Ухвала суду № 58535688, 23.06.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Григоренка М.П., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Коробчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Глинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2016 року ОСОБА_1 у задоволенні позову до Глинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є незаконним, не обґрунтованим, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Зазначає, що у відповідності до ст. 42 КЗпП України вона мала переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, оскільки проживає одна, є єдиним працівником із самостійним заробітком та тривалий час перебуває у трудових відносинах ДНЗ "Сонечко".

Вважає, що її звільнення є неправомірним, оскільки відповідачем порушено вимоги ч.1 ст.40, ч.1 ст.44, ст.47, ст.49-2, ст.116, ст.117 КЗпП України, в матеріалах справи відсутні докази щодо обґрунтованості скорочення штатного розпису та процедури скорочення посади психолога.

Також, незаконність її звільнення підтверджується листами начальника відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації № 01/08-577 від 23.11.2015 року та в.о. голови Здолбунівської адміністрації за № 3970/01-16/15 від 3.12.2015 року, в яких прямо вказано, що сільський голова ОСОБА_2 перевищив свої повноваження при її звільненні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що витрати на утримання ДНЗ "Сонечко" здійснюються на підставі рішень Здолбунівської районної ради "Про районний бюджет на 2015 рік", де обсяги видатків на дошкільну освіту в 2015 році на с. Глинськ передбачено 403 175 грн., при фактичній потребі 296924,40 грн., тобто різниця складає 106250,60 грн., яких достатньо на утримання психолога на 0,5 ставки.

Доводить, що саме 15 грудня 2015 року вона довідалась про порушення її права на працю та про те, що їй гарантується захист від незаконного звільнення.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідност. 49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при звільнені позивачки порушив вимоги чинного законодавства, однак вона пропустила строк для звернення до суду з позовом, передбаченийстаттею 233 КЗпП України, питання про його поновлення не ставить, поважних причин на його поновлення не наводить.

Такий висновок відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді психолога дошкільного навчального закладу "Сонечко" Глинської сільської ради з 1 грудня 2010 року на 0,5 ставки з окладом 673 грн.

20 травня 2015 року на виконання п.38 витягу з протоколу №13 засідання Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції від 27 квітня 2015 року, а також зобов'язань Уряду, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику в частині скорочення чисельності працівників бюджетної сфери на 3% та працівників органів виконавчої влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування на 20%, на засіданні педагогічного колективу ДНЗ "Сонечко" вирішено внести зміни в штатний розпис та скоротити посаду практичного психолога.

Сільським головою ОСОБА_2 підписано попередження, відповідно до якого "Цицюра Ганна Василівна" психолог ДНЗ "Сонечко" попереджається в тім, що посада психолога скорочується з 30 жовтня 2015 року із-за відсутності належного фінансування та для стабілізації грошових розрахунків у ДНЗ "Сонечко" Глинської сільської ради, яке доведено в присутності завідуючої закладу ОСОБА_3, секретаря сільської ради ОСОБА_4 та голови профкому ОСОБА_5

21 травня 2015 року вказаними вище особами складено акт про відмову "ОСОБА_6В." вчинити підпис про ознайомлення з розпорядженням голови Здолбунівської РДА Рівненської області та попередженням сільського голови про скорочення посади психолога в ДНЗ "Сонечко".

Розпорядженням голови Глинської сільської ради ОСОБА_2 №9 від 28 жовтня 2015 року на виконання вимог Кабінету Міністрів України та Здолбунівської РДА Рівненської області про скорочення на 20% працівників установ та закладів у зв'язку з відсутністю належного фінансування та для стабілізації грошових розрахунків з 30 жовтня 2015 року скорочено посаду психолога в ДНЗ "Сонечко".

30 жовтня 2015 року сільським головою ОСОБА_2 видано розпорядження №54, яким повторно скорочено посаду психолога в ДНЗ "Сонечко" та звільнено з цієї посади ОСОБА_1

Вакантна посада запропонована позивачці не була.

Крім того, судом вірно було встановлено, що відповідно до ч.3 ст.31 Закону України "Про дошкільну освіту" педагогічних та інших працівників державного і комунального дошкільного навчального закладу призначає на посади та звільняє з посад його керівник, а не голова сільської ради.

За наведеного правильним є висновок суду першої інстанції про те, що при звільненні ОСОБА_1 головою Глинської сільської ради ОСОБА_7 було порушено вимоги трудового законодавства та перевищено свої повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст.233, ст.234 КЗпП Українипрацівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин цього строку суд може поновити цей строк. Норма ст.233 КЗпП України є імперативною і підлягає застосуванню незалежно від клопотання будь-якої із сторін про її застосування чи незастосування.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», передбаченийстаттею 233 КЗпП Українимісячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

За наведеного, встановивши, що розпорядження сільського голови ОСОБА_2 №54 від 30 жовтня 2015 року про скорочення посади психолога в ДНЗ "Сонечко" та звільнення з цієї посади ОСОБА_1 останньою отримано 10 листопада 2015 року, а трудову книжку - 13 листопада 2015 року, однак позов про поновлення її на роботі до суду нею подано лише 25 грудня 2015 року, суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованого висновку про те, що позивачка передбаченийст. 233 КЗпП Українимісячний строк звернення до суду з позовом пропустила без поважних причин, та у зв'язку з цим відмовив їй у задоволенні пред'явлених позовних вимог.

В ході розгляду справи ні позивачка, ні її представник жодним чином не клопотали перед судами першої та апеляційної інстанцій про поновлення строку для звернення до суду, поважність причин його пропуску не навели. Вважають, що цей строк не є пропущеним, оскільки вона про порушення свого права дізналася 15 грудня 2015року, коли отримала лист відповідь із Здолбунівської райради

Такі доводи сторони не ґрунтуються на нормах ст.233 КЗпП України, так як початок перебігу місячного строку звернення до суду в цьому разі для працівника починається з дня отримання ОСОБА_1 розпорядження про звільнення.

Факт отримання ОСОБА_1 10.11.2015р. копії розпорядження про звільнення, а 13.11.2015року-трудової книжки стверджується її поясненнями у судовому засіданні у суді першої інстанції та її ж письмовою заявою про закінчення розгляду цивільної справи без її участі від 14.04.2016року, що міститься на а.с.117-120.

Доводи позивачки в апеляційній скарзі про незаконність її звільнення не заслуговують на увагу, оскільки наявність підстав для поновлення її на роботі судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не заперечується.

Покликання суду у рішенні на норми ЦК України є неправильним, так як правовідносини, що склалися між сторонами є трудовими і врегульовані спеціальним законом - Кодексом Законів про працю України, і ЦК України на них не поширюється. Однак це порушення не вплинуло на правильність вирішення спору.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_8

ОСОБА_9