Вирок № 58533808, 15.06.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2179/15-к

Провадження № 1-кп/369/61/16

В И Р О К

іменем України

15.06.16 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Бурбели Ю.С.,

за участюсекретаря Солдатенко В.С.,

прокурорів Прокоповича Р.І., Цисаренка О.О., Фокіної Т.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілих ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який має повну загальну середню освіту, одружений, пенсіонер, інвалід 3-ї групи, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2014 року о 9 годині водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним сідловим тягачем марки «МАЗ-54328», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, із завантаженим напівпричепом бортовим марки «МТМ-9330», д/н НОМЕР_3, що належить ОСОБА_6, рухаючись по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м. Одеси, на зїзді з автодороги «Київ-Одеса» 18 км+400 метрів в напрямку до с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого скоїв зіткнення із задньою частиною напівпричепа бортового марки «МАЗ 9380», д/н НОМЕР_4, вантажного сідлового тягача марки «МАЗ543240-2120», д/н 226-46КА, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався у попутному напрямку до с. Віта Поштова.

Внаслідок зіткнення сідловий тягач марки «МАЗ-54328», д/н НОМЕР_2, із завантаженим напівпричепом бортовим марки «МТМ-9330», д/н НОМЕР_3, змінив напрямок руху ліворуч та здійснив наїзд на ОСОБА_8, який перебував в зоні проведення дорожніх ремонтних робіт.

В результаті ДТП ОСОБА_8 отримав множинні пошкодження кісток скелету і внутрішніх органів від яких помер на місті ДТП. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 488 від 01-21.10.2014, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному звязку з настанням смерті.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 порушив наступні вимоги ОСОБА_9 дорожнього руху України: п. 1.5, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків; пп. «б» п. 2.3, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі; п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 13.1, згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 12.1, п. 13.1, ОСОБА_9 дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному звязку з наслідками, які наступили в результаті ДТП настанням смерті ОСОБА_8

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що має стаж водія з 1979 року. Протягом двох місяців до ДТП працював водієм на фірмі «Азбек». 30.09.2014 здійснював перевезення бетонних плит на будівельний обєкт в с. Віта Поштова. На повороті з Одеської траси до с. Віта Поштова, де проводились дорожні роботи, він побачив як загальмував вантажний автомобіль з причепом, який їхав попереду. Коли він загальмував, гальма не спрацювали і його автомобіль зіткнувся з напівпричепом, що рухався попереду, після чого тягач та причеп склалися, та був здійснений наїзд на людину, яка виконувала дорожні роботи. У вчиненому кається. До судового розгляду відшкодував потерпілій 20000,00 грн. Заявлені до нього обома потерпілими цивільні позови визнає повністю.

