Постанова № 58511370, 21.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Справа№ 910/7295/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Козачок О.В. - дов. № 15-7/07 від 29.09.2016 року

Сушкевич В.М. - дов. № 15-7/05 від 26.02.2016 р.

Євсев'єв Г.А. - дов. б/н від 26.02.2016 року

Щербань Н.А. - дов. № 15-7/04 від 03.02.2016 року

Осадчий О.М. - дов. 15-7/02 від 03.02.2016 року

від відповідача Тетерятник О.В. - дов. № 225-КМГ-1919 від 13.06.2016 року

від третьої особи не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва

від 07.09.2015 року (головуючий суддя - Демидов В.О.

судді: Грехова О.А., Мельник В.І.)

у справі № 910/7295/15-г

за позовом Всеукраїнської громадської організації

«Українське товариство сліпих»

(далі - ВГО «УТОС»)

до Київської міської ради

(далі - ТОВ «Еліт Сервіс»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Печерська районна у місті Києві державна адміністрація

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року у справі № 910/7295/15-г позов задоволено повністю. Визнано за ВГО «УТОС» право власності на нежитлові (адміністративні) приміщення загальною площею 804 кв. м. у адміністративно-житловому будинку, що знаходиться в місті Києві по вулиці Леоніда Первомайського, 7-А.

Не погоджуючись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», ст.ст. 80-88, 344, 388 ЦК України та процесуального права: ст.ст. 4-2, 4-7, 22, 33, 35, 43 ГПК України, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування. Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем та третьою особою не доведено факту оренди спірного нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади міста Києва тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/7295/15-г за апеляційною скаргою Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Шевченко Е.О.

26.02.2016 року позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу.

29.02.2016 року через перебування судді Мартюк А.І. на лікарняному, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7295/15-г та призначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гончаров С.А., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 29.03.2016 року.

29.03.2016 року через перебування судді Суліма В.В. на лікарняному, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7295/15-г та призначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Синиця В.О., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 16.05.2016 року.

16.05.2016 року через перебування судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7295/15-г та призначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 21.06.2016 року.

21.06.2016 року через перебування судді Зубець Л.П. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7295/15-г та призначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду.

На підставі ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги (п. 9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

В судове засідання з'явилися представники позивачів та відповідача, представник третьої особи не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення третій особі, що свідчить про отримання нею ухвали про прийняття до провадження згаданої апеляційної скарги.

Заслухавши думку учасників процесу, з огляду на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, апеляційний господарський суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення за наведених в скарзі підстав скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Представники позивачів доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, 25.03.2014 року до господарського суду міста Києва звернулась ВГО «УТОС» з позовом про визнання права власності на нежитлові (адміністративні) приміщення загальною площею 804 кв. м. у адміністративно-житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7-А.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в 1962 році Українське товариство сліпих у Києві по вул. Леоніда Первомайського, 7-А за власний рахунок збудувало п'ятиповерховий адміністративно-житловий будинок, на що отримало необхідні дозволи. Однак ані на момент будівництва в 1962 році, ані на момент передачі житлового будинку в 1988 року безоплатно на баланс Управління житлового господарства Печерського району в місті Києві підстав для набуття права власності на нежитлові приміщення в розумінні чинного законодавства України не існувало. Наказом Управління житлового господарства виконкому Печерської району №76 від 18.04.1988 року начальника ЖЕК - 302 було зобов'язано прийняти на баланс відомчий 5-ти поверховий 24-квартирний житловий будинок Українського товариства сліпих за адресою вул. Л.Первомайського, 7-А, житловою площею 800 кв. м, корисною площею 1129 кв. м. Таким чином, Українським товариством сліпих було передано на баланс ЖЕК -302 житлові приміщення будинку, а нежитлові (адміністративні) приміщення площею 804 кв. м у адміністративно-житловому будинку, позивачем не передавались на баланс жодній організації. З огляду на навелене, положення ст. 344 ЦК України та фактичну давність володіння спірним майном без оформлення відповідних документів, позивач просив визнати за ним право власності на нежитлові (адміністративні) приміщення загальною площею 804 кв.м. у адміністративно-житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 7-А.

В письмових пояснення від 13.05.2015 року та від 29.05.2015 року позивач послався на необхідність поновлення його порушеного права як власника спірного майна на підставі приписів ст. 392 ЦК України тощо.

Заперечуючи проти позову відповідач пояснював, що будинок в місті Києві по вулиці Леоніда Первомайського, 7-А, відповідно до наказу Управління житлового господарства виконкому Печерського району від 18.08.1988 року прийнятий на баланс ЖЕО - 302. В подальшому Радою Міністрів УРСР прийнято постанову від 05.11.1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», якою затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), в зв'язку з чим до комунальної власності м. Києва було віднесено житлове господарство, в т.ч. житловий та нежитловий фонд міської ради народних депутатів.

