Постанова № 58508266, 04.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 815/3267/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федусик А.Г.,

суддів Бойко А.В. та Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеселектропастранс ЛТД" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеселектропастранс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеселектропастранс ЛТД" (далі МП ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000712210 від 18 березня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки податкового органу стосовно завищення позивачем від'ємного значення сум ПДВ є необґрунтованими та такими, що суперечать обставинам справи, оскільки правочин, на підставі якого був сформований податковий кредит мав реальний характер, а всі операції, проведені контрагентами, були відображені в бухгалтерському обліку як позивача, так і постачальника. Крім того, МП ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" зазначалось, що 28 серпня 2012 року закінчилась планова перевірка позивача за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, в ході проведення якої не встановлено порушення позивачем норм чинного податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, МП ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу керівника ДПІ від 22 лютого 2013 року за №562 та направлення на перевірку фахівцями відповідача в період з 25 лютого по 28 лютого 2013 року була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ "Смішер Нетворкс" їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт за №1006/22-1/13892520 від 28 лютого 2013 року, яким встановлено завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1481, 00 грн. у вересні 2011 року внаслідок порушення позивачем положень ст.198.3, ст.201.1 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 18 березня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000712210, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1481, 00 грн..

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою від 26 березня 2013 року до ДПС в Одеській області, однак рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11 квітня 2013 року за № 811/10/10-2007 ДПС в Одеській області оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення.

Винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення, а також зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ і стало підставою для звернення МП ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача в підтвердження товарності операцій з ТОВ "Смішер Нетворкс" з продажу товарів не надано жодного доказу, який би підтверджував факт передачі товарів, їх оплати, в тому числі ПДВ, їхнє переміщення від постачальника до одержувача, в тому числі автомобільним транспортом, оприбуткування цих товарів у бухгалтерському обліку позивача та подальше їх використання позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 2 статті 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2011 року між позивачем та ТОВ "Смішер Нетворкс" було досягнуто домовленості про постачання товарів. На виконання наведеної домовленості та для підтвердження фактичної реалізації правочину, контрагентами складені рахунки фактури від 13 вересня 2011 року за № СФ-0000326 та за № СФ-0000327, видаткові накладні від 03 та 04 жовтня 2011 року за №РН-0000310 та №0000311. Крім того, на підтвердження факту оплати товарів в безготівковій формі позивачем надано платіжні документи від 23 вересня 2011 року за №356 та №361.

Тому, враховуючи положення ст.627 ЦК України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а також приймаючи до уваги, що сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, контрагентами належним чином було оформлено виконання поставок та фактично виконано умови домовленостей, то підстав вважати, що зазначені правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків - немає.

Також, згідно ОСОБА_1 проведеної перевірки одним з основних видів діяльності позивача є роздрібна торгівля залізними виробами, в той час, як з рахунків фактур та видаткових накладних випливає, що позивачем було закуплено предмети саме цієї товарної групи, зокрема, колодки гніздові, силовий тумблер та інше, що також спростовує висновки відповідача про нереальність господарських відносин.

Щодо завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 198.1. Податкового кодексу (далі ПК) України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно статті 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, статтею 198.6. ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст.201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За наслідками реалізації досягнутих домовленостей, на вимогу позивача та для формування податкового кредиту ТОВ "Смішер Нетворкс" було надано податкові накладні, зокрема, від 26 вересня 2011 року за №58 та 59. Вказані накладні видані у відповідності до ст.200.1. ПК України, з зазначенням всіх необхідних реквізитів і даних та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, а тому враховуючи, що податкові накладні були надані особі, зареєстрованій як платник податку в порядку, передбаченому чинним податковим законодавством, то колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем зазначених сум до податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає, що сам по собі факт неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, на який і посилався відповідач в обґрунтування зменшення позивачу відємного значення ПДВ, не може бути свідченням нереальності або недійсності господарський відносин, рівно як і не підтверджує порушення норм чинного податкового законодавства МП ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД". Крім того, акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Смішер Нетворкс" було складено 24 вересня 2012 року, в той час, як податковим органом обґрунтовується нереальність здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ "Смішер Нетворкс" у вересні 2011 року.

Окрім іншого, висновки суду першої інстанції щодо не надання представником позивача в підтвердження товарності операцій з продажу товарів жодного доказу, який би підтверджував факт передачі товарів, їх оплати, в тому числі ПДВ, їхнє переміщення від постачальника до отримувача, в тому числі автомобільним транспортом, оприбуткування цих товарів у бухгалтерському обліку позивача колегія вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються наведеними вище наданими позивачем первинними документами, в тому числі такими, що підтверджують подальше використання позивачем придбаних у ТОВ "Смішер Нетворкс" товарів.

Крім цього, частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції саме відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх заперечень проти позову та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення, не зважаючи на те, що це є прямим обовязком саме субєкта владних повноважень, в той час як позивачем були надані суду належні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, жоден з яких не визнано недійсним.

Також, слід додати, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Наведена думка узгоджується з положеннями листа Вищого адміністративного суду України від 06 травня 2011 року за № 742/11/13-11.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог МП ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД".

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеселектропастранс ЛТД" задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеселектропастранс ЛТД" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби за №0000712210 від 18 березня 2013 року

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_2 ОСОБА_3