Постанова № 5851776, 29.04.2009, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 2а-42/2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Байбари Г.А.

при секретарі Драгунцевій С.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Кобринської О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та виплати державної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська, в якому просила: визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська відносно відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років; зобовязати відповідача нарахувати і виплатити на її користь суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності із Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми” до рівня не менше прожиткового мінімуму на місяць за період з 2007 року по вересень 2008 року; зобовязати відповідача виплачувати щомісяця допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є матірю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначену Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинськата, що не відповідала розміру допомоги встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», визначеному на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років. Вона зверталася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська з заявою про перерахунок та виплату їй допомоги на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, але 29.12.2008 року отримала лист про відмову в цьому. Вважає, що в порушення норм Конституції України, законами України Про державний бюджет України на 2007 та на 2008 року обмежені її права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В судовому засіданні позивач підтримувала свій позов та надала пояснення аналогічні обґрунтуванню свого позову. Крім того пояснила, що на час народження дитини вона працювала в Санаторному дитячому закладі компенсуючого типу №41 у м. Дніпродзержинську. 30.09.2008 року звільнилася з роботи за власним бажанням та 07.10.2008 року працевлаштувалася на посаду продавця-консультанта в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1». Просить задовольнити її позов.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська - Кобринська О.Ю. в судовому засіданні позов не визнала. Н адала суду письмові заперечення проти позову та пояснила, що нарахування та виплата допомоги позивачу проводилась відповідно Законів України «Про державний Бюджет України на 2007 рік» та «Про державний Бюджет України на 2008 рік» згідно яких встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Виплати ці здійснюювались за рахунок коштів та в межах субвенції з державного бюджету через Міністерство праці та соціальної політики України з подальшим перерахуванням їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Управління не встановлює розмір допомоги, а отримує бюджетні асигнування з бюджету від головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, яке в свою чергу отримує готовий програмний продукт, як додаток до лімітної довідки та паспорту бюджетної програми від головного розпорядника коштів - Міністерства праці та соціальної політики України. Вважає, що Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська взагалі не є належним відповідачем у справі. Рішення Конституційного суду, на яке посилається позивач, на думку відповідача не надає законодавчого права для виплат допомоги на рівні показника прожиткового мінімуму, оскільки виключно Законами України «Про державний Бюджет України» кожного року визначаються розміри соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а Законами України про державний Бюджет України на 2007, 2008 року не були збільшені видатки на соціальну допомогу. Представник відповідача також вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову на підставі статей 99, 100 КАС України, в звязку з пропущенням річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 9).

Позивач на період народження дитини і до 30.09.2008 року працювала в Санаторному дитячому закладі компенсуючого типу №41 м. Дніпродзержинська та знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З квітня 2007 року вона перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська і отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою №3197 від 19.12.2008 року (а.с.7).

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону, одним з видів державної допомоги сім'ям з дитиною є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції Закону України від 22.03.2001 року), згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Як поясняла в судовому засіданні представник відповідача, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу у 2007 році в розмірі встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», відповідно визначених цим Законом видатків. У 2008 році допомога виплачувалася відповідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

В абзаці 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік…» зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В пункті 14 ст. 71 цього Закону зазначено: призупинити дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Позивач не оспорювала в суді правильність розрахунку її допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до цього Закону, та Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік, але вважає, що цими законами звужено її право на отримання допомоги в більшому розмірі на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеному в Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" .

Згідно рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним, з часу винесення цього рішення Конституційного суду України.

Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

З урахуванням зазначеного рішення Конституційного суду України, при розрахунку розміру допомоги позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік був встановлений в наступних розмірах: з 01.01.2007 року 434 грн., з 01.04.2007 року 463 грн., 01.10.2007 року 470 грн.

Згідно довідки від 19.12.2008 року №3197 (а.с.7) Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 виплачувалася допомога в наступних розмірах: у 2007 році: квітень липень по 129,03 грн., серпень 132,64 грн., вересень 134,45 грн., жовтень 136,13 грн., листопад 140,05 грн., грудень 144,10 грн.; у 2008 році з січня по вересень включно по 144,10 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Таким чином, суд вважає, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідачем не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а діяння відповідача у справі щодо нараховування та виплати позивачу з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому від встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є неправомірними.

Проте, суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволені позову про зобовязання відповідача перерахувати та виплатити призначену їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період до 09 липня 2007 року, оскільки ця допомога нараховувалася відповідачем відповідно діючого на той час абзацу 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Суд також вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову про зобовязання відповідача перерахувати назначену їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період часу починаючи з 1 січня 2008 року до 30 вересня 2008 року, оскільки згідно пункту статті 23 розділу ІІ Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», статтю 15 якого викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Пункт 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону викладено у такій редакції: «3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року (50 відсотками, з 1 січня 2009 року -75 відсотками, з 1 січня 2010 року 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на даний час є чинним і підлягає застосуванню як органами соціального забезпечення так і судом.

Таким чином позивачу необхідно відмовити в задоволення позову про зобовязання відповідача виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, в період 1.01.2008 року до досягнення дитиною трирічного віку, враховуючи при цьому також те, що з 07.10.2008 року, як поясняла позивач в суді, вона працевлаштувалася на іншу роботу.

В запереченнях на позов та в судовому засіданні представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позову, на підставі ч.1 ст. 100 КАС України, в звязку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України.

Адміністративний позов надійшов до суду 05.01.2009 року. В судовому засіданні позивач пояснила, що їй було відомо про ухвалення рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року і після цього вона узнала про порушення її права на отримання соціальної допомоги в розмірі більшому, ніж той в якому вона їй виплачувалася. Але на протязі року після того як вона узнала про порушення свого права на отримання допомоги в більшому розмірі, вона не могла звернутися до суду з адміністративним позовом, бо постійно займалася доглядом за малою дитиною, яку не могла комусь залишити. Крім того у неї не було коштів на оплату правової допомоги з підготовки документів та позовної заяви до суду.

Суд визнав поважними ці причини пропущення позивачем строку його звернення до суду і, відповідно ч.2 ст. 100 КАС України, адміністративну справу розглядав та вирішував в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно ст. 94 КАС України, на користь позивача з бюджету м. Дніпродзержинська має бути стягнуто 3,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 11, 69, 71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та виплати державної допомоги,

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо відмови виплачувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з бюджету м. Дніпродзержинська ( УДК м. Дніпродзержинська, п/р № 31419537700013, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24232324, ГУДКУ м. Дніпропетровськ) на користь ОСОБА_1 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зави про апеляційне оскарження.

Суддя Байбара Г.А.