На виконання вищезазначеної постанови виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів прийняв рішення від 13.01.1992 року № 26 «Про формування комунального майна міста та районів», яким затверджено переліки комунального майна, в т.ч. до переліку віднесено і будинок із спірними приміщеннями, відповідно до додатку № 6 до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» будинок за адресою: вул. JI. Первомайського буд. 7-А (площа нежилих приміщень - 835,80 кв. м) є комунальною власністю, а згідно додатку № 6 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року №1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» це будинок віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. Перелічені акти є чинними, позивачем не оскаржені, прийнятими суб'єктами владних повноважень на підставі законодавства, у межах повноважень та у передбачений законом спосіб

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України, в матеріалах справи не міститься інформації про те, що позивач є правонаступником Українського товариства сліпих, яке було створено і діяло за радянських часів, а отже, спірне майно, на думку відповідача, є майном територіальної громади міста Києва, щодо якого від імені територіальної громади органи місцевого самоврядування здійснюють законні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, представник третьої особи підтримав позицію відповідача, яка викладена у відзиві на позов.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що доводи позивачів є підставними та обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так, задовольняючи позов про визнання права власності, місцевий суд вважав доведеним факт оспорення відповідачем у справі права власності позивача на майно нежитлові (адміністративні) приміщення загальною площею 804 кв. м. у адміністративно-житловому будинку, що знаходиться в місті Києві по вулиці Леоніда Первомайського, 7-А, та обґрунтованість вимог щодо захисту зазначеного права позивача у судовому порядку, відтак задовольнив позов в повному обсязі тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, як встановлено матеріалами справи, відповідно до постанови Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів Української PCP «Про Українське товариство сліпих і Українське товариство глухонімих», яка затверджена Президією ВУЦВК за протоколом № 61 від 04.06.1933 було створено зокрема Українське товариство сліпих, як громадську організацію.

На виконання приписів п. 3 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про об'єднання громадян» в 1992 році Українське товариство сліпих зареєстроване як юридична особа.

Згідно рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 2419 від 15.12.1953 року Ленінському районному відділу Українського товариства сліпих «Райтос» відведено земельну ділянку площею біля 1,2 га по вул. Мечникова поруч з будинком Інституту електрозварювання Академії наук №3 під будівництво виробничих і складських приміщень житлового будинку на 16 квартир та адміністративного будинку в Печерському районі згідно відводу Управління в справах архітектури м. Києва.

04.01.1960 року Українському товариству сліпих надано дозвіл на будівництво на земельній ділянці по провул. Мечникова, 5 житлового будинку із розміщенням адміністративних приміщень товариства на 1-му поверсі житлового будинку згідно Рішенням Ради Міністрів Української PCP №67-206/1.

У відповідності до протоколу №1 від 11.01.1960 року засідання президії Центрального правління Українського товариства сліпих прийнято рішення про доцільність будівництва 4-х поверхового будинку по провул. Мечникова, 5 із розміщенням адміністративних приміщень для Центрального правління Українського товариства сліпих та гуртожитку коридорної системи.

Листом № 08/127 від 27.02.1960 року Центральне правління Українського товариства сліпих звернулось до Ради Міністрів УРСР з проханням надати дозвіл на розміщення на цій земельній ділянці житлового будинку з розміщенням адміністративних приміщень товариства на 1 та 2 поверсі, а на 3 та 4 поверсі житлових квартир.

Листом вих. №68-206/6 від 11.03.1960 року Рада Міністрів Української PCP надала дозвіл Українському товариству сліпих на будівництво на земельній ділянці по провул. Мечникова, 5 житлового будинку із розміщенням адміністративних приміщень товариства на 1-му та 2-му поверхах житлового будинку.

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №1264 від 19.07.1960 року надано дозвіл Українському товариству сліпих на будівництво на земельній ділянці по провул. Мечникова, 5 житлового будинку із розміщенням адміністративних приміщень товариства на 1-му та 2-му поверхах житлового будинку.

Згідно протоколу №15 від 26.06.1961 року засідання президії Центрального правління Українського товариства сліпих прийняте рішення про затвердження проектної документації на будівництво адміністративно - житлового будинку по провул. Мечникова, 5 та затверджено кошторис на будівництво в сумі 785,18 тис. крб.

З протоколу №19/29 від 25.10.1962 року засідання президії Центрального правління Українського товариства сліпих видно 100% виконання плану на будівництво адмінжилбудинку за 3-й квартал 1962 року в розмірі 160 тис.крб.

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №1472 від 31.08.1962 року затверджено акт державної приймальної комісії від 31.08.1962 року про прийняття в експлуатацію новозбудованого 5-ти поверхового адміністративно - житлового будинку по пров. Мечникова, 5 у Печерському районі м. Києва від забудовника - Українського товариства сліпих Міністерства соціального забезпечення УРСР та введення зазначеного будинку в експлуатацію у складі: 24 квартири жилою площею 800 кв. м, корисною площею 1129 кв. м та адміністративних приміщень, розташованих на 1 - му та 2- му поверхах будинку виробничою площею 579 кв. м., корисною площею 740 кв. м.

Як вбачається з інвентаризаційної справи №13244 адресу будинку по пров. Мечникова, 5 в м. Києві було змінено на провул. Мечникова 5-А, а в подальшому на вул. Л.Первомайського, 7-А.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 237 від 09.03.1988 року «Про приймання на баланс управління житлового господарства відомчих жилих будинків» було наказано Управлінню житлового господарства виконкому міськради прийняти на баланс від Українського товариства сліпих відомчий жилий будинок за адресою вул. Л.Первомайського, 7-А житловою площею 800 кв. м, корисною площею 1129 кв. м.

Згідно акту №1 приймання-передачі основних засобів від 30.05.1988 року позивачем передано на баланс ЖЕК-302 5-ти поверховий 24-квартирний житловий будинок за адресою вул. Л.Первомайського, 7-А в м. Києві.

Як видно з виписки з протоколу засідання президії Центрального правління Українського товариства сліпих №11-8р від 14.06.1988 року, прийнято рішення про передачу безоплатно на баланс Управління житлового господарства виконкому Печерського району житлового будинку по вул. Л.Первомайського, 7-А, балансовою вартістю 253,3 т.руб.

Постановою Ради Міністрів УРСР № 311 від 05.11.1991 року «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), у зв'язку з чим до комунальної власності м. Києва було віднесене житлове господарство, в т.ч. житловий та нежитловий фонд міської ради народних депутатів.

В свою чергу, виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 26 «Про формування комунального майна міста та районів» від 13.01.1992 року, яким затвердив перелік комунального майна, до якого віднесено й будинок із спірними приміщеннями.

Згідно додатку №6 до рішення Київської міської ради № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 02.12.2010 року будинок за адресою: вул. JI. Первомайського буд. 7А (площа нежилих приміщень - 835,80 кв. м) є комунальною власністю.

Як вбачається з додатку № 6 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» від 10.12.2010 року згаданий будинок віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Як встановлено матеріалами справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з метою з'ясування правового статусу нежитлових приміщень площею 804 кв. м у будинку за адресою: вул. JI. Первомайського, буд. 7А.

У відповідь одержував повідомлення, що спірні приміщення передані до сфери управління Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та належать вони до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Так, за змістом ст.ст. 317, 328 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном; право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод.

За приписами ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Разом з тим, власник майна має право на підставі ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, будівництво спірного майна проводилось за рахунок Українського товариства сліпих Міністерства соціального забезпечення УРСР. Матеріалами справи підтверджено факт введення спірного майна в експлуатацію у складі 24 квартир жилою площею 800 кв. м, корисною площею 1129 кв. м та адміністративних приміщень, розташованих на 1 - му та 2- му поверхах будинку виробничою площею 579 кв. м, корисною площею 740 кв. м.

Як вище згадувалось, згідно наказу Управління житлового господарства виконкому Печерського району м. Києва №76 від 18.04.1988 року та Акту №1 приймання - передачі основних засобів від 30.05.1988 року Українським товариством сліпих передано на баланс ЖЕК-302 відомчий 5-ти поверховий 24-квартирний житловий будинок за адресою вул. Л.Первомайського, 7-А житловою площею 800 кв. м, корисною площею 1129 кв. м..

Згідно виписки з протоколу засідання президії Центрального правління Українського товариства сліпих №11-8р від 14.06.1988 року спірне майно, балансовою вартістю 253,3 т.руб., передане на баланс Управління житлового господарства виконкому Печерського району міста Києва.

На баланс ЖЕК-302 передано жилий будинок корисною площею 1129 кв. м, з яких жилої площі 800 кв. м, а саме житлові площі третього, четвертого та п'ятого поверхів будинку.

Як вірно встановлено місцевим судом, відомості про передачу на баланс ЖЕК - 302 та Управління житлового господарства виконкому Печерського району міста Києва нежитлових (адміністративних) приміщень 1-го та 2-го поверхів будинку за адресою вул. Л.Первомайського, 7-А площею 835,80 кв. м. відсутні.

Згадані обставини підтверджено позивачем в судовому засіданні та не спростовано відповідачем.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суду вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу посилання відповідача на постанову Ради Міністрів УРСР №311 від 05.11.1991 року «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», якою затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно - територіальних одиниць (комунальної власності), до якого й віднесено житлове господарство, в тому числі житловий та нежитловий фонд міської ради народних депутатів.

Доводи скаржника про те, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України згідно ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», як необґрунтовані, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано доказів віднесення позивача до підприємств, установ та організації союзного підпорядкування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимоги щодо захисту зазначеного вище права позивача в судовому порядку з причин оспорення його відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте апелянтом не доведено тих обставин, на які він посилався в апеляційній скарзі, не спростовано ним й наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження позовних вимог.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі № 910/7295/15-г - без змін.

Матеріали справи № 910/7295/15-г повернути за належністю до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун