Рішення № 58516122, 21.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016

Справа №910/9228/16

за позовом Комунального підприємства "Тернопільелектротранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро праці Украпол"

про стягнення 5350 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.05.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро праці Украпол" про стягнення 5850 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати вартості наданих послуг за договором №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5850,00 грн., яку і просить стягнути позивач.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9228/16 та розгляд справи призначено на 07.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 відкладено розгляд справи на 21.06.2016 у зв’язку з неявкою представників сторін та невиконання сторонами вимог ухвали суду.

08.06.2016 відділом діловодства суду отримано від позивача заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості за договором №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015 у розмірі 500,00 грн., просить суд стягнути з відповідача 5350,00 грн. До вказаної заяви позивачем долучено оригінали документів, долучених до позову.

У судове засідання 21.06.2016 представники сторін не з’явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21955443 від 23.05.2016 (позивач) та №21955446 від 23.05.2016 (відповідач), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстру поштових відправлень суду та витягами з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до яких поштове відправлення з ухвалою суду від 07.06.2016 вручене позивачу 16.06.2016 та не вручене відповідачу під час доставки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

При цьому, 21.06.2016 відділом діловодства суду було отримано від позивача клопотання про розгляд справи без участі представника, до якого долучено докази направлення відповідачеві поданої 08.06.2016 заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 21.06.2016 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 21.06.2016 за відсутності представників сторін, та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану 08.06.2016, суд приймає її до розгляду з урахуванням того, що за змістом приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право на подання відповідної заяви.

У судовому засіданні 21.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2015 між Комунальним підприємством «Тернопільелектротранс» (володілець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро праці Украпол» (користувач, відповідач) було укладено договір №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень (далі-Договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Договору, предметом договору є використання площі на зовнішніх бортах транспортних засобів (тролейбусів) для розміщення рекламних зображень. Розміщення рекламних зображень здійснюється силами, засобами та за рахунок користувача.

Ескіз реклами, терміни її розміщення, ціна та інвентарний номер транспортного засобу, на якому розміщатиметься реклама, зазначається в окремому додатку до даного договору, який є основою для виставлення рахунків на оплату (п. 1.3. Договору).

При цьому, відповідно до п. 2.1.1. Договору, володілець зобов’язується забезпечити надання транспортних засобів для нанесення на них рекламних зображень протягом 5 робочих днів після проведення користувачем оплати, згідно з п. 3.2. договору.

За змістом п. 2.2.6. Договору, володілець має право відмовитись від договору, якщо користувач не вносить плату за договором та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 2.3.7. Договору передбачено, що після закінчення терміну розміщення реклами, що визначений в додатку, укладеному відповідно до п. 1.3. даного договору, користувач зобов’язується демонтувати рекламне зображення протягом 5 робочих днів.

Згідно з п. 3.1. Договору розмір плати за використання рекламної площі є узгоджений сторонами договору в додатку до даного договору, що укладається відповідно до п. 1.3. договору.

Володілець щомісячно до 5-го числа наступного за звітним місяцем оформляє та надає користувачу рахунки на оплату (п. 3.2. Договору).

Як встановлено п. 3.3. Договору, користувач проводить оплату за використання рекламної площі на транспортному засобі в повному об’ємі щомісяця до 10 числа, наступного за звітним місяцем, згідно з виставленим виконавцем рахунком.

В разі розірвання договору або закінчення терміну його дії, плата справляється до моменту виконання користувачем п. 2.3.7. даного договору

Відповідно до п. 7.1. Договору, договір вступає в дію з 30.06.2015 та діє по 29.06.2016. Після закінчення договору він може бути продовжений на новий термін за умови складання сторонами відповідного додатку до договору.

