Ухвала суду № 58533663, 24.06.2016, Іванківський районний суд Київської області

Копія

Справа № 366/466/16-к

Провадження № 1-кп/366/47/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Ткаченка Ю.В., при секретарі судового засідання Євтушенко В.Д., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Іванків заяву адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах підзахисного ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Іванківського районного суду Київської області від 25.03.2016 року,--

В С Т А Н О В И В:

До Іванківського районного суду Київської області звернувся адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах підзахисного ОСОБА_2, про роз'яснення ухвали Іванківського районного суду Київської області від 25.03.2016 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в частині вирішення питання заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема щодо чинності (дії або закінчення строку дії) ухвали про арешт майна, накладеного на автомобіль Тойота Кемрі д. н. з. СВ 1690 ВА, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Відповідно до заяви про розяснення судового рішення, ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року, під час досудового розслідування був застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_2, а саме на автомобіль НОМЕР_1, шляхом заборони відчуження цього автомобіля. Відповідно до абзацу 2-го резолютивної частини ухвали від 24 грудня 2015 року (про накладення арешту на майно), час дії ухвали про накладення арешту на майно, автомобіль НОМЕР_1, шляхом заборони відчуження цього автомобіля, який належить ОСОБА_2, до закінчення досудового розслідування. Ухвалою суду від 25.03.2016 року, ОСОБА_2, звільнений від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито, питання скасування заходів забезпечення кримінального провадження (скасування арешту майна, шляхом заборони відчуження автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2І.) не вирішувалось, а тому судове рішення є незрозумілим, оскільки зясовано, що на даний час встановлена судом заборона на період досудового розслідування, ще діє.

Отже, головною підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.

Виходячи із змісту заяви адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах підзахисного ОСОБА_2, незрозумілим і таким, що потребує роз'яснення є зміст ухвали (мотивувальна та резолютивна) частини від 25.03.2016 року.

За таких обставин, слід роз'яснити ухвалу суду від 25.03.2016 року, а саме, щодо питань накладення арешт, строку дії та скасування арешту майна.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, а тому судом у відповідності з ч. 2 ст. 380 КПК України, визнано можливим розгляд заяви за їх відсутності.

Відповідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, ухвалою роз'яснює рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 КПК України, судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

За ч. 3 ст. 371 КПК України, ухвала постоновляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Згідно зі ст. 372 КПК України, ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

назви та складу суду, секретаря судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

прізвища, імя і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;

сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням:

суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається;

встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням:

висновків суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

З огляду на викладене, у судовому засіданні сторонами кримінального провадження не піднімалось перед судом питання про заходи забезпечення кримінального провадження, а тому судом таке питання не вирішувалось, і в ухвалі від 25.03.2016 року, не відображалось.

Що стосується накладення арешту на майно відповідно до ухвали слідчого судді від 24 грудня 2015 року, то в абзаці 2-му резолютивної частини цієї ухвали чітко зазначено строк дії ухвали (арешту майна) до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення прокурором або слідчим відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2-х місяців з дня повідомлення особі про підозру.

За ст. 283 КПК України, формою закінчення досудового розслідування може бути: закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення до суду з обвинувальним актом.

Аналізуючи норми Кримінального процесуального кодексу України, слід зазначити, що досудове розслідування закінчується з моменту звернення прокурора до суду з відповідним процесуальним документом.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до Іванківського районного суду 18 лютого 2016 року, а, отже, саме з цією датою слід повязувати закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що слідчий суддя визначив в ухвалі від 24.12.2015 року строк її дії до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, то, відповідно, 18 лютого 2016 року, із закінченням досудового розслідування, припинила дію і дана ухвала слідчого судді, що в свою чергу потягло за собою припинення арешту майна, тому твердження захисника адвоката ОСОБА_1, про продовження дії ухвали про арешт майна, суд вважає безпідставним.

Зважаючи на це у суду під час постановлення ухвали від 25.03.2016 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності не було підстав вирішувати питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки на той момент такі заходи були відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 380 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Розяснити ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 25 березня 2016 року, зазначивши, що питання заходів забезпечення кримінального провадження, обумовлених п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 24 грудня 2015 року, судом не вирішувалося та в ухвалі не відображалося, оскільки на момент розгляду справи судом ухвала слідчого судді від 24 грудня 2015 року про накладення арешту на майно - автомобіль НОМЕР_2, припинила свою дію.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: