Постанова № 58516154, 13.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа № 917/2180/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2, від 25.01.16 р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 04.2-17/2/3072, від 30.12.15 р.

1-ї 3-ї особи: ОСОБА_2, довіреність № 04.2-17/2/2376, від 11.11.14 р.

апелянта: ОСОБА_3, довіреність від 01.11.15 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№447 П/1-42) та апеляційну скаргу ТОВ "Весо" (вх. №561 П/1-42) на рішення господарського суду Полтавської області від 12 січня 2016 року у справі № 917/2180/15

за позовом Приватного підприємства "Еліт", м. Полтава,

до Полтавської міської ради, м. Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Виконавчий комітет Полтавської міської ради, м. Полтава, 2. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, м. Полтава,

про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року Приватне підприємство "Еліт" (позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області із позовною заявою до відповідача Полтавської міської ради, в якій просило суд визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 19 квітня 2012 року, укладений між Полтавською міською радою та ПП "Еліт" та зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради від 23 квітня 2012 року за №324-П, шляхом викладення пункту 3.1 в редакції додаткової угоди від 14 листопада 2014 року, а саме: "Цей договір укладено на термін з 30 січня 2015 року по 30 січня 2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів по закінченню строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію", та покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12 січня 2016 року у справі № 917/2180/15 (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено повністю, додатковим рішенням господарського суду Полтавської області від 05 лютого 2016 року, стягнуто з Полтавської міської ради на користь ПП "ЕЛІТ" 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення господарським судом Полтавської обл. норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12 січня 2016 року у справі № 917/2180/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Приватне підприємство "Еліт" не надано належних доказів підтвердження обставин щодо звернення саме до Полтавської міської ради з листами-повідомленнями стосовно поновлення договору оренди землі, оскільки вказані листи були надіслані Виконавчому комітету Полтавської міської ради Міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру", що є окремою юридичною особою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2016 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 02.03.2016 року на 11:30 год.

ТОВ "Весо" з рішенням господарського суду першої інстанції також не погодилося, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що продовження договору оренди землі від 19 квітня 2012 року, укладеного між Полтавською міською радою та ПП Еліт, є неприпустимим, виходячи з існування спору між ТОВ "Весо" та ПП Еліт щодо меж земельних ділянок, що знаходяться в користуванні останніх. А відтак, на думку ТОВ "Весо" у разі продовження договору оренди землі від 19 квітня 2012 року буде здійснено порушення його права користування земельною ділянкою, оскільки фактично на підставі вказаного договору ПП Еліт користується частиною земельної ділянки скаржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Весо" було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 02.03.2016 року на 11:30 год., а також обєднано апеляційні скарги відповідача та ТОВ "Весо" в одне апеляційне провадження.

Постановою Вищого господарського суду від 14 квітня 2016 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Еліт" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02 березня 2016 року у справі № 917/2180/15 задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року розгляд справи було призначено на 08.06.2016 року на 11:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року розгляд справи було відкладено на 13.06.2016 року на 12:30 год.

13 червня 2016 року від Полтавської міської ради надійшла додаткові документи по справі (вх.№6033).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу відповідача.

Представник ТОВ "Весо" у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу ТОВ "Весо".

Представник третьої особи- Виконавчий комітет Полтавської міської ради в судовому засіданні зазначив, що підтримує апеляційну скаргу відповідача, вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2428 від 02.03.2016 року) та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що на виконання вимог статті 33 Закону України Про оренду землі та умов договору оренди землі від 10.04.2012 року позивач, продовжуючи користуватися земельною ділянкою та сплачуючи і надалі кошти за користування землею на умовах оренди, 14 листопада 2014 року звернувся до позивача щодо подовження договірних відносин в користуванні земельною ділянкою.

При цьому, листом №12 від 14.11.2014р. ПП Еліт було направлено проект Договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012р. з зазначенням дати 14 листопада 2014 року. Ці зміни стосуються п. 3.1 договору від 19.04.2012р., а саме продовження строку його дії до 30.01.2018 р. Повторно 01.12.2014р. за листом №20 позивачем було надіслано проект змін до договору від 19.04.2012р. в частині п.3.1, а саме: з визначенням терміну продовження дії договору з 30 січня 2015 року по ЗО січня 2018 року.

Проте, як стверджує позивач, запропонований орендарем проект додаткової угоди, що був надісланий за листами №12 від 14.11.2014 року та №20 від 01.12.2014 року не був підписаний відповідачем, а був повернутий позивачеві, що свідчить про порушення відповідачем прав останнього на поновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Представник третьої особи - Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру в судове засідання не з явився, 13.06.2016 року на адресу апеляційного господарського суду від вказаної третьої особи надійшло клопотання, в якому вона просила розглядати справу без участі її представника, а також зазначила, що підтримує апеляційні скарги відповідача та ТОВ "Весо".