Згідно з Додатком №1 від 26.06.2015 до договору №06/15п/35 від 26.06.2015 сторонами погоджено інвентарний номер тролейбуса, вартість та термін розміщення реклами, а саме: тролейбус №168; термін розміщення реклами – з 30.06.2015 по 29.06.2016; ціна (міс) 650,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивачем було складено на ім’я відповідача рахунок №1568 від 16.07.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за липень 2015 на суму 671,67 грн.; рахунок №2208 від 31.08.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за серпень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №2372 від 24.09.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за вересень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №2615 від 21.10.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за жовтень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №3012 від 30.11.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за листопад 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №3142 від 23.12.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за грудень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №0064 від 22.01.2016 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за січень 2016 на суму 650,00 грн.; рахунок №0563 від 25.03.2016 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за лютий-березень 2016 на суму 1300,00 грн.; рахунок №0748 від 25.04.2016 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за квітень 2016 на суму 650,00 грн. (копії рахунків долучені до позову).

Судом встановлено, що 30.05.2016 відповідачем було сплачено позивачеві 500,00 грн. на підставі рахунку №2372 від 24.09.2015, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, поданою позивачем до суду 08.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про невиконання в повному обсязі відповідачем обов’язку з оплати вартості наданих послуг за договором №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015 за період з липня 2015 по квітень 2016, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5350,00 грн., яку і просить стягнути позивач, з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом,згідно з п. 3.2. договору №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015 володілець щомісячно до 5-го числа наступного за звітним місяцем оформляє та надає користувачу рахунки на оплату.

Як встановлено судом, позивачем було складено для відповідача рахунок №1568 від 16.07.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за липень 2015 на суму 671,67 грн.; рахунок №2208 від 31.08.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за серпень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №2372 від 24.09.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за вересень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №2615 від 21.10.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за жовтень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №3012 від 30.11.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за листопад 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №3142 від 23.12.2015 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за грудень 2015 на суму 650,00 грн.; рахунок №0064 від 22.01.2016 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за січень 2016 на суму 650,00 грн.; рахунок №0563 від 25.03.2016 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за лютий-березень 2016 на суму 1300,00 грн.; рахунок №0748 від 25.04.2016 за розміщення реклами на тролейбусі №168 за квітень 2016 на суму 650,00 грн. (копії рахунків долучені до позову).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, відповідно до п. 3.3. договору №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015, користувач проводить оплату за використання рекламної площі на транспортному засобі в повному об’ємі щомісяця до 10 числа, наступного за звітним місяцем, згідно з виставленим виконавцем рахунком.

Як встановлено судом, відповідно до долученої до позову карточки рахунку позивача, 12.02.2016 відповідачем було сплачено позивачеві 671,67 грн. (за липень 2015 року), що, було враховано позивачем при розрахунку суми позовних вимог.

Як встановлено судом, 30.05.2016, тобто після подання даного позову до суду, відповідачем було сплачено позивачеві 500,00 грн. на підставі рахунку №2372 від 24.09.2015, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, поданою позивачем до суду 08.06.2016. При цьому, суд наголошує, що позивачем було зменшено розмір позовних вимог з урахуванням вказаної оплати.

Таким чином, зазначені вище докази підтверджують, що у відповідача виникла заборгованість за договором №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015 за серпень (у сумі 650,00 грн.), вересень (у сумі 150,00 грн.), жовтень (у сумі 650,00 грн.), листопад (у сумі 650,00 грн.), грудень (у сумі 650,00 грн.) 2015 року та січень (у сумі 650,00 грн.), лютий (у сумі 650,00 грн.), березень (у сумі 650,00 грн.), квітень (у сумі 650,00 грн.) 2016 року у загальному розмірі 5350,00 грн., вказаний факт відповідачем не спростовано, зокрема не надано доказів сплати ним вказаної суми коштів у вказаний період.

При цьому, доказів припинення дії договору №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015 протягом спірного періоду, так само, як і доказів демонтажу розміщеної реклами в порядку п. 2.3.7. договору протягом спірного періоду, суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро праці Украпол" за договором №06/15п/35 про розміщення рекламних зображень від 26.06.2015 у загальному розмірі 5350,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв’язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро праці Украпол" про стягнення 5350,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро праці Украпол" (01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42/44; ідентифікаційний код: 39501629) на користь Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" (46027, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7; ідентифікаційний код: 05447987) суму основного боргу у розмірі 5350 (п’ять тисяч триста п’ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 24.06.2016

Суддя І.М. Отрош