Постанова № 58539362, 23.06.2016, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1423/16-а

Провадження № 2-а/309/65/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2016 р. м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

при секретарі Раковці Г.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Суринець В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1 до Хустського районного відділу управління державної міграційної служби України в Закарпатській області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій інспектора Хустського відділу управління ДМС в Закарпатській області щодо відмови у прийнятті поданих документів для оформлення закордонного паспорта; зобов'язання відповідача розглянути питання щодо оформлення та видачі закордонного паспорта; встановити строк видачі паспорта та стягнути сплачений судовий збір і 10 000 гривень в якості моральної шкоди. Посилається на те, що 23.02.2016 року подав документи до Хустського міського відділу управління ДМС України в Закарпатській області на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а саме: паспорт громадянина України, оригінал та ксерокопію ідентифікаційного коду, оригінал квитанції про сплату державного мита в сумі 170 гривень. Однак, інспектором Хустського відділу ДМС було відмовлено у прийнятті документів, посилаючись на відсутність сплати двох платежів: платні послуги ДМС (87, 15 грн.) та за бланк паспорта (304,32 грн.). Позивач посилається також на Постанову Верховного суду України від 03.12.2013 року у справі №21-416а13 в якій зазначено, що сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних з учиненням органами відповідача дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі і вартість бланка). Тому, відповідач не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акту.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені у адміністративному позові повністю. Просить суд позов задоволити.

Представник відповідача - начальник Хустського РВ ГУ ДМС в Закарпатській області Суринець В.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що 23.02.2016 року позивач звернувся до Хустського РВ ГУДМС у Закарпатській області для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон сплативши суму 170 гривень. Інспектором Хустського РВ ГУДМС, як він зазначає, було повідомлено, що відповідно до п. 22 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністра України від 07.05.2014 року № 152, необхідно здійснити оплату, крім 170,00 гривень - держмито згідно Декрету КМУ від 21.01.1993 р. № 7-93; ще два платежі - 87,15 грн. - за та видачу паспорта згідно постанови КМУ від 04.06.2007 р. № 795; 304,32 грн. - за бланк паспорта згідно постанови КМУ від 26.10.2011 р. № 1098.

Вважаючи дії (вимоги) відповідача щодо вимагання обов'язкового здійснення платежів за виготовлення, оформлення та видачу закордонного паспорта, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. № 795 та від 26.10.2011 р. № 1098 незаконними та такими, що не відповідають нормам матеріального права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, визначено, що ДМС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи. На утворені територіальні органи та територіальні підрозділи ДМС України може покладатися виконання окремих завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення про ДМС України).

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 658 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи ДМС України.

Порядок оформлення і видачі закордонного паспорту регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 682.

Відповідно до п.п. 1, 2 зазначеного Порядку паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім'я якої він оформлений, за кордоном і дає такій особі право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон. Громадянин України, який через свої релігійні переконання відмовився від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук) до безконтактного електронного носія, що імплантований до паспорту для виїзду за кордон, має право на отримання паспорта для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія.

Пунктом 20 зазначеного Порядку визначено, що оформлення, видача та обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, - на підставі її особистої заяви-анкети.

Згідно з п. 22 Порядку для оформлення паспорта для виїзду за кордон особа подає:

1) заяву-анкету;

2) паспорт громадянина України (для осіб, що досягли шістнадцятирічного віку та постійно проживають в Україні);

3) свідоцтво про народження (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон особі, що не досягла шістнадцятирічного віку);

4) відповідні документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів;

5) заяву про відмову від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук) до безконтактного електронного носія, що імплантований до паспорта для виїзду за кордон (у разі потреби). У разі оформлення паспорта особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, таку заяву від її імені подають батьки (якщо батьки не перебувають у шлюбі, - той з батьків, з ким проживає особа), усиновлювачі, опікуни, піклувальники або інші представники чи представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над цією особою. Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства;

6) у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв'язку із тривалим розладом здоров'я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра та одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування.

В той же час, пунктом 42 Порядку визначено підстави для відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон, зокрема, Територіальний орган або підрозділ ДМС має право відмовити особі у видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо:

1) стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;

2) особа вже отримала паспорт для виїзду за кордон, який є дійсним на день звернення (крім обміну, видачі паспорта замість втраченого або викраденого, а також наявності другого паспорта для виїзду за кордон з підстав, визначених цим Порядком);

3) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон;

4) дані, отримані з баз даних Реєстру, не підтверджують інформацію, надану особою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд приймає до уваги те, що позивачем до матеріалів справи не надано жодного письмового доказу звернення до органів міграційної служби з заявою про отримання закордонного паспорта, в задоволенні якої було б відмовлено з підстав, визначених абз. 3 п. 42 Порядку, внаслідок чого судом вбачається відсутність порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

Суд також критично ставиться до обраного позивачем способу захисту порушеного права у формі визнання неправомірними вимог (дій) ДМС щодо сплати платежів за оформлення закордонного паспорту, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (пункт 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до положень цієї статті, кожен,

чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В матеріалах справи відсутні рішення суб'єкта владних повноважень, що оформлені вимогою про сплату платежів за оформлення закордонного паспорту.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

За визначенням, наведеним у п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно - правових відносинах.

Відповідно до ст. 105 КАС України зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта і п'ята даної статті визначають формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

За приписами ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд зобов'язаний зробити висновок щодо позовних вимог та застосувати спосіб захисту порушених прав, свобод чи інтересів.

Так, оцінка правомірності/неправомірності доводів органу міграційної служби щодо відмови у видачі особі закордонного паспорта за результатами розгляду заяви про видачу такого паспорта, досліджується судом в межах формування конкретного рішення суб'єкта владних повноважень і саме через такий спосіб захисту, передбачений ст. 162 КАС України, а саме, скасування рішення, права позивача можуть будуть відновлені.

В рамках спірних правовідносин, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не здійснював по відношенню до позивача жодних владних управлінських функцій, що, в свою чергу, виключає захист права, порушення якого ще не настало.

Посилання позивача на Постанову Верховного Суду України від 03.12.2013 № 21-416а13, судом відхиляються, адже в рамках вказаної справи Верховним Судом України надавалась правова оцінка питанню відмови особі в оформленні паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон, в той час як в рамках спірних правовідносин відмова позивачу у видачі паспорту взагалі відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хустського районного

відділу управління державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хустський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Сідей Я.Я.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду Сідей Я.Я.