А тому колегія суддів розглядає апеляційні скарги за відсутності представника Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи Полтавської міської ради та ТОВ "Весо", перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам законодавства зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення позачергової девятнадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 30 січня 2012 року між Полтавською міською радою, орендодавцем та Приватним підприємством Еліт, орендарем, було укладено договір оренди землі від 19 квітня 2012 року, за умовами якого орендодавець передав орендарю в строкове на період з 30 січня 2012 року по 30 січня 2015 року платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5310137000:15:006:0362) загальною площею 202 кв.м для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень, яка знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 1/23.

На земельній ділянці знаходяться обєкт нерухомого майна нежитлові приміщення, що є власністю ПП Еліт ( свідоцтво про право власності від 12.02.2013р., а. с. 31).

Відповідно до пункту 3.1 договору останній було укладено на 3 роки, а саме: з 30 січня 2012 року по 30 січня 2015 року. При цьому за п. 14.1 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис від 23 квітня 2012 року за №324-П.

У пункті 3.1 договору сторони обумовили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Разом з цим, пункт 3.2 договору містить застереження, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором. За цим же пунктом угоди сторони визначилися, що письмове заперечення здійснюється орендодавцем листом-повідомленням.

Як свідчать матеріали справи, до спливу зазначеної дати (30 січня 2015 року), продовжуючи користуватися земельною ділянкою та сплачуючи кошти за користування землею на умовах оренди після цієї дати, підприємство-орендар 14 листопада 2014 року звернулося до виконавчого комітету Полтавської міської ради та Міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконкому цієї ради щодо подовження договірних відносин в користуванні земельною ділянкою, оскільки відповідно до Положення про Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, затв. рішенням тридцять шостої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 05.12.2013р. на останнє покладено функцію організації оформлення договорів оренди землі та здійснення їх реєстрації.

Листом №12 від 14.11.2014р. ПП Еліт було направлено проект Договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012р. з зазначенням дати 14 листопада 2014 року. Ці зміни стосуються п. 3.1 договору від 19.04.2012р., а саме продовження строку його дії до 30.01.2020р. (а.с. 18, 20). Повторно 01.12.2014р. за листом №20 позивач-орендар на адресу виконавчого комітету Полтавської міської ради та Міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконкому цієї ради надіслав проект змін до договору від 19.04.2012р. (а.с. 19, 68) в частині п.3.1, а саме: з визначенням терміну продовження дії договору з 30 січня 2015 року по 30 січня 2018 року.

Запропонований орендарем проект Додаткової угоди (в вигляді Договору про внесення змін) щодо продовження дії Договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012р., що був надісланий за листами №12 та №20, відповідно, від 14.11.2014р. та від 01.12.2014р., підписаний орендодавцем-відповідачем не був з поверненням виконавчим комітетом ради всіх 6 екз. проекту та формулюванням причин непідписання: якщо за законом договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до п. 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішенням міської ради. За відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, підстави для укладання договору оренди землі відсутні. Підставою для прийняття рішення є роз роблена документація із землеустрою. … для продовження права користування земельною ділянкою по вул.. Леніна, 1/23 приватному підприємству Еліт необхідно надати на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради документацію із землеустрою на земельну ділянку, розроблену на підставі проекту розподілу територій та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий управлінням Держземагентства у м. Полтаві… (див. лист виконкому від 22.12.2014р. №04.2-27/1/12187, 04.2-27/1/12591, 04.2-27/1/12602, а.с. 21-22).

Зі змісту позовної заяви вбачається, позивач в обґрунтування позову посилається на те, що всупереч вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" позивач відмовляється підписувати вказану вище додаткову угоду, що є зволіканням з боку орендодавця та порушує права орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, за твердженням позивача, належним способом захисту його порушеного права є визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 19 квітня 2012 року, укладеного між Полтавською міською радою та ПП Еліт та зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради від 23.04.2012р. за №324-П, шляхом викладення пункту 3.1 в редакції додаткової угоди від 14.11.2014р., а саме: Цей договір укладено на термін з 30 січня 2015 року по 30 січня 2018 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію ( в редакції клопотання вх. №16689 від 17.11.2015р.).

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі " закріплено дві умови щодо процедури поновлення договірних відносин по оренді землі:

1)при використанні принципу переважності права на оренду землі колишнього орендаря, дотримання останнім терміну повідомлення орендодавця про такі наміри (поновлення договору на новий строк) до закінчення строку дії договору;

2)у разі де-факто користування орендарем земельною ділянкою після сплину строку договору оренди землі і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

При цьому, за висновком господарського суду першої інстанції, взаємовідносини сторін щодо поновлення договору оренди землі підпадають під дію як першої, так і другої умови, наведеної вище та врегульованої статтею 33 ЗУ Про оренду землі, оскільки підприємство-орендар своєчасно до сплину терміну дії договору оренди землі від 19 квітня 2012 р. повідомило про наміри продовжити договірні взаємовідносини, після 30 січня 2015 року продовжувало платно користуватися земельною ділянкою (на останній знаходяться обєкти нерухомості) і не було у місячний строк після цієї дати повідомлено письмово (листом-повідомленням) орендодавцем про заперечення у поновленні договору.

