Постанова № 58535603, 24.06.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5530/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Галінська В.В.

при секретарі - Капріян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років в розмірі 90% від суми заробітної плати; зобов"язати Рівненське об"єднане управління Пенсійного Фонду України Рівненської області здійснити перерахунок йому пенсії за вислугу років відповідно до приписів ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати 19584 грн. 50 коп. згідно довідки №18-114 від 03 березня 2016 р. виданої прокуратурою Рівненської області та подальшу виплату пенсії з врахуванням перерахунку.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що йому призначено пенсію 07 січня 1998 року за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати. На той час його стаж роботи, складав 37 років 5 місяців 7 днів, в тому числі 28 років 10 місяців 09 днів - робота на посадах прокурорів і слідчих прокуратури. Наказом №1 від 05.01.1998 року він звільнений з органів прокуратури за власним бажанням у зв"язку з виходом на пенсію за вислугу років і на даний час перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області

09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1013 відповідно до якої підвищена заробітна плата працівникам прокуратури і в зв"язку з чим 01.01.2016 року у нього виникло право на перерахунок пенсії. 18 березня 2016 року я звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії з більш високого заробітку та надав довідку №18-114 від 03.03.2016 року, видану прокуратурою Рівненської області про заробітну плату працюючого на відповідній посаді старшого прокурора прокуратури Рівненської області.

Листом №169/10 від 23.03.2016 року відповідачем в перерахунку пенсії було відмовлено з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ якими з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів".

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов з

адовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, підтримав подані до суду заперечення.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. перебуває на обліку в Рівненському об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області з 07.01.1998 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".

18.03.2016 року позивач звернувся до Рівненського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з письмовою заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, відповідно до якої підвищена заробітна плата працівникам прокуратури.

Листом №169/10 від 23.03.2016 року відповідачем в перерахунку пенсії було відмовлено з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ якими з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів".

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За загальним правилом установленим ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.І ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (далі- Закон №1789-ХІІ) в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурора і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, зменшено до 80% відсотків розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв"язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VI.

Також, Законом №3668-VI встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.

Відповідно до ст.2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, як встановлено п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв"язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більшяк за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VI зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч.13, 18 ст.50 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв"язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить з того, що згідно ст.22 Конституції Украіїга закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов"язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов"язана з ризиком для життя і здоров"я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача обгрунтованіта підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ч.1ст. 94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 551,20 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років в розмірі 90% від суми заробітної плати.

Зобов"язати Рівненське об"єднане управління Пенсійного Фонду України Рівненської області здійснити перерахунок йому пенсії за вислугу років відповідно до приписів ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати згідно довідки №18-114 від 03 березня 2016 р. виданої прокуратурою Рівненської області починаючи з 01 січня 2016 року.

Стягнути з Рівненського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області за рахунок бюджетних коштів в межах асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн..

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -