Постанова № 58516680, 17.06.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 р. Справа №818/609/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0052111703/67244 від 01.12.2015 року та № 0052121703/67241 від 01.12.2015 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства та підлягають скасуванню, оскільки анулювання суми пені за кредитним договором не є доходом та додатковим благом платника податків в розумінні Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, зазначивши, що посадовою особою ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в частині отримання доходу у вигляді додаткового блага платником податку-фізичною особою ОСОБА_3. Перевіркою було встановлено, що у 4 кварталі 2014 року громадянкою ОСОБА_3 було отримано додаткове благо в розмірі еквівалентному 134 097,5 грн. Анульована (прощена) заборгованість за кредитним договором, яка складається із нарахованої пені, є додатковим благом у розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу та підлягає включенню до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до підпункту «д» пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 вказаного розділу у редакції на момент його отримання (4 квартал 2014 року). Позивачка, отримавши дохід у вигляді додаткового блага від юридичної особи АТ «Райффайзен Банк Аваль», повинна була задекларувати його у сумі 134 097,51 грн. та сплатити податок на доходи фізичних осіб у сумі 22 552,98 грн. У зв'язку із встановленими обставинами, спірним податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2015 року позивачці визначено до сплати 22 552,98 грн. податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні санкції у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. У зв'язку із неподанням позивачкою декларації про доходи, одержані нею з 01 січня по 31 грудня 2014 року у вигляді додаткового блага (списання кредиту), спірним податковим повідомленням-рішенням від 31 грудня 2015 року № 0052121703/67241 на позивачку накладено штраф у розмірі 170 грн. Отже, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області вважає, що підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/30650/74/82658 від 20 березня 2008 року.

Листом від 17 жовтня 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив ОСОБА_3 про анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2008 року за нарахованою пенею в розмірі 134 097,51 грн. Вказаний лист позивач отримав 17 жовтня 2014 року, що підтверджується його підписом (а.с. 19).

Листом від 21.07.2015 року за № 04-2-0/1485 АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив контролюючий орган, що ОСОБА_3 у 4 кварталі 2014 року було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом (а.с. 30).

Після цього ДПІ у м. Сумах було направлено на адресу позивачки повідомлення від 03.02.2015 року за № 2324 про необхідність подання нею декларації про доходи, одержані нею з 01 січня по 31 грудня 2014 року у вигляді додаткового блага (списання кредиту).

Вказане повідомлення повернулось на адресу ДПІ у м. Сумах у зв'язку із неможливістю вручення.

ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в частині отримання доходу у вигляді додаткового блага платником податку-фізичною особою ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від 13.10.2015 року № 2691/18-19-17-03-19/2684711022/233 (а.с. 12-16).

У ході проведеної перевірки виявлено порушення позивачем абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано 22 552,98 грн. податку на доходи фізичних осіб, та порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, в результаті недекларування отриманих доходів за 2014 рік.

На підставі акта перевірки 01.12.2015 року ДПІ у м. Сумах були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0052111703/67244, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, на суму 28 191,23 грн. та № 0052121703/67241, яким на позивача, за неподання декларації про доходи за 2014 рік, накладено штраф у розмірі 170,00 грн. (а.с. 9-10).

Суд вважає, що дані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню з огляду на таке.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України .

Зокрема, абзацом «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.47, 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

В свою чергу визначення «доходів» наведене у пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), і розуміється як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У відповідності до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

З контексту наведених норм Кодексу слідує, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, в 2014 році ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позивачу анульовано нараховану пеню за кредитним договором від 20.03.2008 року № 014/30650/74/82658 в розмірі 134 097,51 грн., а не сам борг за даним кредитним договором.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що пеня, яка була нарахована позивачу внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання за кредитним договором, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Скасована ОСОБА_3 банком пеня у розмірі 134 097,51 грн. не є доходом, отриманим позивачем як додаткове благо, оскільки на відміну від суми кредиту, що надається безпосередньо позичальнику, неустойка (в тому числі у вигляді пені) ним не отримується, та вказана сума стягується на розсуд самого банку. Отже, виходячи із вище викладеного, податкове повідомлення-рішення від 01.12.2015 року № 0052111703/67244 підлягає скасуванню.

Аналогічні правові висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 № К/800/53784/15, 31.05.2016 № К/800/63798/14, від 01.03.2016 № К/800/5293/15, від 08.12.2015 № К/800/36455/15.

Стосовно позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2015 року № 0052121703/67241, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Відповідно до пп. 168.2.1. ст. 168 Податкового кодексу України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Отже, обов'язок подання податкової декларації виникає лише у разі отримання доходу. Оскільки анулювання пені за кредитним договором не є доходом, то і обов'язок у позивача щодо подання декларації про доходи у 2014 році відсутній.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2015 року № 0052111703/67244 та № 0052121703/67241 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до квитанції від 18.05.2016 року № 0.0.554186288.1 позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн. (а.с. 26).

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області суму судового збору в розмірі 551,20 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4 800,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрім іншого, витрати на правову допомогу.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи, зокрема, журналів судових засідань від 08.06.2016 та 16.06.2016, судом встановлено, що ОСОБА_1, який надавав правову допомогу позивачу, витратив на участь в судових засіданнях 0 год. 42 хв. 08 с. робочого часу, крім того, суд вважає, на складання позовної заяви достатньо 1 год, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році становить 1 450,00 грн., а тому підлягає відшкодуванню 987,42 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу за фактично відпрацьований робочий час, а саме, за складання позовної заяви та участь в судовому засіданні у загальному розмірі 987,42 грн.

З огляду на те, що позивачем не надано суду належного документального підтвердження здійснення інших витрат на правову допомогу, решта суми витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є необґрунтованою та не може бути стягнута з відповідача.

Отже, суд, проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що оскільки мінімальна заробітна плата з 01 травня 2016 року становить 1 450,00 грн., а граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу за годину участі особи становить 580,00 грн, то понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 987,42 грн. підлягають стягненню з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2015 року № 0052111703/67244 та № 0052121703/67241.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 40000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (Покровська площа, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39563287) суму судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.) та 987,42 грн. (дев'ятсот вісімдесят сім гривень 42 коп.) витрат на правову допомогу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 22.06.2016 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек