Постанова № 58525678, 08.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1012/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області і заступника директора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - Кургана Сергія Павловича, головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - Лисого Сергія Олександровича про визнання дій протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз» звернулося до суду з позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області і заступника директора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - Кургана С.П., головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - Лисого С.О. про скасування постанови №52 від 26.02.2016 року, визнання протиправними дій головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Лисого С.О. щодо прийняття постанови №52 від 26.02.2016 року, щодо проведення позапланової перевірки, скасування припису від 12.02.2016 року, визнання протиправними дій заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Кургана С.П. щодо складання та підписання припису від 12.02.2016 року.

Свої позовні вимоги ТОВ «Союз» обґрунтувало незаконністю спірних рішень. дій та бездіяльності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Союз» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з повної необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було видано направлення від 9 лютого 2016 року № 176 на проведення позапланової перевірки будівництва позивача за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/1.

Вищенаведене направлення було видано у зв'язку з начебто виявленим за зазначеною адресою самочинним будівництвом, замовником якого є позивач (п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

12 лютого 2016 року відповідачем було проведено перевірку вищенаведеного будівництва, за результатами якої складено акт від 12 лютого 2016 року.

У вищенаведеному акті здійснено висновок про порушення позивачем ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зміст порушення полягав у здійсненні будівельних робіт у відсутності Дозволу.

Факт відсутності дозволу було здійснено виключно на підставі відсутності відповідних відомостей в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт. Будь-яких інших підстав для зазначених висновків перевірки не малося.

12 лютого 2016 року відповідачем було видано припис про зупинення будівельних робіт позивачем за вищенаведеною адресою.

26 лютого 2016 року відповідачем було прийнято постанову № 52 про накладення на позивача 1240200 гривень штрафу на підставі п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, будівельні роботи можуть виконуватися виключно після отримання Дозволу.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затвердженого постановою КМ України від 23 травня 2011 року N 553), підставами для проведення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Таким чином, органи Державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити перевірки виключно у разі наявності достовірних даних про факт самочинного будівництва.

У даному випадку висновок про самочинність об'єкту було здійснено виключно на підставі відсутності даних про дозвіл на будівельні роботи у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Частинами 2-4 ст. 37 того ж Закону регламентовано Порядок видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 5 ст. 37 того ж Закону передбачено, що у разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов'язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.

Таким чином, існує два варіанта отримання дозволу на будівництво, а саме шляхом отримання відповідного документа (з реєстрацією в Реєстрі) та за принципом «мовчазної згоди» в бездокументарній формі (без реєстрації в Реєстрі).

При цьому, у разі не вирішення питання надання дозволу або відмови у такому наданні територіальним органом архітектурно-будівельної інспекції (при «включенні» механізму отримання Дозволу за принципом мовчазної згоди) зазначене питання вирішує Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

При порушенні строків вирішення вищенаведеного питання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовник будівництва отримує дозвіл на будівництво за принципом «мовчазної згоди».

З матеріалів справи вбачається, що питання отримання дозволу або відмови у видачі такого на вищенаведене будівництво вирішувалося відповідачами більш ніж рік, всупереч встановленому Законом строку у 20 днів (ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Так, Декларацію про початок виконання підготовчих робіт відповідачем було зареєстровано 30 грудня 2014 року, а Дозвіл на виконання будівельних робіт позивач отримав від Державної архітектурно-будівельної інспекції України (а не її територіального органу в Одеській області) лише 23 лютого 2016 року. В звичайному порядку позивач мав отримати Дозвіл від територіального органу ще у 2015 році.

Відомості про видавника Дозволу і строки його видачі дають достатніх підстав для висновку про те, що позивач на час проведення перевірки (9 лютого 2016 року) мав Дозвіл на виконання будівельних робіт за принципом «мовчазної згоди».

Тобто, його будівництво не було самочинним.

Будь-яких доказів на спростування зазначених висновків відповідачем в ході перевірки або в судовому засіданні не надано.

Тобто, відповідач повинен був довести, що для проведення перевірки, направлення припису та накладення спірних штрафних санкцій позивач не отримав Дозвіл, як в звичайному порядку, так і за принципом мовчазної згоди. Лише за наявності достовірних відомостей, підтверджених належними та допустимими доказами, він мав право проводити перевірку, направляти приписи та накладати штрафні санкції.

Таких доказів у відповідача не мається взагалі.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно правових висновків Верховного суду України (обов'язкових для адміністративних судів - 244-2 КАС України) в постанові від 10 червня 2008року (справа № 21-167во08) покладення судом обов'язку доказування на позивача є неприпустимим.

Отже, відсутність факту будівництва позивачем саме самочинного, відсутність підстав заявлених відповідачем для проведення вищенаведеної перевірки, наявність у нього дозволів, як в документарній формі так і за принципом «мовчазної згоди» на будівництво, спірні дії щодо проведення перевірки та рішення є протиправними.

Однак, колегія суддів не погоджується, що дії щодо складенню акту перевірки і припису їх підписання є належним способом захисту порушених прав позивача, тобто можуть бути задоволені.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повну необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його часткового задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» - задовольнити частково.

Визнати дії департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо проведення 12 лютого 2016 року позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» (направлення від 9 лютого 2016 року № 176) - протиправними.

Припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 12 лютого 2016 року щодо зупинення замовником будівельних робіт (товариство з обмеженою відповідальністю «Союз») за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/1 - скасувати.

Постанову департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 26 лютого 2016 року № 52 - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/