Вирок № 58538971, 24.06.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2045/16-к

Провадження №1-кп/242/164/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пирогової Л. В., секретар судового засідання Козакова Н. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050500000394 від 06.03.2016 року у відношенні ОСОБА_1, яка народилася 16.05.1965 року у м. Горлівка Донецької області, громадянки України, з освітою 10 класів, працює у ТОВ «Втормбаза» м. Селидове підсобним робітником, не перебуває у зареєстрованому шлюбі; раніше не судимої, зареєстрована та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, -

обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Кондратенка С. М., обвинуваченої ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2016 року зранку, точного часу не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 у зальній кімнаті квартири, розташованої за адресою: м. Українськ Донецької області вул. Горького 33-36, разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. Цього ж дня близько об 11 годині під час сварки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 підійшов до них та став їх розбороняти. В цей час ОСОБА_1 зробила зауваження ОСОБА_6 з приводу того, що він втручається у жіночу сварку, на що він не відреагував. Цього ж дня, близько об 11 годині 10 хвилин у ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_1 схопила зі стільця, який знаходився неподалік від ліжка зальної кімнати кухонний ніж і, перебуваючи у стані алкогольного сп,яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, утримуючи ніж у правій руці, завдала ним одного удару в область передньої частини тулубу, а саме у живіт ОСОБА_6 Побачивши кровотечу із спричиненої потерпілому рани, ОСОБА_1 припинила свої дії. У подальшому ОСОБА_6 каретою Швидкої допомоги м. Українськ було доставлено до Селидівської ЦМЛ, де йому було надано кваліфіковану медичну допомогу.

Внаслідок вчинення ОСОБА_1 умисного тяжкого тілесного ушкодження, потерпілому ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у виді: проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки з ушкодженням сальника та внутрішньочеревною кровотечею, яка за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю та пояснила, потерпілий є знайомим ОСОБА_5 06.03.2016 року зранку, вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 у зальній кімнаті квартири, розташованої за адресою: м. Українськ Донецької області вул. Горького 33-36, разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вживали алкогольні напої. Під час вживання алкоголю, виникла сварка між ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 втрутився у цю сварку, а вона зробила ОСОБА_6 зауваження, на що він не відреагував. Тоді вона взяла кухонний ніж, що лежав неподалік на стільці і завдала ним одного удару в область правої частини грудної клітини ОСОБА_6. Побачивши кровотечу із спричиненої потерпілому рани, вона викликала Швидку допомогу. Обставини, викладені в обвинувальному акті, визнає повністю. У скоєному щиро кається, просить її строго не карати.

Потерпілий ОСОБА_6, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що її характеризують, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винної, яка працює у ТОВ «Втормбаза» м. Селидове, характеризується задовільно за місцем проживання, позитивно за місцем роботи, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп,яніння.

Суд, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження скоєння нею нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених санкцією ч. 1 статті 121 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, яка має постійне місце проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов,язки.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченої ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням експертизи № 770 від 19.04.2016 року у розмірі 439 грн. 80 коп.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у предявленому обвинуваченні за частиною першою статті 121 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за частиною першою статті 121 КК України у виді позбавлення волі на строк п,ять років.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по проведенню експертизи № 770 від 19.04.2016 року у розмірі 439 (чотириста тридцять дев,ять) грн. 80 коп. на рахунок держави № 31119115700052; код ЄДРПОУ 37989721; код класифікації доходу 24060300 «Інші надходження»; код банку отримувача 834016; банк отримувача ГУДКСУ в Донецькій області.

Речові докази по справі футболку; светр, який належить ОСОБА_1 Ю, змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, фрагмент вирізу з простирадла, зрізи нігтів з двох рук ОСОБА_1; витяжки на ниточках марлі, картонну кришку, що знаходяться у двох поліетиленових пакунках та шести паперових конвертах; ніж у картонному коробі; витяжки та залишки змивів, зразки крові потерпілого ОСОБА_6, зразки крові ОСОБА_1, знаходяться у трьох паперових конвертах, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, відповідно до довідок №№ 553, 570, 579, 576 відповідно знищити.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченій.

Суддя Л.В. Пирогова