Ухвала суду № 58508935, 26.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/802/2012

Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

при секретарі Сівєлькіній С.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

12.11.2012р. ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС (правонаступник - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003181701 від 01.11.2012 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 601,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки ґрунтується на необґрунтованих та неперевірених висновках акту перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року адміністративний позов ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС №0003181701 від 01.11.2012 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС 06.03.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи і доводи цієї апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 20974052) зареєстровано 10.02.2004р. виконавчим комітетом Одеської міської ради та знаходиться на податковому обліку, як платник податків, у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

31.08.2012р. на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надійшла заява громадян ОСОБА_2 вх. №С/30 щодо порушення законодавства з питань документального оформлення та виплати заробітної плати в ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ, в якій було зазначено гр. ОСОБА_2 в червні 2012 року працював нічним охоронцем в належній позивачу крамниці «Віртус». За 10 (десять) нічних чергувань підприємство позивача повинно було виплатити йому 500 грн., однак фактично виплатили тільки 405 грн. Крім того, заявники зазначили, що ОСОБА_2 не був офіційно оформлений на цю роботу.

В звязку із вказаним вище зверненням громадян, на підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 08.10.2012 року №1565 та згідно п.п.78.1.13 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, співробітниками ДПІ було проведено позапланову перевірку ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 20974052) з питань дотримання податкового законодавства про працю за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт №2394/17-128/20974052 від 19.10.2012 року.

Так, у цьому акті перевірки перевіряючими зроблено висновок, що даною перевіркою були виявлені порушення позивачем вимог п.п.168.1.1. п.168.1. ст.168 ПКУ, та з врахуванням п.167.1 ст.167 ПК України, донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 60,75 грн.; та п.176.2. ст.176 ПК України - ненадання податкових розрахунків по ф. 1-ДФ за ІІ квартал 2012 року.

В подальшому, на підставі вказаного ОСОБА_2 перевірки 01.11.2012 року уповноваженою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0003181701, згідно з яким, товариству збільшено суму грошового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб та нараховані штрафні санкції у загальному розмірі 601,13грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ВКФ «Юна Сервіс» оскаржило його у судовому порядку.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного рішення податкового органу та відповідно, з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує з положень п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, «податковий агент» щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення норм в порядку, передбаченому ст.18 та розділом IV цього Кодексу.

Крім того, пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з п.п.168.1.1. п. 168.1 ст.168 цього ж Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПК України.

У відповідності до вимог п.167.1.ст.167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Як видно зі змісту приписів п.176.2. ст.176 ПК України, особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до вимог діючого на той час «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (затв. наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (п.3 І Розділу). Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Розділу І вказаного Порядку також передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушенням необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті (п.5.2 Розділу ІІ Порядку № 984).

Як вбачається з матеріалів справи та спірного акту перевірки, висновки податкового органу про порушення підприємством позивача вимог пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України фактично ґрунтується лише тільки на заяві громадян ОСОБА_2 від 31.08.2012 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 працював нічним охоронцем та отримав дохід у розмірі 405 грн., але трудові відносини, згідно з вимогами діючого законодавства, з ним оформлені не були.

Судовою колегією встановлено, що судом 1-ї інстанції під час судового розгляду було уважно досліджено наявні в матеріалах справи документи: штатний розклад ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ з 02.07.2012 року, в якому посада «охоронець» взагалі не передбачена; розрахунок ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ за формою №1ДФ за 2-й квартал 2012 року, який не містить в собі відомостей щодо прийняття позивачем на роботу громадянина ОСОБА_2 у червні 2012 року та відповідно виплати йому будь-якого доходу.

До того ж, як видно з матеріалів справи, предствником позивача у судовому засіданні було надано до суду 1-ї інстанції Договір №ПЦО -2/1717-12 від 26.06.2012 року, укладений між ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ та Управлінням ДСО ГУМВС України в Одеській області про реагування по телефонному виклику наряду охорони. При цьому, представник позивача зазначив, що в звязку з наявністю вказаного вище договору з державною службою охорони, фірма «Юна-сервіс» взагалі в послугах нічного охоронця не мала потреби.

Окрім того, по справі встановлено, що крамниця, в в якій нібито працював ОСОБА_2 в червні 2012 року ще не здійснювала свою діяльність, і фактично відкрилася лише з липня 2012 року, що, в свою чергу, також підтверджується і ліцензіями на право роздрібної торгівлі, зокрема тютюновими виробами та алкогольними напоями, які були отримані 06.07.2012 року та штатним розписом, введеним з 02.07.2012 року.

Необхідно вказати, що зазначені обставини також були встановлені і перевіряючими під час проведення спірної перевірки. Так, в акті перевірки №2394/17-128/20974052 від 19.10.2012 року відповідачем зазначено, що при перевірці використані наступні документи: накази по підприємству, відомості нарахування та виплати заробітної плати, касові документи з додатками, податкові розрахунки по ф.1-ДФ, банківські документи з додатками та головна книга. За даними документами, громадянин ОСОБА_2 не числиться у штатному розкладі підприємства, відсутні накази про його прийом та звільнення з роботи, запис в його трудовій книжці теж відсутній.

Разом з цим, зазначаючи в своєму акті перевірки про порушення позивачем вимог ст.ст.168,176 ПК України, податковий орган, в порушення вимог зазначеного вище «Порядку оформлення результатів перевірок», не наводить письмових пояснень посадових осіб підприємства, його законних представників, первинних або інших документів та доказів, що підтверджують наявність факту порушення, а також відомостей щодо їх відсутності з будь-яких причин або ненадання перевіряючим.

Слід зазначити, що представником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС в судовому засіданні суду 1-ї інстанції також не було надано жодного доказу на обґрунтування того, що відповідачем при проведенні перевірки був встановлений факт прийняття громадянина ОСОБА_2 на роботу ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ та отримання ним заробітної плати, або інших виплат та винагороди за свою роботу чи послуги у розмірі 405 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні у спрві докази у їх сукупності, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем, в даному випадку, не було доведено правомірності та обґрунтованості зроблених ним в акті преревікри висновків про порушення ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ вимог пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, у зв'язку з чим, винесене ним оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003181701 від 01.11.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З ураховуванням зазначеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу податкового органу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

ОСОБА_3