Постанова № 58539914, 17.03.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.03.2016

Справа № 334/10729/15-а

Провадження № 2-а/334/57/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі : головуючого - судді Лихосенко М.О.,

при секретарі Череп М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військового комісара Запорізького об`єднаного міського військового комісаріату підполковника Хобот Владислава Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до військового комісара Запорізького об`єднаного міського військового комісаріату підполковника Хобот В.П. про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення.

В своєму позові він вказав, що 08.12.2015р. постановою № 848 військового комісара Запорізького об`єднаного міського військового комісаріату підполковником Хобот В.П. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 1700 грн.

Вказану постанову ним було отримано поштою 12.12.2015р.

В постанові № 848 від 8.12.15р. зазначено, що він повторно протягом року, не з`явився на виклик до військового комісаріату під час проведення мобілізації, при тому, що він був повідомлений про місце і дату явки, причини неявки не повідомив, чим порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 1 КУпАП.

07.08.2015р. військовим комісаром Хоботом В.П. було складено постанову № 758, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 23.11.2015р. йому стало відомо про постанову № 758.

Не погоджуючись із даною постановою 24.11.2015р. він оскаржив дії військового комісару до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

27.11.2015р. відкрито провадження по адміністративній справі та призначено до розгляду.

Посилається на те, що обставини викладені в постанові № 848 не мали місце та не відповідають дійсності, т.я. вказаного правопорушення він не вчиняв.

Відповідно до ст. 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи зокрема, про такі адміністративні правопорушення : про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210 1, 2111). Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні у місті, міські чи міськрайонні військові комісари.

Відповідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни, зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).

Таким чином, для притягнення до відповідальності за неявку до військового комісаріату під час проведення мобілізації, мають бути наявні докази отримання ним відповідної повістки з зазначенням мети прибуття до військового комісаріату.

Проте, ніякої повістки про виклик у військовий комісаріат особисто він не отримував.

19.11.2015р. працівниками відділу кадрів за місцем роботи йому було запропоновано відвідати військомат з 16.11.2015р. до 20.11.2015р., з метою проходження медичного огляду. Відповідно до вимог п.1. ч.1. ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. Про проходження медогляду в зазначеній статті закону не вказано, тоді як в постанові № 848 зазначено, що саме за порушення п.1.ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» його притягнуто, вдруге, до адміністративної відповідальності.

Вважає, що у даній справі відсутні докази про вчинення ним адміністративного правопорушення за ст. 210-1 ч.2 КУпАП.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову № 848 від 08.12.2015р. військового комісара Запорізького об'єднаного міського військового комісаріату Хобота В.П. в справі про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 1700 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просить адміністративний позов задовольнити та скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідач в судові засідання не з`явився двічі , причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся, про що свідчить розписка, своїх заперечень суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 210-1 ч.2 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Судом встановлено, що 08.12.2015р. постановою № 848 військового комісара Запорізького об`єднаного міського військового комісаріату підполковником Хобот В.П. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 1700 грн.

Вказану постанову позивач отримав поштою 12.12.2015р.

В постанові № 848 зазначено, що позивач повторно протягом року, не з`явився на виклик до військового комісаріату під час проведення мобілізації, про що він був повідомлений, а саме про місце і дату явки, причини неявки не повідомив, чим порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП.

Позивач посилається на те, що обставини викладені в постанові № 848 не мали місце та не відповідають дійсності, вказаного правопорушення він не вчиняв, оскільки не отримував повістки.

Відповідачем не підтверджено виклик позивача до війскового комісарівту.

Крім того, 07.08.2015р. військовим комісаром Хоботом В.П. було складено постанову № 758, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

23.11.2015р. позивачу стало відомо про постанову № 758 від 07.08.2015р..

Не погоджуючись із даною постановою 24.11.2015р. позивач оскаржив дії військового комісару до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 2-а/334/45/16 від 15.01.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 до військового комісара Запорізького об`єднаного міського військового комісаріату підполковника Хобот В.П. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 758 від 07.08.2015р. скасовано.

Відповідно до ст. 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи зокрема, про такі адміністративні правопорушення : про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210 1, 2111). Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні у місті, міські чи міськрайонні військові комісари.

Відповідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни, зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).

Таким чином, для притягнення до відповідальності за неявку до військового комісаріату під час проведення мобілізації, мають бути наявні докази отримання ним відповідної повістки з зазначенням мети прибуття до військомату.

Позивач не заперечує те, що 19.11.2015р. працівниками відділу кадрів за місцем роботи йому було запропоновано відвідати військовий комісаріат з 16.11.2015р. до 20.11.2015р., з метою проходження медичного огляду. Відповідно до вимог п.1. ч.1. ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. Про проходження медогляду в зазначеній статті закону не вказано, тоді як в постанові № 848 зазначено, що саме за порушення п.1.ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» його притягнуто, вдруге, до адміністративної відповідальності.

Втім, у даній справі відсутні докази про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст. 210-1 ч.2 КУпАП, а саме відомості про вручення повістки до військового комісаріату.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116 2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185 3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Оскільки ст. 210-1, на підставі якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у визначеному ст. 258 КУпАП переліку не значиться, в даному випадку, прийняттю постанови № 848 мало передувати складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, про що мало бути обов'язково зазначено в цій постанові.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався.

Постанова № 848 не містить жодних посилань на дату прийняття і номер протоколу про адміністративне правопорушення, складання якого в даному випадку є обов'язковим.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Про місце і час розгляду адміністративної справи позивача не повідомлено, справу розглянуто за його відсутності чим позбавлено його права ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В порушення приписів законодавства, відповідач не повідомив позивача про місце і час розгляду адміністративної справи, постанову по справі про адміністративне правопорушення на мою адресу не направив, чим було грубо порушено мої права та інтереси, оскаржена Постанова № 848 прийнята за відсутності фактичних документальних доказів, якими б підтверджувалось наявність в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребує необхідні докази.

Згідно ст. 18 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 18, 70 -71, 122, 138, 158 -163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 848 від 08.12.2015р. військового комісара Запорізького об'єднаного міського військового комісаріату Хобота В.П. в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.

Стягнути з Запорізького об`єднаного міського військового комісаріату на користь ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Суддя: Лихосенко М. О.