Ухвала суду № 58526453, 27.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р.Справа № 2-а-4923/08/1570

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

ОСОБА_1

при секретарі Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Київського району м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»до Ізмаїльської Обєднаної державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Прокуратури Київського району м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування по ПДВ, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське Пароплавство» звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Ізмаїльської Обєднаної державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської Обєднаної державної податкової інспекції Одеської області №0001912304/0 від 18.09.2007 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2007р. у розмірі 374694грн. та стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України в Одеській області суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 374694грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. допущено заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство».

В обґрунтування позову позивачем зазначалося про відсутність будь-яких порушень з боку ВАТ "Українське Дунайське Пароплавство" положень, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, а саме п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з п.п.7.7.1. п.7.1. ст.7 зазначеного Закону має від'ємне значення, то право на утримання бюджетного відшкодування виникає в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської Обєднаної державної податкової інспекції Одеської області №0001912304/0 від 18.09.2007 року. Стягнуто з державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 374694 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство»судовий збір у сумі 1703грн..

В апеляційній скарзі Прокуратури Київського району м.Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Прокуратури Київського району м.Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період часу з 28.08.2007р. по 07.09.2007р. на підставі направлення №773 від 27.08.2007р. та відповідно до наказу Начальника Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від №342 від 23.08.2007р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу документальних перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб ОСОБА_2, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб ОСОБА_3 та старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу документальних перевірок СГ юридичних осіб ОСОБА_4 Ізмаїльської ОДПІ Одеської області була проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого Акціонерного Товариства «Українське Дунайське Пароплавство»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2007року, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок.

За наслідками вказаної перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області був складений акт №01312304/01125821 від 14.09.2007р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ «Українське Дунайське Пароплавство»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за червень 2007року», у висновках якого наголошено на порушення ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (чинного на момент проведення перевірки), внаслідок чого Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2007р. на 374694грн.

На підставі складеного акта перевірки №01312304/01125821 від 14.09.2007р. Ізмаїльською ОДПІ Одеської області винесено податкове повідомлення-рішення №0001912304/0 від 18.09.2007року., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2007р. у розмірі 374694грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що зменшення ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»суми бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2007р. у загальному розмірі 374694,00грн. податковим органом здійснено неправомірно, безпідставно та в порушення вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства України.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно декларації по податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007року, наданих до податкового органу, ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»визначило відємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду у розмірі 472406грн., сума залишку від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду склала 3576707грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду склала 1059300грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена позивачем - отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) склала 972523грн., та сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, склала 972523грн. Разом з декларацією позивачем був наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, та відповідно заява про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача в установі банку.

При цьому, фактична сплата позивачем суми ПДВ у загальному розмірі 972523грн. у попередньому звітному періоді - травні 2007року в ціні отриманих товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів, послуг, податковим органом не заперечується та не спростовується, а лише наголошується на тому, що виставлена до відшкодування сума ПДВ у розмірі 972523грн., хоча і була у повному обсязі фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді, тобто у травні 2007р., однак визначена з урахуванням суми податкового кредиту, фактично сплаченого, у тому числі, в минулих звітних періодах, що передували травню 2007р.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», суд першої інстанції застосував положення пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97, яким визначено порядок відшкодування з Державного бюджету України відємного значення суми податку, що підлягає сплаті, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (роботі, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, тобто надмірно сплаченого податку, та строки проведення таких розрахунків.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтовані висновки, з якими погоджується колегія суддів, про те, що Закон «Про податок на додану вартість»не повязує право на бюджетне відшкодування виключно з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товарів (послуг), здійсненими у такому попередньому податковому періоді, та формуванням і сплатою, у звязку з цим, податкового кредиту у такому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми відємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною оплатою податку на додану вартість постачальникам товарів, зокрема, у попередньому податковому періоді.

Тобто, визначальним фактором права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді за отримані товари (роботи, послуги) у попередньому/попередніх періодах, здійснена у даному випадку позивачем з отриманням наявних у матеріалах справи відповідних податкових накладних, актів приймання-передачі, платіжних доручень про перерахування грошових коштів, тощо.

Згідно дослідженого судом першої інстанції розрахунку суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ), в якому визначається сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), вбачається, що сума бюджетного відшкодування дорівнює означеній сумі податкового кредиту такого попереднього податкового періоду, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді, та, зокрема, складає 972523,00грн.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Прокуратури Київського району м.Одеси про завищення позивачем заявленої до відшкодування суми за червень 2007 року в розмірі 374694 грн., оскільки вони спростовуються вище наведеними приписами Закону та обґрунтованими висновками суду першої інстанції про те, що з фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у звітному податковому періоді (травні 2007р.), у позивача виникло повноцінне право отримати бюджетне відшкодування у наступному податковому періоді червні 2007р. в межах сплачених сум податку у попередньому звітному податковому періоді травні 2007р., що у даному випадку в повному обсязі й було дотримано позивачем ВАТ «Українське Дунайське пароплавство».

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає та вважає такими, які ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Прокуратури Київського району м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2012 року.

Головуючий:

Судді: