Ухвала суду № 58531568, 08.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2013 р.Справа № 1570/3736/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

ОСОБА_1

при секретарі Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Рівєра» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Рівєра» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області №0000112301 від 19.01.2012 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та їх реальність, то висновки податкового органу в актах перевірки не відповідають дійсності та податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Рівєра» задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області №0000112301 від 19.01.2012 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області у період з 29.11.2011 року по 19.12.2011 року на підставі направлень проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Чорноморська Рівєра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1840/23/32863511 від 26.12.2012 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Чорноморська Рівєра», зокрема, ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.2 ст.140, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено показники по рядку 24 Декларації «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту» у сумі 494920 грн., а саме за травень 2011 року у сумі 80718 грн., за липень 2011 року у сумі 237250 грн., за серпень 2011 року у сумі 176952 грн.

Підставою для висновку в акті перевірки про завищення позивачем податкового кредиту стали акт №7470/23-209/37015646 від 24.10.2011 року «Про результати документальної виїзної перевірки ПП «Крембітпостач» щодо включення сум до податкового кредиту за липень 2011 року», яким встановлено взаємовідносини ПП «Крембітпостач» з ПП «АВ-Магістраль», які мають ознаки нікчемності, відсутність на ПП «АВ-Магістраль» необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, Довідка №562/23-04-37290423 від 28.11.2011 року «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» з питань взаємовідносин з платником податків ПП «АВ-Магістраль» щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ за період липень, серпень 2011 року», якою встановлено нікчемність правочинів, акт №8137/23-209/34987494 від 30.11.2011 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Крембітпостач» з питань правильності включення сум ПДВ до податкового кредиту за травень та серпень 2011 року, у звязку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження «Крембітпостач» на запити Кременчуцької ОДПІ №35480/10 від 20.09.2011 року, №39354/10 від 14.10.2011 року», яким встановлено нікчемність правочинів з ТОВ «Чорноморська Рівєра» та ПП «АВ-Магістраль».

На підставі встановлених порушень ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 19.01.2012 року, яким зменшено позивачу розмір відємного значення по податку на додану вартість у сумі 494920 грн..

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову та вважає, що при винесенні постанови судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, основними видами діяльності позивач за КВЕД є будівництво будівель, управління нерухомим майном, організація будівництва обєктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, монтаж та встановлення збірних конструкцій, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води.

25.01.2011 року ТОВ «Крембітпостач» та ТОВ «Чорноморська Рівєра» укладено договір №3/11-П на поставку нафтопродуктів, згідно якого ТОВ «Крембітпостач» зобовязується у відповідності з замовленням передати у власність ТОВ «Чорноморська Рівєра» бітум нафтовий дорожній вязкий 60/90 ДСТУ 4044-2001, бітум нафтовий дорожній вязкий 90/130 ДСТУ 4044-2001, бензин автомобільний А-80 ДСТУ 4063-2001, паливо дизельне Євромарки F виду ІІ ДСТУ 4840:2007, мазут паливний 100 ДСТУ 4058-2001, кількість, асортимент та ціна яких вказуються в заявках, специфікаціях та рахунках, що являються додатками до даного договору і складають його невідємну частину.

Пунктом 2 вказаного Договору передбачено, що ТОВ «Крембітпостач» зобовязується відвантажити ТОВ «Чорноморська Рівєра» товар у відповідності до поданої заявки згідно графіку відвантаження, узгодженому сторонами в специфікації, підписаній уповноваженими особами сторін. Відвантаження товару в адресу ТОВ «Чорноморська Рівєра» може здійснюватися через експедиторську компанію, вказану ТОВ «Чорноморська Рівєра». Передача власності на товар здійснюється в пункті наливу-зливу відповідальній особі ТОВ «Чорноморська Рівєра» або перевізника в порядку, що визначається чинним законодавством для даного типу товару. Кожна партія товару супроводжується відповідними відвантажувальними документами (товаросупроводжуюча накладна, податкова накладна) та паспортами якості виробника. Загальна кількість товару відвантажуваного товару може відрізнятись від передбаченого заявкою, але не більше ніж на 10%.

Відповідно до п.4 Договору підставою для оплати товару являється рахунок, виставлений ТОВ «Крембітпостач». Оплата товару здійснюється ТОВ «Чорноморська Рівєра» шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Крембітпостач».

При поставці товару ТОВ «Крембітпостач» виписано позивачу податкові накладні №30, №31, №32 від 14.05.2011 року, які в травні 2011 року останнім включені до податкового кредиту.

На підтвердження поставки товару позивачем надано видаткові накладні №РН-0000114, №РН-0000115, №РН-0000117 від 14.05.2011 року, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення, оскільки оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Крембітпостач».

18.03.2011 року між ТОВ «Чорноморська Рівєра» та ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» укладено договір №БД-9 купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним транспортом або самовивозу, згідно якого ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» зобовязується поставити, а ТОВ «Чорноморська Рівєра» прийняти і сплатити вартість нафтопродуктів та поставки в порядку і на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до нього.

Відповідно до п.3 Договору постачання продукції здійснюється автомобільним транспортом по реквізитах, наданих ТОВ «Чорноморська Рівєра»у відвантажувальній заявці. На відпуск продукції оформлюється товарно-транспортна накладна.

Згідно із п.4 Договору ТОВ «Чорноморська Рівєра» проводить оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» або інших вказаних ним реквізитах.

При поставці товару ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд» виписано позивачу податкові накладні №35 від 13.07.2011 року, №40 від 14.07.2011 року, №49 від 19.07.2011 року, №52 від 20.07.2011 року, №53 від 20.07.2011 року, №61 від 24.07.2011 року, №64 від 27.07.2011 року, №71 від 29.07.2011 року, №5 від 01.08.2011 року, №37 від 16.08.2011 року, №43 від 19.08.2011 року, №44 від 20.08.2011 року, №45 від 22.08.2011 року, №51 від 26.08.2011 року, №55 від 29.08.2011 року, №60 від 31.08.2011 року, які в липні, серпні 2011 року включені останнім до податкового кредиту.

На підтвердження поставки товару надано видаткові накладні №РН-0000205 від 13.07.2011 року, №РН-0000218 від 19.07.2011 року, №РН-0000221 від 20.07.2011 року, №0000222 від 21.07.2011 року, №РН-0000229 від 24.07.2011 року, №РН-0000236 від 29.07.2011 року, №РН-0000275 від 16.08.2011 року, №РН-0000280 від 20.08.2011 року, №РН-0000281 від 20.08.2011 року, №РН-0000288 від 26.08.2011 року, №№РН-0000299 від 31.08.2011 року, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення, оскільки оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд».

Крім того, 25.07.2011 року між ТОВ «Чорноморська Рівєра» та ПП «Крембітпостач» укладено генеральний договір №45/11-П на поставку нафтопродуктів, за яким ПП «Крембітпостач» зобовязується поставити ТОВ «Чорноморська Рівєра» бітум нафтовий дорожній вязкий 60/90 ДСТУ 4044-2001, бітум нафтовий дорожній вязкий 90/130 ДСТУ 4044-2001, а ТОВ «Чорноморська Рівєра» зобовязується прийняти та оплатити продукцію, номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати якої визначаються специфікаціях, що являються невідємними частинами договору.

Пунктом 3 Договору передбачено, що продукція постачається ПП «Крембітпостач» партіями автомобільним або залізничним транспортом за реквізитами, вказаними ТОВ «Чорноморська Рівєра» у відвантажувальній заявці.

При поставці товару ПП «Крембітпостач» виписано позивачу податкові накладні №22, №23 від 30.07.2011 року, які в липні 2011 року включені позивачем до податкового кредиту.

На підтвердження поставки та оплати товару надано видаткову накладну №РН-0000080 від 30.07.2011 року, товарно-транспортну накладну та платіжне доручення.

Крім того, на виконання укладених договорів позивачем надано заявки на поставку продукції, специфікації, підписані уповноваженими особами, якими визначено кількість, асортимент, ціна, графік відвантаження нафто продукції та рахунки-фактури.

Придбані нафтопродукти зберігались у тимчасовому бітумосховищі, переданому ТОВ «Чорноморська Рівєра» за договором оренди №01/10/10 А від 01.10.2010 року та використовувалися з метою отримання прибутку.

Також, придбані нафтопродукти проходили випробовування та інші види інженерних та лабораторних робіт згідно договору №173 від 15.02.2011 року та протоколами випробування органічного вяжучого.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання позивачем у постачальників товарів ПП «Крембітпостач», ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд», ТОВ «Крембітпостач», на які позивач як платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу розміру відємного значення по податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вище наведених вимог Податкового Кодексу України.

Між тим, отримані позивачем документи (договори, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні та інш.), на які в тому числі послався суд першої інстанції, дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів (послуг) своїм безпосереднім постачальникам, які видали йому податкові накладні, маючи статус платників податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм Податкового кодексу України якими встановлено порядок та підстави формування податкового кредиту.

В свою чергу податковим органом не спростовано, що на момент складення вище зазначеними контрагентами позивача податкових накладних, за якими останнім сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваному повідомленні - рішенні, вказані контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Крім іншого, як вбачається з акту перевірки та апеляційної скарги, податковий орган прийшов до висновку, що господарські відносини позивача з вище вказаними контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків та вказані правочини визнані нікчемними.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, з урахуванням вище вказаних норм та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між позивачем та ПП «Крембітпостач», ТОВ «Торговий дім «Укрнафтотрейд», ТОВ «Крембітпостач», в тому числі як вказано в акті з урахуванням відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, відсутності персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки сама по собі відсутність вказаних умов не може свідчити про фіктивність господарських операцій, адже підприємства - постачальники можуть здійснювати реальні торгові операції та надавати відповідні послуги і необов'язково мають бути виробником товару.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: