Ухвала суду № 58515172, 22.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 500/3740/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бурнусус О.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірним невиконання відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок невиконання цих норм впродовж терміну з 01.01.2015 р. по 30.06.2015 р.; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5883,00 грн.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів відповідно до ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та отримує пенсію за віком, яку розраховано відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 50 років 07 місяців 24 дні.

10.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про надання довідки про розмір пенсій з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року та просив підтвердити відсутність індексації та доплати у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Листом управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області за № 85\3-01 від 15.07.2015 року ОСОБА_1 було роз`яснено, що в складі його пенсійної виплати вже присутня доплата до прожиткового мінімуму, тому пенсія не підлягає індексації.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі пенсії. У частині п'ятій цієї ж статті вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 було затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до п. 2, п. 4 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

При цьому, п. 3 вказаного Порядку визначено, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму; тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи в складі пенсійної виплати ОСОБА_1 присутня доплата до прожиткового мінімуму в розмірі 181,39 грн.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2 Порядку, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України № 1058-IV); додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму. А тому пенсія позивача, обчислена з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та відповідно до п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення не відноситься до об'єктів індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі N 21-606а15 від 08 вересня 2015 року.

Що стосується підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, колегія суддів зазначає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до категорії діти війни, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014).

Згідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

28.12.2014 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за № 80-VІІІ, пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01 січня 2015 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2015 рік.

На виконання вищевказаних вимог постановою Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011 року визначено розмір виплат особам, які належать до категорії дітей війни.

Слід відмітити, що в рішенні від 25.01.2012 року у справі № 3-рп/2012 Конституційний суд України зазначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України. а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 р. № 112) установлено, що дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66,43 грн.

Отже, з 01.01.2015 року норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а відтак, при визначенні розміру пенсій позивачеві з 01.01.2015 р. застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року правомірно нараховував та виплачував позивачу соціальні виплати у розмірах, що передбачені постановами Кабінету Міністрів України.

Що стосується стягнення з відповідача на його користь 5883,00 грн. моральної шкоди, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вона не підлягає задоволенню, оскільки позивач не обґрунтував, в чому саме полягає ця шкода, не зазначено з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. ОСОБА_1 не наводить доказів наявності втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача; також не обґрунтована наявність причинно-наслідкового зв'язку такої шкоди з рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з дотриманням вимог законодавства та жодних порушень не допустив, натомість вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, зроблені на хибному тлумаченні законів, у зв`язку з чим є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик