавлення його права керувати транспортними засобами спричинить втрату постійного місця роботи і єдиного джерела доходу для нього.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та матеріали надані до апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на доказах, досліджених і оцінених судом першої інстанції та апелянтом не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП, забороняється керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість, реакцію.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненному правопорушенні визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно 14.04. 2016 року він сів за кермо автомобіля в нетверезому стані. Він щиро кається в скоєному.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим, при обрані правопорушнику стягнення, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 визнав вину, підтвердивши при складанні протоколу обставини вчинення адміністративного правопорушення.

В ході судового розгляду в суді першої інстанції та в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, які досліджені апеляційним судом, ОСОБА_1 працює старшим водієм у військовій частині. Ця робота є єдиним джерелом його доходу.

Крім того, ОСОБА_1 виключно позитивно характеризується за місцем роботи, до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху притягується вперше.

Зазначене свідчить про наявність підстав для пом'якшення правопорушнику призначеного судом першої інстанції стягнення, яке є надмірно суворим з урахуванням особи ОСОБА_1 та обставин справи.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що санкція ст. 130 ч.1 КУпАП передбачає можливість накладення адміністративного стягнення не лише у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а й штрафу, доводи апелянта слід визнати прийнятними, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення змінити, пом'якшивши адміністративне стягнення до штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області С.В. Кваша