Постанова № 58535203, 17.06.2016, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/933/16-а

Номер рядка звіту 37

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2016 р. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Котик Л.О.,

при секретарі Соловей Г.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення. В обґрунтування позовних вимог вказує, що Постановою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №359-ф від 15.12.2015 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП, за порушення п. 1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, що виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом будівництва добудови проводиться ОСОБА_2 з 2013 року без повідомлення про початок виконання зазначених робіт. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки в її діях відсутній склад даного адмінправопорушення. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що виконання будівельних робіт з реконструкції проводиться з 2013 року. В той час, як в технічному паспорті, виготовленому станом на 10.09.2015 року вказано рік побудови будинку з усіма його прибудовами та надвірними будівлями - 1921-1991 р.р. Також у вказаному технічному паспорті відсутній штамп про самочинне будівництво, що передбачено Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна.

Крім того, ОСОБА_2 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки в період будівництва прибудов та надвірних будівель, що визначені технічним паспортом, даний Закон не був чинним. А отже вимога про надання повідомлення про початок будівельних робіт є безпідставна. Відповідно рахує не законною і такою, що підлягає скасуванню і наступну постанову №77-ф від 22.03.2016 року, винесену Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, про притягнення її до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП.

У судовому засіданні позивачка і її представник підтримали заявлені вимоги і дали пояснення в межах пред'явленого позову. Про порушене право ОСОБА_2 дізналася лише в березні 2016 року. Сплата штрафу не свідчить про визнання вини. Відповідачем не надано доказів, що саме у 2013 році проводилось будівництво прибудови. В дійсності фундамент прибудови був залитий - у 2009 році, а в 2010 році почали будувати веранду.

Представник відповідача позов не визнав і суду пояснив, що 01.12.2015 року, по скарзі ОСОБА_3 було проведено виїзд за адресою АДРЕСА_1. Виявлено реконструкцію частини будинку - добудовано веранду. На час перевірки ОСОБА_2 не надала жодних дозвільних документів на реконструкцію. Заявниця ОСОБА_3 і вказані нею в пояснюючій свідки, зазначили, що вище зазначені будівельні роботи проведені ОСОБА_2 у 2013 році. На даний час позивачкою не набуто право на початок виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку.

Аналогічні покази дав суду свідок ОСОБА_4 На момент перевірки скарги - 01.12.2015 року свідків на місці не було, лише сільський голова.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердив, що він особисто будував прибудову - веранду ОСОБА_2 У 2009 році було залито фундамент, а в 2010 році ложив блоки, покрівля з шифера.

Даний факт ствердила і допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, сусідка позивачки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона писала скаргу в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції. Їй з чоловіком належить 1/3 частина будинку АДРЕСА_1. У 2013 році ОСОБА_2 вже здійснила добудову. На даний час з позивачкою у них неприязні стосунки.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши і оцінивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, Постановою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №359-ф від 15.12.2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт. В даній Постанові по справі про адмінправопорушення вказано, що виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Володимирецького району, шляхом будівництва добудови проводиться ОСОБА_2 з 2013 року без повідомлення про початок виконання зазначених робіт.

У відповідності до ст.. 251 КУпАП, доказами, в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак відповідачем не надано доказів у підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП.

Так, у технічному паспорті на садибний індивідуальний/житловий будинок АДРЕСА_1 паспорт виготовлено станом на 10.09.2015 року, вказано рік побудови будинку з усіма його прибудованими та надвірними будівлями - 1921-1991 р.р.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6. ствердили, що прибудову позивачка будувала у 2009-2010 роках. Даний факт відповідачем не спростований.

Крім того, у відповідності до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10 липня 2001 р. за №582/5773, у разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляється штамп встановленого зразка (про самочинне будівництво). У вище згаданому технічному паспорті відсутній штамп про самочинне будівництво, що свідчить про відсутність самочинно збудованих приміщень.

У постанові №359-ф від 15.12.2015 року також вказано, що ОСОБА_2 порушила п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який був прийнятий 17.02.2011 року і набрав чинності 12.03.2011 року.

Таким чином ОСОБА_2 притягнена до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону, який в період будівництва прибудов та надвірних будівель (1921-1991 р.р.) не був чинним.

У відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином в діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП і Постанова №359-ф від 15.12.2015 року підлягає скасуванню.

Інших доказів у заперечення позовних вимог відповідачем не надано .

Згідно ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Що стосується Постанови №77-ф від 22.03.2016 року по справі про адміністративні правопорушення, суд констатує слідуюче:

Даною постановою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП, за невиконання вимоги припису від 01.12.2015 року №374 про набуття права на виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт за вище вказаною адресою.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, позивачкою було направлено до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Інших доказів у підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП відповідачем не надано.

Відповідно і дана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1,3, 14, 18, 19, 71 163, 171-2 КАС України, ст.ст. 96, 188-42, 256, 279-280,294 КУпАП, суд,-

П о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати Постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №359-ф від 15.12.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП - незаконною і скасувати її.

Визнати Постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №77-ф від 22.03.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП - незаконною і скасувати її.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Котик Л.О.