Таким чином, за висновком господарського суду першої інстанції, наявні достатні підстави для задоволення позову.

Однак колегія суддів не може погодитися із таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

-власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

-уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Зі змісту вказаної норми випливає, що нею передбачено дві різних процедури поновлення договору оренди землі, а саме:

1)при використанні колишнім орендарем свого переважності права на оренду землі за наявності певних умов:

-добросовісності орендаря при виконанні умов договору;

-дотримання орендарем терміну повідомлення орендодавця про такі наміри (поновлення договору на новий строк) до закінчення строку дії договору;

-додання до такого повідомлення проекту додаткової угоди про поновлення договору;

-відсутності заперечення орендодавця протягом місяця з дня подання повідомлення та наявність позитивного рішення орендодавця (частина перша статті 33 Закону України "Про оренду землі" );

2)при фактичному користування орендарем земельною ділянкою за наявності наступних умов:

-продовження орендарем користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди;

-відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" ).

Слід зазначити, що за своєю суттю предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставою позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, підстави позову є обґрунтуванням вимог, які становлять предмет позову, у зв'язку з чим вони мають відповідати предмету позову.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання договору поновленим саме за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з цим позивач у позовній заяві підставами позову зазначає обставини, які стосуються поновлення договору в порядку іншої норми - частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка є відмінною від частини 6 цієї ж статті.

Отже предмет спору у даній справі не відповідає підставам позову, які наведені у позовній заяві.

При цьому суд, виходячи з принципу диспозитивності, не може самостійно виходити за межі позовних вимог, які обґрунтовані частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому у даній справі суд має вирішити спір про реалізацію права на продовження строку договору за частиною 6 Закону України "Про оренду землі".

Проаналізувавши зміст статті 33 Закону України "Про оренду землі" суд апеляційної інстанції зазначає, що визначений вказаною статтею обовязок орендодавця продовжити договірні правовідносини, кореспондується з обовязком орендаря, який претендує на таке продовження, звернутися до орендодавця з відповідною заявою про укладення додаткової угоди саме в порядку частини 6 даної статті (після спливу місячного терміну), додавши до такої заяви відповідний проект додаткової угоди.

При цьому слід зазначити, що такий обовязок випливає не тільки зі змісту статті 33 Закону України "Про оренду землі", а й загальної заінтересованості саме орендаря у продовженні договору, строк якого закінчений, оскільки без відповідного волевиявлення останнього орендодавець обмежений в можливості самостійного оформлення двостороннього правочину, як додаткової угоди.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено звернення до орендодавця про продовження дії договору, але таке звернення відбулось без дотримання вимог процедури продовження дії договору, встановленої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а в місячний термін до закінчення дії договору оренди земельної ділянки, тобто в порядку поновлення договору за частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

В свою чергу після спливу одного місяця з дня закінчення дії договору такого звернення з боку позивача не відбулось, що не дозволяє застосувати до даних правовідносин процедуру продовження договірних правовідносин, встановлену частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Окрім цього, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, право орендаря на поновлення договору оренди землі в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" може бути захищено лише у спеціальний спосіб, який передбачає оскарження дій орендодавця щодо зволікання в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди та спонукання орендодавця до укладення такої додаткової угоди.

При цьому, такий належний спосіб захисту права орендаря не передбачає внесення змін до вже існуючого договору оренди землі.

В той же час позивач не просить у позовній заяві суд визнати неправомірним зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди та спонукати до укладення додаткової угоди, а замість цього просить внести зміни до існуючого договору оренди землі, що не узгоджується із положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Отже такий спосіб захисту права орендаря як внесення змін до існуючого договору оренди землі є неналежним, так як не спрямований на захист права позивача на продовження терміну дії договору в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

А тому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача щодо порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

Що стосується апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо", то, на думку колегії суддів, зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню виключно з огляду на її прохальну частину (скасування оскаржуваного рішення).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Весо" свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що поновлення договору оренди землі від 19 квітня 2012 року порушить її права як користувача земельною ділянкою, яка перетинається із земельною ділянкою, орендованою за договором оренди землі від 19 квітня 2012 року.

Разом з цим, обставина перетинання земельними ділянками одна одною потребує спеціальних знань, у звязку з чим відповідно до статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України має доводитись висновком експерта.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити..

Судові витрати в порядку статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Весо" задовольнити.

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12 січня 2016 року у справі № 917/2180/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Еліт" (36000, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23) на користь Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36) 1339,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21 червня 2016 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Тихий П.В.