Вирок № 58539909, 23.06.2016, Василівський районний суд Запорізької області

318/1602/15-к

1-кп/311/131/2016

23.06.2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016 року м. Василівка

Колегія Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Степаненко Ю.А.

суддів Кочевої І.В., Сидоренко Ю.В.

прокурора Соловей Т.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_6

захисників - адвокатів Терентьєва А.А., Чулановського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайлівка, Верхньорогачицького району, Херсонської області, який має неповну середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 12.12.2005 року Верхньорогачицьким районним судом Херсонської області за ст. 309 ч.2, ст. 310 ч. 1, ст.ст.75, 76 КК України до 3-х років позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки. 20.03.2008 року постановою Верхньорогачицького районного суду Херсонської області направлено в місця позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений 18.03.2011 року по відбуттю строку покарання,- обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Сари-Булак, Наурзульського району, Кустанайської області, Республіки Казахстан, який має неповну середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 07.05.2001 року Верхньорогачицьким районним судом Херсонської області за ст.142 ч.3, ст.45 КК України до 6 років позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та штрафу у розмірі 680 грн.;

- 05.08.2002 року Верхньорогачицьким районним судом Херсонської області за ст.185 ч.3, ст.188 ч.2, ст.ст.70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 04.02.2010 року Верхньорогачицьким районним судом Херсонської області за ст.185 ч. 3, ст.309 ч.1, ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі,- обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

21 травня 2015 року, близько 11 години 30 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись за місцем свого мешкання, розташованого

по АДРЕСА_3 за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, вирішили заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Так, в період часу з 11-00 години до 12-00 години, ОСОБА_1, з метою реалізації злочинного умислу, за місцем свого мешкання взяв тканину чорного кольору для прикривання обличчя.

Після чого, в період часу з 12-00 до 13-00 години ОСОБА_1 та ОСОБА_6, з метою заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_7, пішли до будинку, розташованого по АДРЕСА_4

Під час руху в бік села ОСОБА_8, з метою реалізації злочинного умислу, в період часу з 12-00 до 13-00 години, ОСОБА_6 у невстановленій досудовим розслідуванням торгівельній точці в с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області придбав одну пару медичних гумових рукавичок.

Приблизно о 16 годині 20 хвилин, перебуваючи біля будинку ОСОБА_7 та реалізуючи свій злочинний умисел, перед входом до житлового будинку, ОСОБА_1 вдягнув на руки медичні гумові рукавички, а ОСОБА_6, з метою невпізнання його потерпілою ОСОБА_7, на обличчя в якості маски одягнув тканину чорного кольору, яка раніше була заготовлена ОСОБА_1.

Після чого, шляхом відкривання незачинених вхідних дверей, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 незаконно проникли до житлового будинку ОСОБА_7

Перебуваючи у житловому будинку, ОСОБА_1, наказав ОСОБА_6 зсередини зачинити вхідні двері. Виконавши наказ ОСОБА_1 та усвідомлюючи дії останнього, ОСОБА_6 продовжував знаходитися разом з ним.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на відкрите заволодіння грошовими коштами потерпілої, ОСОБА_1 з метою подолання опору ОСОБА_7, взяв останню однією рукою за хустину та притискаючи в області шиї, другою рукою утримував кисть її правої руки, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця.

Відштовхнувши потерпілу ОСОБА_7 до стіни, ОСОБА_1 застосував до неї психічне насильство, яке виразилось у погрожуванні використання нагрітої побутової праски.

ОСОБА_7 усвідомлювала загрозу для свого здоров'я та життя, сприйняла як реальну, а дії ОСОБА_9 та ОСОБА_6 як такі, що можуть бути реалізовані.

В період час з 16 години 25 хвилин до 16 години 40 хвилин свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11, шляхом виривання запираючих пристроїв, вхідні двері будинку ззовні були відчинені, що змусило ОСОБА_6 втекти з місця вчинення злочину, а ОСОБА_1 був затриманий свідком ОСОБА_12

Таким чином, умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_6, майнової шкоди потерпілій ОСОБА_7 не завдано.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що з ОСОБА_6 знаходиться у дружніх відносинах, а з потерпілою був знайомий на протязі приблизно1-2 років у зв'язку з тим, що неодноразово купував у неї самогон.

До 21 травня 2015 року на протязі декількох днів він вживав спиртні напої, тому, в цей день, хоча й не вживав спиртне, але дуже погано себе почував.

Приблизно в обідній час до нього додому прийшов ОСОБА_6, з яким вони обговорювали питання щодо того, де можна заробити кошти.

Тоді ОСОБА_6 запропонував йому піти до с.Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, де нарвати та приготувати на місці коноплю для власного вживання, на що він погодився.

ОСОБА_6 прийшов у тверезому стані, разом вони не випивали.

Він вдома взяв тканину чорного кольору для того, щоб за її допомогою приготувати коноплю, а ОСОБА_6 в аптеці, в с. Бережанка Верхньорогачицького району Херсонської області, придбав пару медичних гумових рукавичок для цієї ж мети.

Рукавички він одягнув на руки для того, що «повиходила грязь» з них, а ОСОБА_6 він віддав чорну тканину.

Прийшовши в с.Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області він запропонував зайти до потерпілої для того, щоб взяти у неї самогон, оскільки дуже погано себе почував та йому необхідно було похмелитися.

Біля будинку потерпілої, вони зустріли ОСОБА_13, який пішов додому до ОСОБА_12, з якими він був знайомий.

Тоді він пішов до будинку потерпілої, а ОСОБА_6 залишився біля воріт. Він постукав у вікно та зайшов до будинку, вийшла потерпіла. На його питання, чи є у неї самогон, потерпіла відповіла, що є, але коли він попросив у неї дати йому самогон в борг, потерпіла відмовилася. Він продовжував просити у неї дати йому в борг самогон, коли в будинок зайшов ОСОБА_6, після якого до будинку увійшли дві жінки, які почали кричати на них. Тоді він та ОСОБА_6 пішли, після чого його затримав ОСОБА_12, а потім, й працівники міліції.

Стверджує, що у нього та у ОСОБА_6 не було умислу на вчинення щодо потерпілої злочину, він не погрожував їй, не вимагав кошти, не застосовував до неї силу.

У скоєному не розкаюється, оскільки вважає себе невинним у вчиненні злочину, який є предметом даного розгляду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав та пояснив, що з ОСОБА_1 знаходиться у дружніх відносинах, а з потерпілою раніше не був знайомий. Обвинувачений підтвердив показання ОСОБА_1 та дав аналогічні показання.

У скоєному не розкаюється, оскільки вважає себе невинним у вчиненні злочину, який є предметом даного розгляду.

Показання обвинувачених узгоджуються між собою, але не узгоджуються з іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Незважаючи на не визнання обвинуваченими своєї вини, їх вина у вчиненні зазначеного вище злочину знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що до подій, які є предметом даного розгляду, з ОСОБА_1 був знайомий, а з ОСОБА_6- ні. Проживає з потерпілою ОСОБА_7 по-сусідству, характеризує її з позитивного боку. Ніколи не бачив та не чув, щоб вона займалася виготовленням чи продажем спиртних напоїв. Стверджує, що потерпіла ОСОБА_7 на даний час, за станом здоров'я, не може прибути в судове засідання, вона майже не встає з ліжка, не виходить з будинку.

У травні 2015 року він приїхав додому з роботи приблизно о 16-00 годині, коли до нього прийшов сусід ОСОБА_13 та сказав, що до ОСОБА_7 прийшли двоє чоловіків в рукавицях, що було підозрілим. Тоді ОСОБА_13 разом з його дружиною ОСОБА_10 пішли дізнатися, з якою метою ці чоловіки прийшли до ОСОБА_7, а він, через декілька хвилин, переодягнувшись, почувши крик

своєї дружини та ОСОБА_14, вибіг на вулицю та побачив, що від двору ОСОБА_7 втікає ОСОБА_1 та незнайомим йому на той час чоловік, яким виявився ОСОБА_6, які побігли в різні сторони. Він побіг за ОСОБА_1, який спіткнувся та впав, після чого вони залишилися на місці чекати працівників міліції. На руках у ОСОБА_1 були одягнені медичні рукавички. На його питання ОСОБА_1 «чого ти туди поліз?», він відповів, що «був дурнем».

В судовому засіданні доказів на підтвердження факту надання цим свідком неправдивих показань, встановлено не було;

- показаннями свідка ОСОБА_13, який пояснив, що до подій, які є предметом даного розгляду, з ОСОБА_1 був знайомий, а з ОСОБА_6- ні. Проживає з потерпілою ОСОБА_7 по-сусідству, характеризує її з позитивного боку. Ніколи не бачив та не чув, щоб вона займалася виготовленням чи продажем спиртних напоїв. Стверджує, що потерпіла ОСОБА_7 на даний час, за станом здоров'я, не може прибути в судове засідання, вона майже не встає з ліжка, не виходить з будинку.

У травні 2015 року, приблизно о 16-00 годині, він йшов додому до сусіда ОСОБА_12, та проходячи повз будинок ОСОБА_7, побачив, що біля двору стояв ОСОБА_1 з незнайомим йому на той час чоловіком, яким виявився ОСОБА_6 При цьому, його насторожило те, що ОСОБА_1 був у медичних рукавичках. Чи були одягнені такі рукавички на другого чоловіка, він не бачив, бо той стояв спиною до нього.

Тоді він з дружиною ОСОБА_12 - ОСОБА_10 пішов до себе додому за його дружиною, щоб разом піти до ОСОБА_7 та з'ясувати, з якою метою ці чоловіки прийшли до неї. Він залишився вдома, а його дружина та ОСОБА_10 пішли до ОСОБА_7 Через декілька хвилин він почув крики жінок, побіг додому до ОСОБА_7, де почув, що жінки кричали, що ці двоє чоловіків вимагали у ОСОБА_7 кошти. Він хотів їх затримати, але у нього це не вийшло, так як вони втекли в різні сторони. Потім ОСОБА_1 затримав ОСОБА_12 та він бачив, що ОСОБА_1 знаходився в медичних рукавичках. Тоді він поїхав на скутері та викликав працівників міліції.

В судовому засіданні доказів на підтвердження факту надання цим свідком неправдивих показань, встановлено не було;

- показаннями свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що до подій, які є предметом даного розгляду, з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 знайома не була. Проживає з потерпілою ОСОБА_7 по-сусідству, характеризує її з позитивного боку. Ніколи не бачила та не чула, щоб вона займалася виготовленням чи продажем спиртних напоїв. Стверджує, що потерпіла ОСОБА_7 на даний час, за станом здоров'я, не може прибути в судове засідання, вона погано себе почуває, майже не встає з ліжка, не виходить з будинку, вона інколи приглядає за нею, надає свою допомогу.

У травні 2015 року її чоловік повідомив, що до ОСОБА_7 прийшли чоловіки, на руках яких одягнені медичні рукавички та які підозріло себе поводили. Тоді вона та ОСОБА_10 пішли до ОСОБА_7, щоб з'ясувати, з якою метою ці чоловіки прийшли.

Двері будинку ОСОБА_7 були зачинені зсередини, хоча до того часу вона їх ніколи не зачиняла, вона зірвала замикаючий пристрій, відчинивши двері. Коли вони зайшли в будинок, побачили ОСОБА_7, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Ніхто з них в масці не був. Чи були на них одягнені рукавиці, не звернула увагу.

Потерпіла мала наляканий та схвильований вигляд, попросила їх зайти. На її питання про причину приходу до ОСОБА_7, чоловіки відповіли, що прийшли купити самогон. Потім потерпіла почала говорити, що ці чоловіки вимагали від неї, щоб вона віддала їм свої кошти, на що вона повідомила їм, що коштів не має. Після

цього, ці чоловіки почали виходити з будинку, а вона та ОСОБА_10 почали кричати та кликати на допомогу своїх чоловіків. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 побігли з двору в різні сторони, але ОСОБА_1 був затримав ОСОБА_12 та вона побачила, що він знаходився в медичних рукавичках.

На ОСОБА_7 видимих тілесних ушкоджень вона не бачила. Потім ОСОБА_7 їй розповідала, що сиділа на дивані в будинку, коли зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_6, з якими вона на той час знайома не була. ОСОБА_1 вимагав від неї передати йому кошти, а ОСОБА_6 був в масці, вони погрожували застосувати до неї насилля. При цьому, вони були в медичних рукавичках. Вона сприймала погрози, як реальні, думала, що її вб'ють.

Стверджує, що ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп'яніння, що вона визначила по зовнішнім ознакам, а чи був в такому ж стані ОСОБА_6, вона не встигла зрозуміти.

В судовому засіданні доказів на підтвердження факту надання цим свідком неправдивих показань, встановлено не було;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що до подій, які є предметом даного розгляду, з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 знайома не була. Проживає з потерпілою ОСОБА_7 по-сусідству, характеризує її з позитивного боку. Ніколи не бачила та не чула, щоб вона займалася виготовленням чи продажем спиртних напоїв. Стверджує, що потерпіла ОСОБА_7 на даний час, за станом здоров'я, не може прибути в судове засідання, вона погано себе почуває, майже не встає з ліжка, не виходить з будинку, вона приглядає за нею, надає свою допомогу.

В травні 2015 року до них додому прийшов сусід ОСОБА_13, який повідомив, що до ОСОБА_7 прийшли чоловіки, на руках яких одягнені медичні рукавички та які підозріло себе поводили. Тоді вона та ОСОБА_14 пішли до ОСОБА_7, щоб з'ясувати, з якою метою ці чоловіки прийшли.

Двері будинку ОСОБА_7 були зачинені зсередини, хоча до того часу вона їх ніколи не зачиняла, ОСОБА_14 зірвала замикаючий пристрій, відчинивши двері. Коли вони зайшли в будинок, побачили ОСОБА_7, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_6, з якими вона на той час знайома не була. Ніхто з них в масці не був. Чи були на них одягнені печатки, не звернула увагу.

Потерпіла мала наляканий та схвильований вигляд, попросила їх зайти. На їх питання про причину приходу до ОСОБА_7, чоловіки відповіли, що прийшли купити самогон. Потім потерпіла почала говорити, що ці чоловіки вимагали від неї, щоб вона віддала їм свої кошти, погрожували їй застосувати гарячу праску, хватали за хустину на голові, штовхали, на що вона повідомила їм, що коштів не має. Тоді чоловіки почали виходити з будинку, а вона та ОСОБА_14 почали кричати та кликати на допомогу своїх чоловіків. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 побігли з двору в різні сторони, але ОСОБА_1 був затримав ОСОБА_12

На ОСОБА_7 видимих тілесних ушкоджень вона не бачила.

В судовому засіданні доказів на підтвердження факту надання цим свідком неправдивих показань, встановлено не було;

-фактичними даними, що містяться в Висновку судово-медичної експертизи №119 від 12.06.2015 року, відповідно до якого, у громадянки ОСОБА_7 виявлено легкі тілесні пошкодження у вигляді крововиливу в області правої верхньої кінцівки, яке виникло від дії тупого твердого предмету в область кінцівки, що не виключає можливості його виникнення від захвату рук, руками, у вказаний потерпілою строк, не менш ніж одного разу, на передню поверхню правого передпліччя (Т-1, а.п.193).

Таким чином, даним Висновком спростовуються показання обвинувачених в частині того, що ОСОБА_1 не заподіював потерпілій 21.05.2015 року тілесні ушкодження;

-фактичними даними, що містяться в постанові про визнання речовими доказами від 26.05.2015 року, відповідно до якої, два недопалка цигарки, які поміщено до двох паперових конвертів, дві гумові медичні перчатки, помішені до паперового конверту, фрагмент тканини чорного кольору, який поміщено до спец пакету МВС № 0306304, визнано речовими доказами та поміщено до камери схову речових доказів Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (Т-1, а.п.194-195);

-фактичними даними, що містяться в Висновку судової трасо логічної експертизи № 86 від 03.06.2015 року, відповідно до якої, слід низу взуття, вилучений 21.05.2015 року під час огляду місця події по АДРЕСА_7 придатний для встановлення його групової належності за формою, розташуванням та розміром рельєфного малюнку низу взуття. Слід низу взуття, залишений взуттям з таким же малюнком низу підошви, як і на підметковій частині низу взуття, вилученого у ОСОБА_1 (Т-1, а.п.196-201);

-фактичними даними, що містяться в постанові про визнання речовими доказами від 03.06.2015 року, відповідно до якої, слід низу взуття на темній дактилоплівці та взуття, вилучене у ОСОБА_1 - визнано речовими доказами та поміщено до камери схову речових доказів Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (Т-1, а.п.202-203);

-фактичними даними, що містяться в постанові про визнання речовими доказами від 22.05.2015 року, відповідно до якої, робоча копія відеозапису слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7- визнана речовим доказом та долучена до матеріалів даного кримінального провадження (Т-1, а.п.209-210, Т-3, а.п.74). ;

-фактичними даними, що містяться в постанові про визнання речовими доказами від 23.05.2015 року, відповідно до якої, робоча копія відеозапису слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6- визнана речовим доказом та долучена до матеріалів даного кримінального провадження (Т-1, а.п.219-220, Т-3, а.п.75).

- фактичними даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.05.2015 року та його відеозаписом, за участю потерпілої ОСОБА_7, яка в судовому засіданні не була допитана за станом здоров'я, що підтверджується медичними довідками від 09.06.2015 року (Т-1, а.п.211), та від 02.06.2016 року (Т-3, а.п.63) та показаннями свідків в судовому засіданні, відповідно до якого, потерпіла, будучи попередженою про кримінальну відповідальність про дачу завідомо неправдивих показань, пояснила та показала на місці вчинення злочину, що у травні 2015 року, раніше не знайомі їй, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, без дозволу, зайшовши у належний їй будинок, де вона знаходилася, при цьому, у ОСОБА_1 на руках були одягнені медичні печатки. Він штовхнув її, взяв однією рукою за одягнену на неї хустину, притискаючи в області шиї, а другою рукою - утримував кисть її правої руки, та вимагав передачі йому грошових коштів, погрожуючи використанням нагрітої побутової праски, що вона сприйняла як реальну небезпеку для її життя та здоров'я. Вона була дуже налякана. Коли вона відповіла, що коштів у неї немає, вони продовжували їй погрожувати.

ОСОБА_6 зайшов після ОСОБА_1 та зсередини зачинив двері кімнати, в якій вони знаходилися. Його обличчя по очі було закрито чорною маскою.

Через декілька хвилин в будинок, вирвавши крючок на дверях, які зачинив ОСОБА_6, зайшли її сусідки- ОСОБА_16 та ОСОБА_10, які почали кричати на ОСОБА_1 та ОСОБА_6, гукати на допомогу своїх чоловіків, тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 втекли з будинку.

Після цих подій, у неї на правій руці були синці (Т-1, а.п.204-209).

Таким чином, викладеними фактичними даними підтверджується факт вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_6 21.05.2015 року злочину відносно потерпілої ОСОБА_7, який є предметом даному судового розгляду та спростовуються показання обвинувачених;

- фактичними даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 23.05.2015 року та його відеозаписом, за участю підозрюваного ОСОБА_6 та, у тому числі, його захисника- адвоката Терентьєва А.А., відповідно до якого, ОСОБА_6 розповів та показав на місці вчинення злочину, обставини та механізм вчинення разом з ОСОБА_1 злочину відносно потерпілої ОСОБА_7 Зокрема, він підтвердив той факт, що ОСОБА_1 запропонував йому викрасти кошти у ОСОБА_7, на що він дав свою згоду. При цьому, перед входом до будинку потерпілої, ОСОБА_1 одягнув на руки медичні печатки, а він на обличчя - чорну тканину. ОСОБА_1 зайшов в будинок першим, а він другим, зачинивши за собою на крючки двоє дверей. В будинку у потерпілої ОСОБА_1 хватав потерпілу за руки, шию, штовхнув та вимагав у неї передати їм кошти, на що вона пояснила, що у неї є тільки 20 грн. Тоді він вирішив, що якщо у потерпілої немає коштів, то треба пошукати, можливо в будинку є самогон, який вони могли б взяти. Пройшовши декілька кімнат, самогону він не знайшов. Тоді він почув, що до будинку хтось заходить, після чого зняв з обличчя чорну тканину, та в будинок зайшли дві жінки, які почали на них кричати, після чого вони втекли (Т-1, а.п.213-219).

В судовому засіданні адвокатом Чулановським В.О. було заявлено клопотання, підтримане адвокатом Терентьєвим А.А. та обвинуваченими, про визнання недопустимими вищезазначених протоколів проведення слідчих експериментів та їх відеозаписів, посилаючись на те, що суд не може приймати до уваги показання потерпілої та підозрюваного ОСОБА_6, які вони давали під час зазначених слідчих експериментів, оскільки суд має приймати до уваги тільки їх покази, дані безпосереднього під час судового засідання.

Однак, колегія суддів вважає клопотання безпідставними, а зазначені докази належними та допустимими, оскільки, відповідно до вимог ч.1,2 ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, в даному судовому засіданні, у відповідності до зазначених вимог, суд безпосередньо досліджує всі докази, у тому числі, показання обвинувачених, свідків, протоколи проведення слідчих експериментів. Показання обвинувачених, свідків, дані ними в ході досудового розслідування, оформлені відповідними протоколами допитів, суд не приймає до уваги в якості належних доказів та не досліджував їх. Разом з тим, зазначені протоколи проведення слідчих експериментів та їх відеозаписи, а також докази, отримані під час цих слідчих дій, досліджені в судовому засіданні, є належними та допустимими.

- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 21.05.2015 року та додаткам до нього, відповідно до якого, під час огляду території домоволодіння по АДРЕСА_5, було виявлено, що вхідні двері будинку пошкоджені, що підтверджує покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14, а також фактичні дані, отримані під час слідчого експерименту за участю потерпілої, в частині того, що двері були зачинені зсередини та спростовує покази обвинувачених

В ході огляду місця події було вилучено: 2 недопалки цигарок, дві гумові (медичні) рукавички світлого кольору, фрагмент тканини чорного кольору 1,5x 0,45, що підтверджує показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14

Н.О., ОСОБА_13, а також фактичні дані, отримані під час слідчого експерименту за участю потерпілої, про наявність, зокрема, рукавичок та чорної тканини у обвинувачених (Т-1, а.п.164-173). Наявність цих предметів обвинувачені також не заперечують.

В судовому засіданні адвокатом Чулановським В.О. було заявлено клопотання, підтримане адвокатом Терентьєвим А.А. та обвинуваченими, про визнання недопустимими цього протоколу огляду місця події та речових доказів, вилучених під час даної слідчої дії: двох недопалок цигарок, двох гумових медичних рукавичок, фрагменту тканини чорного кольору, сліду взуття, посилаючись на порушення під час досудового розслідування слідчим вимог КПК України. Зокрема, в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення огляду житла чи іншого володіння потерпілої ОСОБА_7 , але наявна ухвала слідчого судді від 22.05.2015 року про дозвіл на проведення обшуку. При цьому, в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол проведення обшуку.

Однак, колегія суддів вважає клопотання безпідставними, а зазначені докази належними та допустимими, оскільки, як вбачається з ч.1,2 ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Як вбачається з положень ч.1,2,3 ст.234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

4) підстави для обшуку;

5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;

6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Така згода власниці житла - ОСОБА_7, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 була надана (Т-1, а.п.163), після чого на законних підставах й було проведено огляд місця події від 21.05.2015 року за вказаною адресою, негайно, оскільки були всі належні та достатні підстави до цього.

Відповідно до ч.3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Таке звернення мало місце (Т-1, а.п.174), як і відповідна ухвала слідчого судді, якою клопотання слідчого було задоволено (Т-1, а.п.113).

В судовому засіданні адвокатом Чулановським В.О. було заявлено клопотання, підтримане адвокатом Терентьєвим А.А. та обвинуваченими, про визнання недопустимим доказом компакт-диску робочої копії розгляду клопотання про допит потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні від 12.06.2015 року та журналу судового засідання від 12.06.2015 року в порядку, передбаченому ст.225 КПК, (Т-1, а п.59-60), які були досліджені в судовому засіданні, посилаючись на те, що зазначене засідання незаконно проводилося без його участі, як захисника ОСОБА_1, оскільки він не був повідомлений про місце та час проведення судового засідання в будь-який спосіб.

Колегія суддів вважає дане клопотання обгрунтованим, оскільки, відповідно до ч.1 ст.225 КПК України, у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні. Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається з вимог ч.1 ст.52 КПК України, участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Як вбачається зі ст.12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачуються обвинувачені, відноситься до категорії особливо тяжких.

Таким чином, у кримінальному провадженні, де забезпечується обов'язкова участь захисника, допит потерпілого в порядку, передбаченому ст.225 КПК, має здійснюватися у присутності захисника. Це означає, що проведення такого допиту за відсутності захисника, не повідомленого належним чином про місце та час проведення судового засідання, є порушенням права підозрюваного на захист.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 22.05.2015 року (Т-1, а.п.9), а допит потерпілої ОСОБА_7 проводився 12.06.2015 року, при цьому, адвокат Чулановський В.О. вже був залучений до участі у даному кримінальному провадження для захисту прав та інтересів ОСОБА_1, тому, зазначений допит мав проводитися у присутності сторони захисту - адвоката Чулановського В.О. Докази на підтвердження того, що адвокат був повідомлений про дату, час та місце зазначеного судового засідання, суду надано не було.

Неповідомлення адвоката, в даному випадку, є порушенням права ОСОБА_1 на захист, оскільки, вдповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод - порушення права особи на захист.

Таким чином, колегія суддів визнає компакт-диск робочої копії розгляду клопотання про допит потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні від 12.06.2015 року та журнал судового засідання від 12.06.2015 року - недопустимими доказами.

Крім того, Чулановським В.О. заявлено в судових дебатах про визнання недопустимими показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 в частині пояснень зі слів потерпілої в порядку ст.97 КПК України. Разом з тим, колегія вважає дане клопотання безпідставними, оскільки, показання зазначених свідків в зазначеній частині, узгоджуються з показаннями самої потерпілої, які вона давала під час слідчого експерименту.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень ст.ст.84-88 КПК України, колегія суддів вважає, що зібрані у провадженні та досліджені в судовому засіданні вищевикладені докази являються допустимими, стабільними, послідовними, логічними, узгодженими один з одним, отримані без порушень прав та свобод людини, у законний спосіб, їм надана правильна юридична оцінка та підстав їм не довіряти, не має, як не має й підстав для перекваліфікації дій обвинувачених на менш тяжкий склад злочину.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази в їх сукупності, виходячи з принципів законності, об'єктивності, справедливості та розумності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного кримінального провадження, а також про доведеність вини обвинувачених у вчиненні вищезазначеного злочину.

Позицію обвинувачених щодо не визнання своєї вини, колегія суддів розцінює як спосіб захисту, метою якого є уникнення відповідальності за скоєний особливо тяжкий, відповідно до ст.12 КК України, злочин.

Покази обвинувачених в частині мети їх приходу 21.05.2015 року додому до потерпілої для придбання самогону, спростовуються вищевикладеними доказами, у тому числі, проведеними слідчими експериментами, показаннями свідків. Факт, що потерпіла займалася виготовлення чи збутом алкогольних напоїв, у тому числі, самогону, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження та жодним належним та достатнім доказом не підтверджений.

Крім того, як вбачається з характеристики від 22.05.2015 року (Т-2, а.п.13), ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується з позитивного боку.

Покази обвинувачених в частині того, що ОСОБА_6 не зачиняв зсередини двері будинку потерпілої, також спростовуються вищевикладеними доказами, у тому числі, проведеними слідчими експериментами, показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_10, протоколом огляду місця події.

Твердження обвинувачених щодо неправомірних дій відносно них під час досудового розслідування з боку працівників міліції, є безпідставними, вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та жодним належним та достатнім доказом не підтверджені.

В судовому засіданні не було надано докази на підтвердження факту, що обвинувачені мали намір заволодіти не тільки грошовими коштами ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, а й майном, тому, колегія вважає необхідним виключити з обвинувачення посилання на зазначений факт.

Крім того, в судовому не було надано докази на підтвердження факту, що ОСОБА_6 купив дві пари медичних гумових рукавичок, тому, колегія вважає необхідним виключити з обвинувачення посилання на зазначений факт. При цьому, в судовому засіданні належно доведено тільки той факт, що ОСОБА_1 вдягнув на руки медичні гумові рукавички.

Із роз'яснень, викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», вбачається, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Колегія суддів, відповідно до вимог ст.ст.84-86, 91, 94 КПК України, за своїм внутрішнім

переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина обвинувачених у вчиненні зазначеного злочину знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується вищевикладеними доказами.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за: ч. 3 ст. 187 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за: ч. 3 ст. 187 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Колегією також враховуються вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом'якшуючі та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 321 ЦК України, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Його право приватної власності є непорушним та захищається державою. Таким чином, право власності потерпілої ОСОБА_7 було порушено незаконними діями обвинувачених.

Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Колегія враховує суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченими особливо тяжкого злочину, яким обвинувачені посягли також на здоров'я потерпілої, а також те, що розбій є найбільш небезпечним серед злочинів проти власності. Це обумовлено тим, що обов'язковим додатковим об'єктом його виступають життя чи здоров'я потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачені свою вину не визнали, що є їх правом, але, разом з тим, вони у скоєному не розкаялися. Така поведінка обвинувачених свідчить про те, що вони, будучи раніше судимими, знаходячись тривалий час під вартою, жодного належного висновку відносно неправомірності та злочинності своїх дій, не зробили, а тому, вони не втратили свою суспільну небезпечність.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, колегія враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого особливо тяжкого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, стан його здоров'я, матеріальний та сімейний стан.

Як вбачається із характеризуючих даних відносно обвинуваченого ОСОБА_1, він раніше судимий, судимість не знята та не погашена, має постійне зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується з негативного боку, постійного місця роботи на час затримання не мав, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Колегія також враховує, що злочин було вчинено відносно особи похилого віку.

Підстави до застовування ст.ст.69, 75, 76 КК України відносно обвиуваченого ОСОБА_1 колегією не встановлені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1, можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою, колегія вважає необхідним залишити без змін у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №195 від 21.05.2015 року (Т-1, а.п.250), яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, даним Висновком підтверджено той факт, що під час вчинення злочину, 21.05.2015 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду провадження прокурором було змінено обвинувачення, у тому числі, виключено посилання на вчинення ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп'яніння, при цьому, залишивши дану ознаку, як обтяжуючу його покарання.

Таким чином, перебування ОСОБА_1 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння колегія не може визнати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, колегія враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого особливо тяжкого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, стан його здоров'я, матеріальний та сімейний стан.

Як вбачається із характеризуючих даних відносно обвинуваченого ОСОБА_6, він раніше судимий, судимість не знята та не погашена, має постійне зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується добре, постійного місця роботи на час затримання не мав, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Колегія також враховує, що злочин було вчинено відносно особи похилого віку.

Підстави до застовування ст.ст.69, 75, 76 КК України відносно обвиуваченого, колегією не встановлені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, колегія вважає необхідним залишити без змін у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

При призначенні покарання колегія також враховує роль та участь кожного з обвинувачених у вчиненні злочину.

Речові докази у провадження, відповідно до вимог ст.100 КПК України, колегія вважає необхідним:

- два недопалка цигарки, які поміщено до двох паперових конвертів, дві гумові медичні перчатки, помішені до паперового конверту, фрагмент тканини чорного кольору, який поміщено до спец пакету МВС № 0306304, які поміщено до камери схову речових доказів Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (Т-1, а.п.194-195) -знищити;

-слід низу взуття на темній дактилоплівці та взуття, вилучене у ОСОБА_1, які поміщено до камери схову речових доказів Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (Т-1, а.п.202-203) -знищити;

- робочу копію відеозапису слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7, яку долучено до матеріалів даного кримінального провадження (Т-1, а.п.209-210, Т-3, а.п.74) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-робочу копію відеозапису слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6, яку долучено до матеріалів даного кримінального провадження (Т-1, а.п.219-220, Т-3, а.п.75) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- компакт-диск робочої копії розгляду клопотання про допит потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні від 12.06.2015 року та журнал судового засідання від 12.06.2015 року (Т-1, а.п.59-60, Т-3, а.п.74 ) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, відповідно до вимог ст.ст.118, 124 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених, а саме:

- на проведення 03.06.2015 року судової трасологічної експертизи, № 86, вартість проведення якої складає - 306,90 гривень, з кожного по 153,45 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, колегія суддів,-

З А С У Д И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - залишити без змін у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.05.2015 року (Т-1, а.п.176) по 23.06.2016 року, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - залишити без змін у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22.05.2015 року (Т-1, а.п.180) по 23.06.2016 року, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази у провадження:

- два недопалка цигарки, які поміщено до двох паперових конвертів, дві гумові медичні перчатки, помішені до паперового конверту, фрагмент тканини чорного кольору, який поміщено до спец пакету МВС № 0306304, які поміщено до камери схову речових доказів Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (Т-1, а.п.194-195) -знищити;

-слід низу взуття на темній дактилоплівці та взуття, вилучене у ОСОБА_1, які поміщено до камери схову речових доказів Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (Т-1, а.п.202-203) -знищити;

- робочу копію відеозапису слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7, яку долучено до матеріалів даного кримінального провадження (Т-1, а.п.209-210, Т-3, а.п.74) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-робочу копію відеозапису слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6, яку долучено до матеріалів даного кримінального провадження (Т-1, а.п.219-220, Т-3, а.п.75) - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- компакт-диск робочої копії розгляду клопотання про допит потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні від 12.06.2015 року та журнал судового засідання від 12.06.2015 року (Т-1, а.п.59-60, Т-3, а.п.74 ) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення 03.06.2015 року судової трасологічної експертизи, № 86 в сумі - 153,45 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення 03.06.2015 року судової трасологічної експертизи, № 86 в сумі - 153,45 гривень.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя: Степаненко Ю.А.

Судді: Сидоренко Ю.В.

Кочева І.В.