Ухвала суду № 58506948, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/24077/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретар судового засіданні: Кравченко Л.А.

За участі представників:

позивача: Данілін С.В.;

відповідача: Кривенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.16р. у справі №826/24077/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денал Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.09.15р. №54626552204.

Постановою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.16р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем порушено граничні строки взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 02.12.2013 № UA-02/12-13 з компанією «PodemCrane AD» (Болгарія).

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 02.12.2013 № UA-02/12-13 з компанією «PodemCrane AD» (Болгарія), згідно листа ПАТ «Перший Український Мінародний банк» від 04.03.15р. №КНО-67.2/421 (вх. ДПІ від 12.03.15р. №16682/10), за результатами якої складено акт від 10.09.15р. №346/26-55-22-04/35633376.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення 22.09.15р. №54626552204, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: порушення термінів взаєморозрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 241 185,57 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення слугували висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходження валютної виручки у розмір 17 900 євро (еквівалент - 302 333,88 грн.) за контрактом від 02.12.2013 № UA-02/12-13 з компанією «PodemCrane AD» (Болгарія).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не порушено граничні строки взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 02.12.2013 № UA-02/12-13 з компанією «PodemCrane AD» (Болгарія), оскільки внаслідок укладення між позивачем та нерезидентом угоди про взаємозалік вимог, зобов'язання компанії «PodemCrane AD» перед позивачем припинилось.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та компанією «PodemCrane AD» (Болгарія) укладено контракт №UA-02/12-13 від 02.12.13р. на поставку товарів та/або надання послуг, загальна вартість контракту - 100 000 євро. Відповідно до замовлення №2 від 06.08.14р. до цього контракту позивач як Продавець мав поставити на адресу Покупця (нерезидента) товар - грейфер канатний вартістю 17 900 євро.

На виконання контракту від 02.12.13р. № UA-02/12-13 позивач здійснив поставку на користь компанії «PodemCrane AD» (Болгарія) товару (грейфер канатний) вартістю 17 900 євро, яка оформлена вантажною митною декларацією № 100250001/2014/515430 від 06.11.14р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. № 185/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, п. 3 Постанови правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.12р. за №1921/22233, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, граничним терміном надходження валютною виручки за експортним контрактам від 02.12.13р. № UA-02/12-13 з компанією «PodemCrane AD» (Болгарія) є 04.02.2015 року (що відраховується від дати поставки товарів нерезиденту 06.11.14р.).

У даному випадку, обставини справи свідчать про те, що 01.02.15р. між позивачем та компанією «PodemCrane AD», (Болгарія) укладено додаткову угоду про залік взаємних вимог на суму 17 900 євро. За умовами цієї угоди сторони домовилися про припинення взаємних вимог на суму 17 900 євро шляхом проведення зарахування взаємних вимог, а саме: компанія «PodemCrane AD» здійснює зарахування вимог до ТОВ «Денал Груп» шляхом зменшення заборгованості останнього за поставлене обладнання за контрактом № 1-27/11 від 27.11.09р., інвойсу № 02000000762 від 17.01.14р., вантажної митної декларації № 100270001/2014/199643 від 20.01.14р. на суму цієї Угоди, а ТОВ «Денал Груп» здійснює зарахування вимог до компанії «PodemCrane AD» шляхом повного зменшення заборгованості останньої за отриману продукцію за контрактом № UA-02/12-13 від 02.12.13р., інвойсу № 201-051101 від 05.11.14р., вантажної митної декларації № 100250001/2014/515430 від 06.11.14р. на суму цієї Угоди.

Залік зазначених взаємних вимог проведено сторонами 01.02.15р. на підставі акта заліку взаємних вимог.

У подальшому дебіторську заборгованість в розмірі 17 900 євро (еквівалент - 302 333,88 грн.) за контрактом від 02.12.2013 № UA-02/12-13 з компанією «PodemCrane AD» (Болгарія) в бухгалтерському обліку закрито (погашено) шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог (зовнішньоекономічний імпортний контракт № 1-27/11 від 27.11.09р.).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 601 цього Кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Випадки, коли зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, наведені в ст. 602 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (надалі - Закон № 959-ХІІ) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Отже, спеціальним законодавством у сфері зовнішньоекономічної діяльності не забороняється припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

Так, листом від 23.06.99р. № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог», у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів, Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.

Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою НБУ від 24.03.99р. № 136 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що експортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Статтею 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Отже, оскільки зобов'язання за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 02.12.13р. № UA-02/12-13 з компанією «PodemCrane AD» (Болгарія) було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до акту взаємозаліку вимог від 01.02.15р., відсутні правові підстави для висновку про порушення позивачем строку розрахунків у сфері ЗЕД.

Матеріалами справи підтверджується, що документи про взаємозалік вимог за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 02.12.2013 № UA-02/12-13 були надані податковому органу на його запит №21795/10/26-55-22-06 від 02.04.15р. ще до початку проведення перевірки (а/с 20), взаємозалік відображений у бухгалтерському обліку позивача, що встановлено перевіркою та не заперечується апелянтом.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.16р. у справі №826/24077/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.16р. у справі №826/24077/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 24.06.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.