Рішення № 58516050, 21.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016р. Справа№ 914/968/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго, м.Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу №38, м.Львів

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник;

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго до Житлово-будівельного кооперативу №38 про стягнення заборгованості в сумі 18227грн. 12коп., з яких 7700грн. 00коп. основний борг, 987грн. 28коп. 3% річних та 9539грн. 84коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 11.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.05.2016р. З метою повного і всестороннього зясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, розгляд справи ухвалою суду від 10.05.2016р. відкладався на 31.05.2016р. За клопотаннями представника позивача про продовження строку розгляду спору та представника відповідача про відкладення розгляду справи ухвалами суду від 31.05.2016р. строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 21.06.2016р.

В судове засідання 21.06.2016р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити. 21.06.2016р. через канцелярію суду (вх.№25863/16) від позивача подано заяву від 17.06.2016р. про виправлення описки, в якій просить суд виправити описку у прохальній частині позову, а саме суму інфляційних з 18227грн. 12коп. на 9539грн.84коп. Крім цього, 21.06.2016р. через канцелярію суду (вх.№3258/16) від позивача подано заяву від 17.06.2016р. про збільшення позовних вимог, та в судовому засіданні 21.06.2016р. представник позивача просить суд залишити подану заяву про збільшення позовних вимог без розгляду, про що зазначив на заяві від 17.06.2016р. (вх.№3258/16 від 21.06.2016р.), а також просить суд розглядати позовні вимоги заявлені у позовній заяві. Дана заява від 17.06.2016р. (вх.№3258/16 від 21.06.2016р.) залишена судом без розгляду, приєднана до матеріалів справи та розглядаються позовні вимоги зазначені у позовній заяві із врахуванням заяв про виправлення описок.

В судове засідання 21.06.2016р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та повідомленням про вручення поштового відправлення №7902606369025.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обовязок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

01.10.2002р. між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом №38 (споживач) укладено договір №2027/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно із п.п.10.1, 10.4 договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2003р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів письмового заявлення про припинення договору суду не представлено.

Відповідно до розділу 1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах, згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Згідно із п.6.3. договору споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

01.06.2008р. між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом №38 (споживач) укладено додаткову угоду до договору №2027/Ф від 01.10.2002р., якою сторони виклали п.5.3. договору в наступній редакції: споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії. Дата зняття споживачем показів приладів обліку останнє число кожного місяця, подання звіту енергопостачальній організації не пізніше 01-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

На виконання договірних зобовязань позивачем з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року надано послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, що підтверджується актом включення системи теплоспоживання, щомісячними обсягами фактичного споживання теплової енергії (покази лічильника), проведеними розрахунками та виставленими рахунками на оплату наданих послуг. Відповідач свої зобовязання щодо оплати на виконання умов укладеного договору не виконував, внаслідок чого у відповідача, за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року, перед позивачем виникла заборгованість у сумі 7700грн. 00коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення доказів у спростування вищевикладеного не представлено, доказів оплати заборгованості суду не надано.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 9539грн. 84коп. за період з 26.02.2014р. по 29.02.2016р. та 3% річних в розмірі 987грн. 28коп. за період з 26.02.2014р. по 29.02.2016р. (розрахунки долучені до матеріалів справи).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів у спростування наведених обставин не подав, доказів оплати не представив.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 38 (79026, м.Львів, вул.Рубчака, 1, буд.12, код ЄДРПОУ 20850516) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) 7700грн. 00коп. основного боргу, 9539грн. 84коп. інфляційних втрат, 987грн. 28коп. 3% річних та 1378грн. 00коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 23.06.2016р.

Суддя Іванчук С.В.