Крім визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що його батько ОСОБА_8 працював в організації, що виконувала дорожні роботи в Київській області та загинув 30 вересня 2014 року внаслідок наїзду автомобілем, яким керував обвинувачений. Про обставини ДТП знає тільки з чужих слів. Батько був основним годувальником сімї. Після його смерті він, його мати та бабуся (мати батька), залишились без матеріальної підтримки. Мати змушена була поїхати працювати за кордон, а він, будучи студентом, також був змушений працевлаштуватись, щоб утримувати себе та хвору бабусю. Вважає, що смертю батька йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 300000,00 грн. та просить стягнути цю суму з обвинуваченого. Вважає також, що обвинувачений заслуговує найбільш жорсткого покарання, передбаченого законодавством за вчинення даного злочину.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що працює водієм на заводі «С.Ковальської». 30.09.2014 року він рухався на автомобілі НОМЕР_5, з причепом «МАЗ543240-2120», д/н 226-46КА. Позаду нього рухався автомобіль обвинуваченого, якого він раніше знав по роботі. Він звернув з Одеської траси на с. Віта Поштова. На повороті йшли дорожні роботи. В цей час ремонтна фреза, яка знімає асфальт з дороги, розверталась. Двоє робочих перегородили рух і він зупинився. Коли фреза розвернулась та робочі зійшли з дороги, він почав рухатись прямо. Не проїхавши 10-ти метрів, відчув сильний удар в задню частину причепу. Зупинився та вийшов з автомобіля. Коли вийшов, то побачив, що під автомобілем обвинуваченого лежала людина у робочій формі, тіло якої було дуже понівечене. Саме ця людина попереджала його за кілька хвилин до того, щоб він зупинився, бо працює фреза.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що працює водієм і 30.09.2014 о 9 годині знаходився в кабіні свого автомобіля, який стояв на повороті з Одеської траси до с. Віта Поштова, де проводились дорожні роботи. Почув звук удару. Підняв голову і побачив як автомобіль МАЗ, яким керував обвинувачений, розвернуло біля фрези і ОСОБА_8, з яким він працював, намагався зробити крок назад, але не встиг і попав під колеса автомобіля обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що являється власником вантажного напівпричепа «МТМ-9330», д/н НОМЕР_3 та тягача марки «МАЗ-54328», д/н НОМЕР_2. На цьому тягачі з напівпричепом за домовленістю здійснював перевезення вантажу обвинувачений, з яким не укладалось офіційних договорів. Про обставини ДТП знає тільки з чужих слів. Цивільно-правова відповідальність власника цього транспортного засобу була застрахована в страховій компанії «Оранта», яка була повідомлена про страховий випадок. Автомобіль знаходився у технічно-справному стані, який регулярно перевіряли він особисто та обвинувачений. Показання обвинуваченого про те, що нібито перед ДТП не спрацювали гальма в автомобілі, вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки у разі виникнення несправностей в гальмівній системі, відбувається повне блокування руху даного автомобіля. Обвинуваченого характеризує як працівника і людину виключно з позитивної сторони.

Крім того, винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-даними з протоколу огляду місця ДТП від 30.09.2014, схеми ДТП та фототаблиці до нього, де зафіксовані місце ДТП, розташування транспортних засобів та тіла загиблого на місці пригоди та слідів ДТП (том 2 а.с. 16-30);

-даними з протоколів огляду транспортних засобів від 30.09.2014, де зафіксовані пошкодження автомобілів: тягача марки «МАЗ-54328», д/н НОМЕР_2, з напівпричепом бортовим марки «МТМ-9330», д/н НОМЕР_3, а також вантажного сідлового тягача марки «МАЗ543240-2120», д/н 226-46КА, з напівпричепом бортовим марки «МАЗ 9380», д/н НОМЕР_4 (том 2 а.с. 32-39, 47-50);

-даними з постанови про визнання речовими доказами вказаних транспортних засобів (том 2 а.с. 59-60);

-даними з акту констатації смерті від 30.09.2014 та копії свідоцтва про смерть серії І-БП № 225199 від 03.10.2014, згідно яких ОСОБА_8 помер 30.09.2014 (том 2 а.с. 62, 69);

-даними зі схеми організації дорожнього руху при проведенні капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на ділянці 17 км + 740 21 км + 600, який проводило ТОВ «Дорожнє будівництво «Альтком», де ОСОБА_8 працював машиністом укладальника асфальтобетону 6 розряду управління механізації на підставі наказу № 90-к від 03.04.2014 року та строкового трудового договору (том 2 а.с. 94, 95);

-даними з висновку експерта № 488 від 01-21.10.2014, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлені числені тілесні ушкодження у виді саден, рваних ран, крововиливів, синців, багатоуламкових переломів, розриву хребта і спинного мозку, розміжчення, розривів та відривів органів грудної порожнини, травматичної грижі розривів внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, наступила внаслідок множинних пошкоджень кісток скелету і внутрішніх органів. Виявлені тілесні пошкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному звязку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, враховуючи їх характер і розташування, могли утворись при перекочуванні колеса (коліс) автомобіля через тіло потерпілого в положенні лежачи (том 2 а.с. 108-110);

-даними з висновку експерта № 901А від 10.11.2014, згідно якого рульове керування, система робочого гальма та елементи підвіски сідлового тягача марки «МАЗ-54328», д/н НОМЕР_2, не мали несправностей, які б стали причиною ДТП (том 2 а.с. 118-122);

-даними з висновку експерта № 902А від 10.11.2014, згідно якого система робочого гальма та елементи підвіски напівпричепа бортового марки «МТМ-9330», д/н НОМЕР_3 не мали несправностей, які б стали причиною ДТП (том 2 а.с. 128-130);

-даними з висновку експерта № 907А від 14.11.2014, згідно якого зіткнення автомобіля НОМЕР_6, з напівпричепом «МАЗ», д/н Аа0803ХТ, у складі автопоїзда «МАЗ-543240-2120», д/н 22646КА, відбулось на смузі руху в бік с. Віта Поштова перед початком осипу. На автомобілі НОМЕР_6, при зіткненні з напівпричепом «МАЗ», д/н НОМЕР_4, утворились механічні пошкодження в передній частині автомобіля (передній бампер та переднє облаштування кабіни). Встановити, де відбувся наїзд на пішохода автомобілем «МАЗ-54328», д/нСВ9620АІ, за наявної слідової інформації не надається можливим, оскільки не можливо встановити експертним шляхом розташування пішохода та автомобіля в момент наїзду відносно меж проїзної частини (том 2 а.с. 136-139);

-даними з висновку експерта № 1102А від 08.12.2014, згідно якого за даних дорожніх обставин водій сідлового тягача марки «МАЗ-54328», д/н НОМЕР_2, повинен був діяти відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України. В даній дорожній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення водієм сідлового тягача марки «МАЗ-54328», д/н НОМЕР_2, полягала у виконанні вимог п. 13.1 ПДР України (том 2 а.с. 145-146).

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що обвинувачений, потерпілий та свідки давали суду правдиві послідовні показання, які узгоджуються між собою, підтверджуються письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду та відповідають фактичним обставинам справи які свідчать про грубі порушення вимог п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 12.1, п. 13.1 ОСОБА_9 дорожнього руху України водієм ОСОБА_4, внаслідок чого 30.09.2014 сталася ДТП та настала смерть потерпілого ОСОБА_8

Враховуючи викладене, суд визнає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що помякшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Призначаючи покарання суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 286 КК України згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчиненим з необережності, враховує, особу обвинуваченого, який вчинив злочин уперше, є пенсіонером, інвалідом 3-ї групи, одружений, має на утриманні хвору дружину та онкохвору матір, особисто хворіє на ряд хронічних захворювань, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризуються позитивно.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України.

Зважаючи на грубе порушення обвинуваченим ОСОБА_9 дорожнього руху України та тяжкість наслідків які настали, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин уперше, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває,одружений, має на утриманні хвору дружину та онкохвору матір, особисто хворіє на ряд хронічних захворювань, є пенсіонером по інвалідності 3-ї групи, суд дійшов до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Визначаючи розмір відшкодування шкоди, завданої злочином, суд дійшов до висновку про те, що кожний з цивільних позовів заявлених до обвинуваченого потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_11 у відшкодування моральної шкоди, підлягає до задоволення повністю з огляду на повне визнання обвинуваченим заявлених до нього позовних вимог.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням , встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 230000,00 (двісті тридцять тисяч) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 300000,00 (триста тисяч) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у кримінальному провадженні № 12014110000000300 у розмірі 2335 (дві тисячі триста тридцять пять) грн. 06 коп.

Речові докази у справі: транспортні засоби - тягач марки «МАЗ-54328», р/н НОМЕР_2, з напівпричепом бортовим марки «МТМ-9330», р/н НОМЕР_3, а також вантажний сідловий тягач марки «МАЗ543240-2120», р/н 226-46КА, з напівпричепом бортовим марки «МАЗ 9380», р/н АА0803Х, які повернуті власникам, залишити у користуванні власників.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя Бурбела Ю.С.