Ухвала суду № 58541685, 23.06.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/20459/2012Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/838/16 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - відповідача боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника Львівського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2016 року по справі за заявою Львівського державного університету внутрішніх справ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Львівський державний університет внутрішніх справ (далі ЛьвДУВС) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 23 квітня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛьвДУВС 17953 грн. 83 коп. витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та вирішено питання про розподіл судових витрат.

29 березня 2016 року ЛьвДУВС звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа № 1915/20459/2012 до виконання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2016 року у задоволенні заяви ЛьвДУВСу про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ЛьвДУВСу просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача-боржника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з неповажності причини пропущення строку, вказаних у заяві.

Однак, з таким висновком суду у повній мірі погодитись неможливо.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 квітня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ 17953 грн. 83 коп. витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, та 215 грн. судових витрат.

13 листопада 2013 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист №1915/20459/2012 на виконання рішення суду.

07.02.2014 року ЛьвДУВС звернувся із заявою за вих.№8/328 до Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (далі-ВДВС) про звернення виконавчого листа до примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Першого ВДВС Тернопільського міського управління юстиції ВП №42446464 від 27.01.2015 року виконавчий лист №1915/20459/2012 повернуто стягувачу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (поскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення). (а.с.92)

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про виконавче провадження Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки

або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2016 року представник ЛьвДУВСу звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем проживання.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Порядок розгляду заяви про поновлення пропущеного строку визначений ч.2 ст. 371 ЦПК України.

Таким чином, закон передбачає можливість поновити стягувачу строк та захистити свої права на примусове виконання рішення суду у разі їх порушення лише у випадку реалізації своїх прав: після отримання виконавчого листа, або іншого документа, який підлягає примусовому виконанню, фактичного звернення його до примусового виконання та у разі відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження з причин пропуску строку для предявлення виконавчого листа до виконання.

У матеріалах справи відсутні дані про наявність звернення виконавчого листа №1915/20459/2012 до примусового виконання після повернення його стягувачу відповідно до постанови старшого державного виконавця Першого ВДВС Тернопільського міського управління юстиції ВП №42446464 від 27.01.2015 року та момент такого звернення.

Відсутні також відомості про відмову державного виконавця у відкритті виконавчого провадження з причин пропуску строку для предявлення виконавчого листа до виконання.

За таких незясованих обставин щодо реалізації прав стягувача після повернення йому виконавчого листа у звязку із невиконанням, суд прийшов до передчасного висновку про неповажність причин пропуску для предявлення виконавчого листа до виконання, порушивши порядок вирішення даного питання.

При цьому суд не зауважив, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Принцип обовязковості виконання рішення суду декларує ст.6 Конвенції про про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане. Протилежне свідчить про порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із основних і базових складових принципу верховенства права.

Згідно із ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання. Що є підставою, згідно зі ст.312 ч.1 п.3 ЦПК України, для скасування оскаржуваної ухвали і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України 11 листопада 2015 року (справа № 6-1482цс15) ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання після їх перегляду в апеляційному порядку касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Львівського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Дикун С.І.

Судді: Парандюк Т.С.

ОСОБА_3